У Швейцарії знищили могилу поручниці армії УНР Христини Сушко. Вона померла 7 лютого 1967 року у Женеві, де і була похована на цвинтарі Сен-Жорж. Про те, що її могила втрачена, 21 серпня повідомив Український інститут національної памʼяті.
Голова УІНП Олександр Альфьоров серед ймовірної причини знищення надгробка називає відсутність фінансової підтримки та догляду за похованням. У Женеві поховання ліквідовують через 20 років, якщо про нього ніхто не дбає.
«Ми зустрілися з такою проблемою під час пошуку могили першої офіцерки Армії УНР Христини Сушко, яка похована в Женеві. Коли команда прибула на місце поховання, то побачила, що надгробка уже немає. Можливо, прах ще покоїться на цьому місці, але місця поховання вже немає. З великою ймовірністю прах перепоховано у братській могилі, а місце заготовлене під оренду», – розповів посадовець.
Він додав, що в таких випадках варто принаймні встановити кенотафи.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleХристина Сушко мала медичну освіту і вступила на службу до Армії УНР у 1918 році. Вона була військовою лікаркою, кілька разів отримала поранення, потрапила у російський полон.
Христина була поручницею 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР, якою командував Марко Безручко. Вона вийшла заміж за Романа Сушка, у майбутньому – члена проводу ОУН та полковника Армії УНР. Євген Koнoвaлeць був присутнім на їхньому весіллі та хрещеним їхньої доньки.
УІНП називає Христину Сушко першою жінкою-офіцеркою в армії УНР. Проте, як зазначає дослідниця теми участі жінок у боротьбі за українську державність, кандидатка історичних наук Тетяна Швидченко, загальної статистики про участь жінок в армії Української Народної Республіки немає. Ймовірно, Христина Сушко була єдиною жінкою-офіцеркою. Повне дослідження Тетяни Швидченко біографії Христини Сушко можна прочитати за посиланням.
Загалом, за інформацією УІНП, експедиція місцями поховань видатних українців за кордоном проінспектувала понад 100 тисяч поховань на 105 європейських цвинтарях у семи країнах Європи: Словаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Люксембурзі, Німеччині та Польщі. Учасник експедиції Іван Стичинський зазначив, що інколи історіографічні дані не відповідають дійсності. Наприклад, в джерелах вказано, що Гриценко-Вінтоняк похований у Німеччині, але під час експедиції зʼясувалося, що його могила у Франції. Дослідження продовжать.