Село Виженка належить до Чернівецької області, але входить до етнографічного регіону Гуцульщина. Це маленьке село на тисячу мешканців лежить у долині між горами на березі однойменної річки з двома водоспадами і гірським перевалом з мальовничими краєвидами неподалік. Колись воно було популярним курортом. Виженка (не плутати з райцентром Вижницею) має давню історію, яка збереглася частково в архітектурі, частково у переказах.
Із 1859 року до Першої світової у Виженку приїжджали курортники оздоровитися і ознайомитися з гуцульськими традиціями. Для їхнього комфортного відпочинку тоді будували дерев’яні вілли. Одна з них 1925 року досі збережена, вона належала українському громадському діячу Буковини в час румунської окупації Михайлові Гордійчуку. Взимку на перевалі туристи каталися на лижах, а влітку милувалися краєвидами Карпат.
Як зазначають автори туристичного довідника «8 мандрівок Буковиною», біля села пролягає шлях до перевалу Німчич. Колись він називався Турецька Вершадь через те, що дорога вела на Буковину, де певний час панували турки.
Давні легенди переповідають історію про битву місцевих мешканців з ордою Батия, на місці якої 1792 року спорудили церкву Івана Сучавського. Ця дерев’яна споруда збудована на пагорбі у гуцульському стилі. Ще одна дерев’яна церква святого Миколая є на сільському цвинтарі. Нещодавно її парафія перейшла у ПЦУ. Обидві церкви мають замінений дах, який покрили бляхою.
Цікавою пам’яткою є капличка з написом про скасування панщини «Браття милі! Р. 1820 толоки, ліси і всі добра були людські. Р. 1822 інженери записали ляхам, а люди о том ни розуміли. Ляхам мусили кожен робити 3 дні на тиждень панщини. Як не прийшов на панщину, то давали 50 до 70 буків, що кров йшла. 1848 р. 15 мая знесена панщина. 1866 р. був голод і холера».
За місцевими переказами, тутешні пани скористалися віддаленістю села і не повідомили селянам про скасування панщини. Тому вони й надалі працювали на них.
«Цісар Австро-Угорщини дізнався про це і відправив свого сина перевірити ситуацію. Цісаревич, перевдягнутий кріпаком, запізнився двічі на відробітки, за що отримав 24 удари буками. Так цісар дізнався, що в Карпатських горах усе ще панує рабство», – пише у довіднику «8 мандрівок Буковиною».
Ще однією історичною цікавинкою Виженки є ставок, який в минулі часи використовували євреї-хасиди як ритуальну лазню-мікву. Як розповідають на сторінці національного-природного парку «Вижницький», за хасидськими переказами, у цій купелі купалися цадики-чудотворці, тому всі, хто скупається у ній, отримають духовне зцілення й тілесне оздоровлення. Про це повідомляє табличка з написом на івриті: «1730 року тут жив засновник хасидизму Баалл Шем Тов. Він зробив у скалі мікву (місце для омовіння)».
Ісраель Баал Шем Тов облаштував мікву на річці біля підніжжя гори Німчич, освятив її і, згідно з талмудом, кожну п’ятницю перед шабатом приходив змивати гріхи. За легендою, він зустрів у горах ватажка опришків Олексу Довбуша і допоміг йому врятуватися від переслідувань, вказавши шлях до втечі через гірську ущелину. За це Довбуш подарував йому люльку. Цей момент є у фільмі Олеся Саніна. Неподалік від Виженки є ще одне туристичне місце – печера Довбуша.
Зараз Виженка потрохи відроджує своє туристичне минуле, там облаштовують приватні зелені садиби, які приймають гостей.