Кам’янська Січ на Херсонщині – одна з трьох збережених запорозьких січей, всі інші радянська влада затопила під час будівництва каскаду ГЕС на Дніпрі. Кам’янська Січ була адміністративним і військовим центром Війська Запорозького Низового за часів його перебування під протекцією Кримського ханства у першій третині XVIII ст. Там похований кошовий отаман Кость Гордієнко та інші козаки. Саме тут у 1710 році підписали так звану Конституцію Пилипа Орлика. Зараз це пам’ятка історії національного значення і входить до складу заповідника «Хортиця». 1 лютого росіяни скинули на це місце три авіабомби і зруйнували пам’ятку.
Кошовий Гордієнко
Кам’янську Січ заснували на початку XVIII століття на місці впадіннія річки Кам’янки у Дніпро (звідси і назва) на береговому мисі, що мав оборонне значення. Тоді це був кордон з Кримським ханством. Вона існувала у 1709-1711 та 1728-1734 роках, але щодо другого періоду історики дискутують.
Костя Гордієнка обирали кошовим отаманом Камʼянської Січі 12 разів. Як розповідають у заповіднику, на думку історика Дмитра Яворницького, Гордієнко був родом із Полтавщини. Навчався у Києво-Могилянській колегії, отримав добру освіту. Сучасники згадують про його вітальне слово Карлу XII, виголошене бездоганною латиною. На Січі належав до Платнирівського куреня.
«Гордієнко проводив антимосковську політику. У листуванні з Петром І відстоював права і вольності запорожців, намагався не допустити будівництва на запорозьких землях російських форпостів та розміщення в них гарнізонів. Заради майбутнього України Кость Гордієнко пішов на союз з гетьманом Іваном Мазепою, бився під Полтавою і опинився у вигнанні. Спільно з Пилипом Орликом він взяв участь у складенні Конституції», – розповіли у національному заповіднику «Хортиця».
Кость Гордієнко помер 1733 року, його могила на Січі збереглася. Через рік козаки покинули це місце і перебралися на річку Підпільну, де заснували останню Запорізьку Січ.
Археологічні дослідження на цій пам’ятці підтвердили, що тут збереглися всі три основні складові частини Січі: кіш з куренями, скарбницею і січовою площею для зборів; передмістя з виробничими майстернями; козацький цвинтар.
Конституція Пилипа Орлика
На Кам’янській Січі 1710 року січовики та Пилип Орлик підписали «Договір і постанови між гетьманом Орликом і Військом Запорозьким», який фактично став першою Конституцією України. Цей документ визначав демократичні принципи відносин між владою – козацькою старшиною і тими, хто її обирав. Вперше розподілили державну владу на законодавчу, виконавчу і судову. Також Конституція передбачала розбудову незалежної української Церкви, що підпорядковується Константинопольському патріархату.
У преамбулі наголошувалося, що Московська держава намагається зруйнувати військові права та вольності і на «народ вільний козацький, якого вона ніколи не завойовувала, накласти невільне ярмо», була вимога зруйнувати всі російські фортеці на Запорожжі. Зазначалося, що Кримське ханство для козаків є союзником, а не сюзереном.
Зараз документ зберігається у Швеції, 2021 року його експонували у Софії Київській.
Археологія часів Русі
На береговій смузі біля Кам’янської Січі археологи заповідника «Хортиця» виявили об’єкти, які датуються скіфським часом, добою бронзи та періодом Київської Русі. Зокрема там розкопали тисячолітню піч. Вона була колоподібною з осілою верхівкою. Основу виклали з місцевого вапнякового каменю та обмастили глиною. Піч використовували тривалий час, про що свідчать три зафіксовані спроби відремонтувати її.
«На ерозійній ділянці берегу Каховського водосховища, в південній частині мису Стрілка, віднайшли об’єкт, який попередньо можна датувати часами Середньовіччя, початком існування Київської Русі. Об’єкт, який частково втрачено руйнаційними процесами берегоутворення, виявився господарською піччю. Близько 1000 років тому ця піч використовувалась для приготування їжі, при цьому раціон давніх рибалок складався переважно з м’яса птиці та риби, про що свідчить заповнення господарським ям навколо печі», – прозвітували у заповіднику після досліджень 2021 року.
Під час досліджень у попередні роки виявили також речі козацького побуту – глиняні люльки, гончарний посуд, скло, металеві предмети, татарські кавові піалки, що дають уявлення про побут козаків наприкінці XVIII ст.
Руйнування
Кам’янська Січ є частиною національного заповідника «Хортиця». Нині це територія села Республіканець Бериславського району Херсонщини, яка була окупована з березня по листопад 2022 року. Досі вона під постійними обстрілами російської армії.
1 лютого росіяни скинули авіабомби і зруйнували пам’ятку. Працівники заповідника не мали можливості детально оглянути місце через небезпеку, але, за їхніми висновками, влучання було у місце господарчого передмістя Січі, на якому є ще недосліджені об’єкти залізоплавильного та гончарного комплексу першої половини XVIII ст. Також влучання відбулось біля лапідарію, де зібрані кам’яні пам’ятки – зернотерки, гармани, неподалік від хреста з могилою кошового отамана Костя Гордієнка та в’їзних воріт Січі. Також, як додали у заповіднику, в цьому місці розташований грот та залишки колишнього маєтку поміщика Агаркова.
Пам’ятка Кам’янська Січ є символом зміцнення державності та незалежності України. Вона стала місцем складання військової присяги новобранців 57-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України, що носить імʼя кошового отамана Костя Гордієнка. Росіяни вкотре довели, що воюють проти української національної ідентичності, та, навіть зруйнувавши пам’ятку, пам’ять про неї, нашу історію і культуру їм знищити не вдасться.