Інтелектуальний часопис «Україна Модерна» змінює редакторів

Редагувати інтелектуальний часопис «Україна Модерна» будуть Юлія Кисла та Остап Середа. Про це 11 березня під час презентації найновішого тому «УМ» - «Безмежне село…» оголосив редактор-засновник видання Ярослав Грицак. У нових редакторів уже є напрацювання двох наступних томів.

Водночас, Я.Грицак висловив подяку за працю попередньому головному редактору часопису Андрію Портнову та відповідальному секретарю Володимиру Маслійчуку. Вони своєю чергою зізналися, що не полишають часопис назовсім, лише відходять від редагування.

Андрій Портнов акцентував на досягненнях часопису, які, очевидно, хоче, щоб були збережені і розвинуті. «Назва «Україна Модерна» акцентує на модерності, хоча, насправді, йдеться про хронологічний відрізок від поділу Речі Посполитої і до сьогодні. Дуже часто люди цей термін сприймали в категоріях модернізаційного проекту. Зараз це модно. Тим часом, мені подобалося, коли нам вдавалося нав’язати певну лінію з традицією академічною, передовсім українською, і з «УМ» попереднього формату, і з тими науковими виданнями, які були у Львові і не тільки у Львові і в 60-ті роки, і в 30-ті роки ХХ століття, і ще раніше у ХІХ сторіччі. Бо в Україні з традицією взагалі кепсько».

Він зізнався, що поки що не вдалося уповні представити обличчя сучасної інтелектуальної традиції. «Багатьох вдалося переконати, але ще не всіх. Навіть у Львові. Не полишаю надію, що вони з’являться у виданні, адже воно завжди демонструє відкритість, – зазначив Портнов. - Ми завжди хотіли показати спектр підходів. Виходили з того, що розумний читач буде здатен зробити висновки сам. Текстів екстремістського штибу в УМ не з’являлося ніколи, але не раз були тексти, які можна назвати більш правими, більш лівими, більш консервативними, більш чи навіть дуже ліберальними».

Видання, за відгуками поважних рецензентів, стало доброю заявкою на «україномовний журнал, але міжнародного інтелектуального рівня».

Ярослав Грицак зазначив, що прагне, щоб «УМ» надалі розвивалося не лише виключно як історичне видання, а й презентувало здобутки найширшого спектру гуманітарних наук. За його словами, подальшого «підсилення» потребує відділ рецензій.