«Хочу бути реальною»

В український прокат вийшла драма «Два дні, одна ніч» Жан-П'єра і Люка Дарденнів, знаменитих бельгійських режисерів. Фільм брав участь у Каннському фестивалі, а тепер претендує на премію «Оскар» від Бельгії.

Загалом з восьми фільмів, знятих братами Дарденнами, шість брали участь в офіційній програмі Каннського кінофестивалю та зібрали сім канських нагород.

Брати Дарденни належать до режисерської меншості, яка володіє відразу двома «Золотими пальмовими гілками». Першу вони отримали за «Розетту», другу – за «Дитину».

Дарденни знімають унікальне кіно: прості історії, майже документльна манера зйомки створюють тим не менше універсальну картину світу. Живі класики, дослідники найпотаємніших куточків людської природи, гуманісти та нонконформісти знімають велике у своїй простоті та безкомпромісності кіно.

Щодо нового фільму, «Два дні, одна ніч», то він володіє усіма перевагами манери Дарденнів. Хоча йому бракує глибини та досконалості «Дитини» чи «Сина» він зворушує та змушує пережити безліч емоцій. 

Ніколи ще для Дарденнів проблема етичного вибору, солідарності та здатності до співчуття не були такими гострими та актуальними. І, як показує життя, не лише для Дарденнів. А перед київською прем’єрою режисери звернлися до українських глядачів із відеозверненням.

Головну роль в картині виконала володарка «Оскара» Маріон Котіяр. Кореспонденту ZAXID.NET вдалося поставити актрисі декілька запитань під час прем’єри фільму у Каннах.

Як ви зважилися змінити амплуа і зіграти у Дарденнів?

Коли Жак Одіяр підшукував акторів для свого фільму «Іржа і кістка», він сказав, що в ролі Стефані бачить тільки мене. Мабуть, робота у одного бельгійця автоматично привертає увагу інших його колег. У моєму випадку - братів Дарденнів. Я завжди захоплювалася їх творчістю, однак, про роботу з ними і мріяти не сміла.

Які почуття у вас викликав сценарій?

Мене глибоко зворушила ця історія. Ви знаєте, зазвичай, коли я читаю сценарій, який мені дуже подобається, я відразу відчуваю зв'язок з героїнею, я знаю про неї практично все і відчуваю, що зможу передати її історію. Тут все було інакше.

Чим вам цікаві знедолені героїні, яких ви останнім часом граєте?

Режисери стверджують, що у мене чоловічий характер. Жак Одіяр, наприклад, вирішив, що я одна з небагатьох актрис, яка не побоїться постати перед камерою без макіяжу, скаліченою. Коли я читаю сценарій, то мало приділяю уваги зовнішньому образу героїні, мене більше хвилює її внутрішній світ. Чим він складніше, тим цікавішою є роль. До того ж, я не бачу себе красунею з обкладинки журналу. Хочу бути живою і реальною.

Чим відрізняється робота з братами Дарденнами?

Я не зустрічала досі хоч у чомусь схожих режисерів. І, по-моєму, для актриси було б якось дивно навіть намагатися їх порівняти. Кожен режисер є унікальним, а тим більше, коли йдеться про режисерів такого рівня.

Останнім часом ви все часто знімаєтеся у США. Де ваш дім, там, чи все ж таки у Франції?

Я обожнюю Нью-Йорк. Однак у мене немає планів залишити Париж. Я занадто люблю Францію.