Китай підтримав російські вимоги щодо нерозширення НАТО

У відповідь на підтримку Китаєм «гарантій безпеки», Росія підтримала позицію Пекіна щодо Тайваню

17:20, 4 лютого 2022

Президент Росії Володимир Путін зустрівся у Пекіні з лідером Китаю Сі Цзіньпіном перед стартом Олімпійських ігор. Після зустрічі політики опублікували спільну заяву, в якій Пекін підтримав «гарантії безпеки» Москви проти подальшого розширення НАТО на схід.

«Сторони виступають проти подальшого розширення НАТО, закликають Північноатлантичний альянс відмовитися від ідеологізованих підходів часів холодної війни, поважати суверенітет, безпеку та інтереси інших країн, різноманіття їхніх цивілізаційних та культурно-історичних укладів, об'єктивно і справедливо ставитися до мирного розвитку інших держав», – йдеться у повідомленні прес-служби Кремля.

Китай підтримав Росію щодо ультиматуму про надання гарантій, що в майбутньому НАТО не буде розширюватися. У спільній заяві США критикують за нібито агресивні дії у світі. Крім того, Китай та Росія «серйозно занепокоєні» створенням військового союзу за участі США, Австралії та Великої Британії.

Путін натомість підтримав позицію Китаю щодо невизнання незалежності Тайваню та підтримав ідею, що Тайвань є невід’ємною частиною комуністичного Китаю.

Росія також анонсувала нову газову угоду з Китаєм та пожвавлення торгівлі між країнами в національній валюті «через непередбачуваність щодо використання долара».

Як інформував ZAXID.NET, раніше американські ЗМІ повідомили з посиланням на свої джерела, що Цзіньпінь нібито просив Путіна не нападати на Україну, поки в Пекіні тривають Зимові Олімпійські ігри. Китайський лідер не хотів, щоби увага медіа до російської агресії затьмарила успіх Олімпіади в Пекіні.

Що це за «гарантії безпеки»?

У грудні минулого року, на тлі стягування озброєння і військових до українських кордонів, Кремль висунув Заходу вимогу гарантувати, що Україна та інші європейські держави не будуть членами НАТО. Москва також заявила, що вимагає виведення військ НАТО із країн, що долучились до Альянсу після 1997 року, зокрема з Болгарії та Румунії. У Кремлі назвали ці вимоги «гарантіями безпеки».