Український історик, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Олександр Алфьоров повідомив, що виставлені в експозиції Національного музею історії України гривні доби Київської Русі, ймовірно, є підробкою. На тимчасовій виставці «День археолога: врятовані скарби» в музеї зараз демонструють речі, які вдалося вилучити у чорних копачів, контрабандистів, які незаконно викопали і продавали на аукціонах. Науковець зараз служить у Збройних силах України, тому не зміг особисто відвідати виставку, але стверджує, що навіть з фотографії помітно, що виставлені артефакти – фальшивка. У музеї не відкидають, що експоновані знахідки можуть бути підробними, адже ще не всі з них пройшли експертизу.
«Я на Бахмутському напрямку, приїхати і подивитись виставку не можу. Але з фотографій побачив три предмети названі "гривнами" доби Київської Руси. Ви бачите перед собою три підробки. Вас ошукали», – написав у Facebook Олександр Алфьоров 20 серпня.
Історик навів аргументи і пояснив, чому так вважає. За його словами, представлені на вітрині срібні зливки не відповідають жодним типам гривн.
«Гривни мають свою типологію, відповідно до форми та ваги: Київська, Чернігівська, Новгородська, Литовська, Галицька, Волинська, Татарська (всі вони мають ще значну кількість внутрішніх підвидів із урахування форми та ваги). Середня – абсолютно фентезійна. Дві бічні – здалека нагадують подовжену гривну київського типу (на вагу 190-195 грам) проте одночасно мають значну кількість невідповідностей», – пояснює Олександр Алфьоров.
Також він вказав на неправильне розташування клейм.
«Є незначна кількість пізніх гривень – XIV-XV ст., що мають клейма. Їх знаходили та знаходять переважно на території сучасної Московії. Ці клейма – різні знаки від знаків ханів Чингізидів до місцевих позначок. Це питання добре досліджене. Ставились клейма не на зовнішній бік (як на предметах з виставки), а на внутрішній та скраєчку. Подібних клейм ніколи не існувало. Технічно вони проставлені неправильно», – наголошує Олександр Алфьоров.
У коментарі ZAXID.NET Олександр Алфьоров каже, що зробив такі висновки лише з кількох фото, які були у відкритому доступі і масово поширювались у соцмережах і ЗМІ. Тому питання автентичності інших експонатів поки відкрите. Але через виставку у музеї чорний ринок отримав легалізацію фальшивок на державному рівні та із задіянням державних інституцій. За його словами, таких гривень-сувенірів було створено близько десятка для продажу.
«Їх зробили спеціально для чорного ринку. Проте, хто розуміється на цих речах, звісно, не купляє такі сувеніри. Ці гривні, мабуть, з конфіскованих колекцій. А такі колекції переважно у багатіїв, які не розуміють, що їм продають», – пояснив ZAXID.NET науковець.
Олександр Алфьоров повідомив, що схожі випадки вже були кілька років тому. У 2021 році благодійник викупив на чорному ринку сокиру X ст. і подарував його музею, який експонував її на виставці. Однак Олександр Алфьоров тоді також заявляв про те, що давній сокирі тризуб домалювали вже у сучасні часи.
«Це не вперше в музеї виставляють підробки. Кілька років тому на День Незалежності виставили сокиру з тризубом X-XI століття. Я написав, що це підробка. Проте почув лише погрози та образи від директора та вчергове від тих самих осіб, що й причетні до організації цієї виставки, і зрозумів, що дискусії неможливі», – розповів ZAXID.NET історик.
На момент публікації ZAXID.NET не вдалося отримати коментар музею. Однак згодом куратор виставки Максим Левада написав свою позицію у Facebook, відкинувши закиди і звинувативши Олександра Алфьорова в роботі на колекціонерів: «Його текст стосовно виставки це очікувана чергова спроба "чорнушників" бодай якось скомпрометувати боротьбу з грабіжниками археологічних пам’яток. Зрозуміло, що серед "колекціонерів" та дилерів виникла паніка, вони докладають відчайдушних зусиль, щоб очорнити те, чому присвячено виставку. Провокації та подібні заяви будуть і далі, це треба усвідомлювати».
Водночас Максим Левада не надав доказів автентичності артефактів: «Предмети на виставці, про які йдеться, це речові докази, вилучені по кримінальних провадженнях. Судова експертиза по них іще не проведена. Цього, власне, ніхто й не приховував».
На сторінці музею коментар з’явився у понеділок, 21 серпня. Там зазначено, що експонування копій допускається в музейній практиці.
«Представлені експонати, вилучені в ході слідчих дій, були підібрані з метою показати громадськості різні категорії артефактів, які перебувають у незаконному обігу. Фахівці всебічно досліджують ці речі. Нічого кримінального в тому, що в музеях показують копії, немає. Це роблять з різною метою. Ми це робили торік, щоб показати, які скарби наш музей евакуював і завдяки цьому зберіг. Інші, спеціально виготовлені копії, демонструють, щоб показати експонати, яких немає в музейних колекціях, бо вони унікальні – тоді їх позначають як копії. Водночас копії часто побутують у колах колекціонерів, де на них є попит», – прокоментували на сторінці музею.
Давньоруська гривна – вагова, лічильна і монетна одиниця Київської Русі. Вагова гривна виникла у VIII-ІХ століттях. Згодом вона починає вживатися для рахунку й інших монет, перетворившись у лічильну одиницю. На вагові гривні зважували також срібло в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами.
Загалом виставка «День археолога: врятовані скарби» експонує цінні археологічні знахідки, врятовані від грабіжників та контрабандистів за останні чотири роки. Більшість експонатів вилучили правоохоронці в межах кримінальних проваджень. Серед експонатів – оздоблений сріблом пояс середини III ст., що пов’язаний з військовою культурою давніх германців; слов’янський скарб VI-VII ст. з берегів річки Рось, скарб III-II тис. до н.е. доби бронзи з Тернопільщини. А також колекція скляного давньоримського посуду, набір давньогрецьких шоломів, антична червонофігурна кераміка та теракотова скульптура з Криму, речі з давніх поховань воїнів, амуніція римських легіонерів, зброя гунів, прикраси слов’ян.