Це трапляється ледь не щодня: моторошні аварії забрали на той світ майже 200 000 осіб за роки незалежності. Один мільйон українців в автотрощах травмувалися, деякі – аж до каліцтва на все своє життя. І те, що ви – пішохід, зовсім не означає, що вас ця війна мине боком. 40% ДТП – саме наслідки перевищення швидкості, переконують у МВС.
Мої вітання, це програма «Стінка на стінку», і нині ми будемо говорити про масову автоматичну фіксацію порушень швидкісних режимів на дорогах Львова та області, яку розгортають уже в червні. Я радий представити гостей цього ефіру: Олега Березу – головного дорожника Львівщини.
Олег Береза: Добрий день.
Та Романа Пилипенка – начальника Патрульної поліції Львівщини.
Роман Пилипенко: Доброго дня.
Радий вітати вас у цій студії. А от для початку трохи введу у курс справи наших глядачів. Отож, так звані «листи щастя» посипляться на автомобілістів, які полюбляють проїхатися «з вітерцем» вже зовсім скоро. І не кажіть потім, що ми не попереджали! Адже на дорогах Львівщини запускають ще 19 камер автоматичної фіксації порушень. Загалом працюватиме 21 стаціонарний комплекс. Усі місця розташування камер автофіксації правопорушень ПДР у Львівській області ми зібрали для вас в інтерактивній карті на сайті ZAXID.NET у вкладці програми «Стінка на стінку».
Отож, як не потрапити під приціл? Про це будемо говорити сьогодні з моїми гостями. Панове, для початку (я впевнений, що в більшості глядачів виникає питання): то працюють уже камери на сьогодні ці – чи ще тестують?
Олег Береза: Працюють зараз три камери – це дві в Солонці й одна в Кам’янці-Бузькій.
Це ті, що працювали.
Олег Береза: І 19 камер були встановлені протягом двох місяців – у червні (вже тепер, в червні місяці) вони будуть працювати в тестовому режимі. А з липня, відповідно, розпочнеться їхня офіційна робота.
З липня вже посиплеться, так? Пане Романе, от поки що тестують, а оці три камери працюють. Як ви бачите: оці камери, які в Солонці і на трасі Київ-Чоп – що змінилося там? Чи водії на тій ділянці пригальмовують і летять далі – чи все ж таки є позитив від цього?
Роман Пилипенко: Скажемо так, що вже посипалося. Тому що тільки за допомогою цих трьох комплексів від початку їх роботи було зафіксовано й оформлено понад 100 000 адміністративних матеріалів за перевищення швидкості.
Немало.
Роман Пилипенко: Відповідно, вже трохи сиплеться. Говорити про те, чи люди женуть далі? Так, можливо, хтось жене – можливо, хтось не жене. На мою думку, навіть тої кількості, яка є запланована, її надто мало. І я дуже сподіваюся, що а) комплексів буде більше; б) що їхній функціонал буде розширений, не звужений тільки до фіксації порушення швидкісного режиму.
А знаючи наших водіїв, то нам треба працювати і з TruCAM, і ставити комплекси. Я дуже сподіваюся, що найближчим часом запрацюють так звані «фантомні автомобілі», в яких так само буде встановлене обладнання по фіксації швидкісного режиму. Тому будемо намагатися всіма способами зменшити ту кількість ДТП як на дорогах Львова та Львівщини, так і по Україні.
Не просто ДТП – смертей, смертей на дорогах, які трапляються від цього.
Роман Пилипенко: Ми прекрасно розуміємо, що ДТП – це не тільки якісь механічні пошкодження, це життя, це долі людей і, в подальшому, всіх сімей.
Пане Олеже, хотів би вас підштовхнути до одної думки – що все ж таки доріг у нас стає все більше кращих. Навіть оцей шлях Пустомити – Меденичі, який всі об’їжджали щораз, на днях знову там сталася автотроща страшна. Тобто що в цьому керунку ми маємо змінити? Не ставити ж лежачі поліцейські на дорогах, щоб наші люди зрозуміли, що тут треба пригальмувати! Не ставити ж на кожному кроці оці комплекси, щоб люди зрозуміли, що не варто там… Ваше бачення?
Олег Береза: Перш за все, основне питання для нас – це не тільки дати проїзд, як це було раніше, а забезпечити повний комплекс безпекових заходів. Це і відповідне ознакування, відповідне освітлення дороги, небезпечних ділянок і так далі. Крім того, от зараз, коли ми проектуємо нові дороги, для нас дуже важливі безпекові заходи. І тому основним питанням є також встановлення можливості відео – тобто протягнення комунікацій для того, щоби ми могли його встановити…
Для цього хороший інтернет потрібен.
Олег Береза: Абсолютно вірно. І, наприклад, це буде в Карпатському кільці. Це вже буде повністю освітлена, зі всіма засобами забезпечення захисту всіх учасників дорожнього руху – від пішохода, велосипедиста й автомобіліста. Отже, для нас в пріоритеті, перш за все, безпека. Тому що ми розуміємо, що при хорошій якості дорожнього покриття у людей включається бажання швидше доїхати.
Крім того, ми прекрасно розуміємо, що ми повинні створити альтернативні шляхи, щоби якщо на даний час люди їдуть з Карпат, щоби на Тернопільську, на Центральну Україну вони доїжджають до Львова – М 06 перевантажена.
Київ – Чоп перевантажена, кільцева дорога стоїть.
Олег Береза: Абсолютно. І тому для нас важливим є наступним кроком розвивати альтернативи. Альтернатива цього року вже буде – тобто ця ділянка М 12 – М 03, так звана дорога, яка об’єднає всю Україну від Стрия до Ізвариного.
Це до Луганська, так?
Олег Береза: Та. Тобто це буде як альтернативний шлях. І основне завдання стоїть – цей наступний рік відремонтувати якісно всі дороги державного значення, тобто завершити там поточний капітальний ремонт і приступати до вдосконалення наших доріг важливих центральних. Я би так їх розділив – це три важливі дороги. М 06 – це, звісно, від Бродів до Львова. В нас у планах або будівництво нового автобану – платного, можливо, навіть чи в об’їзд всіх населених пунктів. Тому що ця дорога вже не витримує тих навантажень, які йдуть, особливо – якщо їхати на Київ. Далі – це будівництво Північної об’їзної, це вже в руках Укравтодору і Європейського банку реконструкції і розвитку. Проектуємо зараз цей же самий Краковець – Львів. І зі Стрия реконструювати дорогу до Миколаєва до першої категорії для того, щоби можна було оці три найбільш завантажені ділянки – це буде якраз оця можливість, де ми можемо дати альтернативу швидше проїхати і так далі.
Крім того, в планах ще об’їзд. Ми зараз підписуємо меморандуми з місцевими ОТГ – Дрогобич, Самбір, Стрий, де ми разом із місцевими громадами будемо проектувати об’їзні дороги, щоби оцей транзитний транспорт не заходив у міста, і це зменшить аварійність.
Спасибі, пане Олеже, дякуємо за такі перспективи. Але головний меседж для наших глядачів мав би бути такий, що треба ще й вчитися їздити хорошими дорогами.
Олег Береза: Це – наступне, так.
Це найголовніше. Пане Романе, хотів би ще, щоб ви згадали про штрафи. Зважаючи на останні зміни, штрафи за автоматичну фотофіксацію зросли. От що наших автомобілістів чекає за оці комплекси, якщо комплекс їх зафіксує?
Роман Пилипенко: Це навіть не за комплекси – це так само, якщо буде зафіксовано TruCAM.
І TruCAM так само?
Роман Пилипенко: Так.
Тобто вже не 255 мінімалка, мінімалка в нас тепер починається…?
Роман Пилипенко: Ні. Тепер мінімальний штраф – 340, це перевищення швидкості від 20 до 50 кілометрів на годину. Понад 50 кілометрів на годину – це штраф 1700 гривень.
Це вже суттєво, так? Давайте згадаємо, скільки було: було 255 і 510, всього-на-всього, тобто можна було спокійно їхати 150 і заплатити 500.
Роман Пилипенко: Так. Як на мене, 340 – так само замало.
Замало. Вже хоч друга велика.
Роман Пилипенко: Тому що люди говорять: «Я їхав 73 – відповідно, я порушив швидкісний режим на 3». Я кажу: «Та ні, не на 3 – на 23, перепрошую». Тому, як на мене, і 340 не є тою цифрою, яка відповідала би дійсності. Але маємо те, що маємо. І, як я бачу, навіть 1700 гривень людей не зупиняє. Єдине, звичайно, – що для людей, які порушують швидкісний режим, є бонусний момент в системі автоматичної фіксації.
Знижечка, як у будь-якій мережі.
Роман Пилипенко: Так. В 50%, якщо сплачуєш штраф до десяти днів.
Спасибі. Але я хотів би тут зупинитися і розповісти про цю фабрику штрафів, як вона працює. Ваше порушення зафіксувала одна із камер – ці дані опрацьовує штучний інтелект і формує постанову. Але її перевіряє живий інспектор і засвідчує все це електронним підписом. Далі його друкують на поліграф-комбінаті, надсилають поштою на адресу, за якою ви зареєстровані.
Та от втручання інспектора у систему, яку називають автоматизованою, найбільше насторожує автомобілістів – і мене зокрема. Є така цікава фраза в інструкції, що інспектор, який перевіряє, чи зафіксувала система порушення, чи ні, «виходить з власного внутрішнього переконання». От почуємо коментар львівського адвоката Олега Мицика.
***
Олег Мицик (адвокат): «Давайте припускаємо. Якщо він проганяє через якусь систему і перевіряє перебування автомобіля в угоні, належність везення особою певною, – то він може перевірити через маленьку пошукову систему, який буде список особливо потрібних комусь людей, які, образно кажучи, є членами якоїсь громадської організації стали і сплатили членські внески. І така особа фізично може фільтрувати і ніколи не притягувати людей, прізвища яких чи транспортні засоби є в окремому списку. Як “клубніка з окремої діляночки” – в одному фільмі було сказано. Тому дуже багато людей якраз і говорять, що це не є автоматична система».
***
Отож, власне почули ми коментар львівського адвоката Олега Мицика. І хотів би адресувати перше своє питання до вас, пане Романе. То чому б не виключити оцей людський фактор у формуванні та опрацюванні цих листів щастя?
Роман Пилипенко: По-перше, це є утопія. Ми не можемо повністю виключити людський фактор з будь-якого процесу. Це нереально. Що таке комп’ютер? Це одинички і нулики, правильно? Ну, десь щось не так склалося… Я бачив особисто... Для чого є інспектори? Інспектор дивиться фотографію, формується постанова, і в постанові зазначений ДНЗ – умовно, «дві літери, 2535, дві літери».
Техніка помиляється.
Роман Пилипенко: Так. Під це підтягується одразу власник певного автомобіля. Інспектор бачить на фотографії а) що це не цей автомобіль, б) що державні номерні знаки не співпадають.
Добре, це хороший варіант, це хороший приклад ви навели. Але інспектор може, в принципі, і викреслити зі системи певний автомобіль або певну групу автомобілів, як це сказав пан адвокат.
Роман Пилипенко: Йдемо далі. Хто трохи розуміється в комп’ютерній техніці (я не буду – може, пан адвокат краще-гірше, я не знаю) – кожна програма пише лог-файли. І по кожному інспектору фіксується, скільки постанов до нього прийшло, на які він наклав електронний цифровий підпис, на які він не наклав і відправив на інший рівень. І, відповідно, є уповноважені органи, які контролюють нашу діяльність. І перевірити… Техніка залишає слідів набагато більше, ніж людський біоматеріал. І з тими слідами людині, яка має обмежений доступ до свого функціоналу в даній системі, йому просто а) немає сенсу щось видумувати; б) ми прекрасно розуміємо, що відповідні контролюючі структури при наявній інформації мають вже одразу залізобетонну доказову базу, справа скеровується до суду, інспектор отримує обвинувачуваний вирок. Крапка.
Тому я би закликав усіх (і я сам не є прихильником теорії глобальної змови): не треба шукати якісь проблемні моменти чи якісь застороги там, де їх немає. Я б, можливо, так само дуже хотів, щоб комп’ютерна система все робила без втручання людини. Ну, такого не буває. Навіть апарат Da Vinci – не апарат же робить операцію.
Медичний апарат, ви маєте на увазі?
Роман Пилипенко: Так. За ним же сидить і працює лікар.
Пане Олеже, ви крім того, що є керівником Служби автомобільних доріг, ви є автомобілістом, їздите тими самими дорогами. Як, на вашу думку, оцей людський фактор, який буде задіяний в цій системі, чи він не знівелює всю цю процедуру?
Олег Береза: Тут пан Роман правильно сказав, що є певний комплекс захисних заходів. Тобто те, що не просто так пропадають файли. Друге – це є те, що тут є задіяні різні ланки. Але найосновніше питання: я би не так боявся інспекторів, як тут питання стоїть у тому, як водії їздять. Основна причина, все ж таки, це є людський фактор в більшості випадків. Чому? Тому що оце перевищення швидкості, оце…
Тобто не машина перевищує швидкість, правда ж?
Олег Береза: Звісно, що за кермом сидить людина. Той випадок, наприклад, як з Tesla – що за кермо сів ніби збоку, а машина сама везла додому.
На жаль, не так багато в нас ще поки Tesla.
Олег Береза: Ну, але маємо, як кажуть, такий варіант. Може, на майбутнє воно так і буде – або будуть придумувати зовсім інші заходи, як на це зреагувати. Якщо людина розуміє, що вона за кермом, і доручила це все, наприклад, роботу, тобто машині – це зовсім інші речі.
Пане Олеже, але крім людського фактору по один бік цієї автоматичної фіксації – є другий по інший бік. Я пригадую, як свого часу систематично розстрілювали ці камери фіксації при виїзді з міста в Рясне. Чи ви проаналізували оцю ситуацію в контексті антивандальності?
Олег Береза: Звісно, вона забезпечена відповідними заходами. Але тут, з другої сторони, для того існує участь правоохоронних органів і поліції, щоби вони слідкували. Тому що все ж таки це державне майно, воно встановлене відповідно…
Хто балансоутримувач, до речі, цих камер?
Олег Береза: Балансоутримувачем будемо ми, але користувачами буде поліція.
Ага, ось так.
Олег Береза: Це ж є невід’ємна частина дорожньої інфраструктури – як освітлення і так далі. Але, знову ж таки, ми будемо слідкувати, щоби воно знаходилося в нормальному стані, було чистим і так далі. В принципі, буде укладений окремий договір на сервісне обслуговування цієї всієї апаратури. Ну і, відповідно, ми вже з того розрахунку встановлюємо, щоби до нього долізти було важко.
Микола не залізе до нього, та? Може скрутити голову.
Олег Береза: Мабуть, що ні. Але тут головне – щоби всі на це звертали увагу. Тому що наявність такої камери – це є збереження чи здоров’я, життя і так далі.
Але поліцейського теж не поставиш біля кожної камери.
Олег Береза: Звісно, так. Але я думаю, що ми всі йдемо до цивілізованого вирішення цих всіх питань. Тому в майбутньому ми звикнемо до цього як до невід’ємної частини, як до розмітки, що є на дорозі, чи до освітлення. Що камери стоять – і це дисциплінує.
Ну так, це теж було в новинку для наших людей. На дорогах Львова також має стати безпечніше – в самому місті працюватиме онлайн 12 систем автофіксації порушень правил дорожнього руху. Власне за даними попереднього року, у Львові є понад 40 місць концентрації ДТП. Їх експерти проаналізували і визначили місця, де причиною аварії найчастіше є перевищення швидкості. Так-от, на вулиці Стуса працюватиме зразу дві камери, які будуть націлені на львівських шумахерів. На Княгині Ольги, 100 в районі ЖК «Добра оселя» так само будуть дві відеокамери – відповідно, у кожному напрямку. На вулиці Стрийській, 109 з монтажем комплексів також визначилися. Крім того, шукайте всевидяче око над дорогою на вулиці Володимира Великого. Це один комплекс у бік кільця. І на Шевченка в Рясне при виїзді в місто також раджу скидати швидкість хоча б до 60 кілометрів – там буде по одній стаціонарній камері, які можуть повністю охопити проїжджу частину. А також камери моніторитимуть ситуацію на Хуторівці і на проспекті Сихівська-Кавалерідзе в бік проспекту Червоної Калини.
До речі, Львів – перше місто, в якому встановлюють камери за державний кошт, їх придбало Мінінфраструктури. Одна система коштувала близько мільйона гривень. Я ж нагадаю, де ми для вас зібрали всі локації з камерами автоматичної фіксації: вони доступні на нашому сайті ZAXID.NET, я залишу під записом програми посилання.
Отож, панове, недешеве це задоволення: мільйон гривень – один комплекс. Але все ж таки доволі обмежений, оскільки вони будуть вимірювати лише швидкість. Чи в них закладений більший потенціал?
Олег Береза: В планах у нас, ми так співпрацюємо зараз із УНП, і в них є свої комплекси камер – і наші є камери, які дивляться. Я би вважав, що це має бути дещо розширеніше: більше інформації через те, що воно має велике значення для оперативної діяльності органів внутрішніх справ, бо можна відслідкувати. Тим більше, наскільки я знаю, обласна поліція має дуже серйозний комплекс, де проводяться цілі безпекові заходи і можна відслідковувати машини. Це в рамках оперативно-розшукової діяльності.
Тому це має велике значення як з точки зору безпеки на дорогах, так і взагалі як такого глобального безпекового заходу. Тому що там, де встановлюються камери повально – там зменшується злочинність, і то в рази зменшується. Тому що люди розуміють, що…
Вже так і пішоходи не перебігають, правда?
Олег Береза: Пішоходи – це, як кажуть, останній фактор. Більше фактор того, що там якісь злочини, як крадіжки і так далі – тобто це все можна відслідкувати.
Навіть автовикрадення?
Олег Береза: Навіть автовикрадення можна зрозуміти, від слідкувати, куди він міг поїхати, якими дорогами і так далі. Тобто на майбутнє це полегшить роботу правоохоронним органам – і, звісно, це додасть безпечності для людей взагалі.
Пане Романе, оці комплекси, які наразі вимірюють тільки швидкість – який вони мають потенціал, що ви про це знаєте?
Роман Пилипенко: Дивіться, я знаю, що в місті Києві вже працює одна камера (якщо не помиляюсь, це по бульварі Лесі Українки)...
По смугах громадського транспорту, ви маєте на увазі?
Роман Пилипенко: Так, вона фіксує порушення – виїзд на смугу громадського транспорту. Наскільки я знаю, дані комплекси здатні фіксувати також проїзд на забороняючий сигнал світлофора, недотримання рядності. Я сподіваюся, що в подальшому, і я вже про це говорив, функціонал даних комплексів…
Тому що порушення швидкісного режиму – так, це є одна з найбільших проблем, дуже глобальна. Але якщо ми беремо саме місто, то в місті цей перелік більший, і якраз розширення функціоналу даних комплексів дозволить нам працювати по порушеннях правил зупинки стоянки, порушеннях правил переїзду перехресть. Насправді це така річ, яка допоможе і Національній поліції, і так само допоможе зберегти багато людських життів, зберегти здоров’я і навести порядок на дорогах, зменшити корки через те, що водії і всі учасники дорожнього руху будуть дотримуватися правил дорожнього руху.
Львів, до речі, друге місто після Києва, де будуть стояти оці комплекси. І впродовж теми я хотів би сказати, що українські водії просто не були б українцями, якби не придумали всілякі лазівки. Так, аби уникнути штрафів автоматичної фіксації, кермувальники користуються всілякими додатками, що попереджають про камери. Більше того, відверто затуляють окремі знаки салфетками і навіть опалим листям – хто на що гаразд. Ось такі приклади я знайшов у мережі. Або от ще краще: роблять пошкодження номерного знаку свого авто, щоби номери його не розпізнали. Для цього існують усілякі сітки на номери та світловідбивні наліпки – їх масово почали рекламувати та продавати в інтернеті.
А для тих автовласників, хто готовий викласти кругленьку суму, торговці пропонують і спеціальні рамки, які перекидають номери за лічені секунди. Ось так це працює (це наша столиця): був один номерний знак у мерседеса, а став інший. Ось така ситуація з цим. Звісно, що українці у нас – вигадливий народ. До речі, я сам користуюсь додатком Waze – дуже зручна опція: можна дізнатися, де яма на дорозі, де пост поліції стоїть, де бути більш обережним. Але от щодо приховування номерних знаків – наскільки це законно?
Роман Пилипенко: Звичайно, що це незаконно, і ми з цим працюємо. І, до речі, вже є непоодинокі випадки як по Києву, Київській області, так вже і у Львові, коли виявлялись автомобілі-двійники – виявляли в автомобілі, який є в розшуку. Тому що коли приходить людині штраф…
А вона живе в іншій області, а вона до Львова не заїжджала…
Роман Пилипенко: Умовно так, вона живе в іншій області. І тут уже включаються інші відеокамери, про які говорив пан Олег. І тоді, в принципі, в дуже оперативному режимі, коли їздить машина по Києву, вирахувати її по камерах – це не є проблема. Особливо, коли людина дуже не переховується.
Але по відповідальності оці листки, затуляння оце – яка є відповідальність для водіїв?
Роман Пилипенко: Дивіться, з листками направду є певна проблематика. Звичайно, що ми з тим працюємо. Є проблематика – так само, як брудні номери.
За це відповідальність теж зросла?
Роман Пилипенко: Так. І звичайно, що притягаємо. Але суть яка? Хочеться, щоб наші громадяни зрозуміли: ці камери поставили не для Пилипенка, не для Берези в першу чергу. І не для того, щоби наповнювати бюджет, як багато хто говорить. Ці камери поставлені для того, щоби берегти людські життя і людське здоров’я – це перше.
І коли переважна більша частина нашої країни це зрозуміє, тоді, можливо, нам і не потрібна буде така велика кількість таких комплексів. Тому що я не знаю, чому так склалося, але правосвідомість наших громадян перебуває на досить низькому рівні. І, можливо, от такими заходами – можливо, тою гривнею, піднятими штрафами десь ми зможемо достукатися до людей, щоб вони зрозуміли, що ти десь перевищив на 30–40–50, на 100 кілометрів ту швидкість на годину, але потрапив в ДТП… І я ще раз говорю: механічне ДТП – це не є найстрашніше, що може бути. А жити з провиною, що ти забрав чиєсь життя через те, що порушив, що міг би не порушити – от у тому є проблема.
І я не знаю, як достукатися до людей. Можливо – ще раз говорю – невідворотність покарання і великі штрафи в цьому посприяють.
Олег Береза: Хотів би сказати, що чомусь так виявляється: коли ви пересікаєте кордон з Євросоюзом – в людей одразу міняється свідомість, вони стають дуже правильними водіями.
Наче й не українці.
Олег Береза: Вони не порушують вже і шукають, де там правильно припаркуватися, щоб не порушити часом. А тільки от кордон переїжджають – зразу така вседозволеність і так далі. Можливо, я думаю, от такими засобами, а саме невідворотністю, відповідно, пропагандою і так далі, щоб люди розуміли, які можуть бути наслідки – це той шлях, який дозволить поміняти картину на дорогах. І наші дороги стануть безпечними.
Спасибі, спасибі за ваші думки. Давайте зафіксуємо: камери поки що тестуються і повноцінно запускаються 1 липня.
Олег Береза: З липня. А може, навіть і швидше. Це вже буде залежати, як кажуть, як ми швидше пройдемо ці всі етапи. Так заплановано.
Ви на середині чи вже на завершальному етапі?
Олег Береза: У нас вже все встановлено. Тобто зараз усе залежить від фірми, яка встановлювала – і, відповідно, як у неї буде взаємодія з іншими сервісами і так далі.
Спасибі. Дякую вам за розмову. Отож, тихіше їдеш – далі будеш. Як на мене, золоте правило – не дарма ж так кажуть ті, хто мають уже багатий життєвий досвід. Адже перевищення дозволеної швидкості – це саме те правило дорожнього руху, яке в нас написане кров’ю. Я дякую за цю розмову моїм шановним гостям – Олегові Березі, керівнику Служби автомобільних доріг, та Роману Пилипенку, керівнику поліції у Львівській області.
Роман Пилипенко: Дякую за запрошення.
Спасибі за розмову. Отож, обговорення запуску масової автоматичної фіксації порушень ПДР переносимо на наші діджитал-платформи – сторінки ZAXID.NET онлайн 24/7. Я ж дякую за увагу. Пропонуйте також свої цікаві теми – і, можливо, вже наступного тижня у цій студії ми обговоримо саме їх. На все добре.