Колись Львівський автобусний завод вважався найбільшим підприємством України відповідного профілю. Завод займав величезну територію між Стрийською, Луганською та Хуторівкою, однак з часом вона ставала дедалі меншою – з боку Хуторівки підступає житлова та офісна забудова, з боку Стрийської почали зводити хаб з ресторанами та офісами. На решті території заводу, де колись було виробництво, більшість будівель перебувають у напівзруйнованому стані. Проте це найімовірніше триватиме недовго і на місці колишнього ЛАЗу з’являться нові об’єкти.
Два дні тому державний «Укрексімбанк» продав приватній компанії частину боргів ЛАЗу, що тепер дозволить їй претендувати на левову частку майна заводу. Цей аукціон привернув увагу громадськості до дещо згаслої упродовж останніх років проблеми збанкрутілого заводу.
ZAXID.NET зібрав усю доступну інформацію про стан ЛАЗу станом на літо 2021 року і розповідає історію занепаду легендарного колись підприємства.
***
На початку 2000-х під час приватизації колишній радянський Львівський автомобільний завод розділили на кілька підприємств – зокрема, створили окремий завод гідромеханічних передач. На території останнього тепер будують житло, офісні будівлі із закладами громадського харчування та інші споруди. Натомість левова частка нерухомості ЛАЗу перебуває під судовим арештом, а юридичні особи, які були спадкоємцями заводу та володіли його майном,перебувають у стадії банкрутства чи ліквідації.
За останні 20 років ЛАЗ кілька разів змінював назву, в різні періоди він називався «Пасавтотранс», «Завод комунального транспорту», «Холдингова компанія ЛАЗ», «Львівський автобусний завод», «Львівський автомобільний завод», «Львівські автобусні заводи».
Уся земля під будівлями колишнього заводу ЛАЗ, на якій колись було виробництво, перебуває в комунальній власності.
Як виглядає зараз ЛАЗ з висоти
Власники майна ЛАЗу: купа мала і дайте ще
Під час приватизації 20 років тому ЛАЗ був цілісним підприємством, нині ж його майном володіють кілька компаній. Серед них є ті, котрі пов'язані з власником заводу, росіянином Ігорем Чуркіним, а також незалежні фірми.
Відповідно до витягу з держреєстру речових прав на нерухоме майно, найбільше нерухомості на території ЛАЗу належить закритому акціонерному товариству «Завод комунального транспорту» – 138,6 тис. м2. Нині ЗАТ перебуває у стадії ліквідації, цей процес триває майже сім років і наразі немає даних, як швидко він завершиться.
Уся нерухомість збанкрутілого товариства перебуває під арештом на вимогу львівської податкової. Окрім того, велика частка цього майна перебуває у заставі «Укрексімбанку» та «Фінансової компанії «Форінт», яка у процесі є спадкоємцем «Райффайзену Банк Аваль». Банки колись кредитували «Завод комунального транспорту», проте грошей підприємство їм не повернуло.
У переліку майна найбільшими об’єктами є головний виробничий корпус площею 123 тис. м2 та колишня актова зала заводу – пам’ятка архітектури місцевого значення «Комплекс монастиря ордену кармелітів босих та костелу Матері Божої Шкаплерної» площею 4,3 тис. м2. Решта – це склади, гаражі майстерні, вагове обладнання та інші об’єкти.
Київському ТОВ «Львівський автобусний завод» на цій території належить 16,6 тис. м2 нерухомості заводу. Це різні цехи, арешт на які не було накладено. ТОВ «Львівські автобусні заводи» має на території 3,2 тис. м2 нерухомого майна, яке арештоване судом на вимогу поліції.
Очисні споруди ЛАЗу та енергоблок загальною площею понад 6 тис. м2 належать київському ТОВ «Будтехкомплектпостач Груп», однак ці об’єкти також перебувають у заставі та під арештом за поданням податкової.
Усі зазначені вище компанії мають стосунок до головного бенефіціара ЛАЗу, російського бізнесмена Ігоря Чуркіна, його родини та бізнес-партнерів. Так, директоркою київських компаній «Львівський автобусний завод» та «Будтехкомплектпостач Груп» є його дружина Таїсія Саніна. Тривалий час представником угорської компанії «Данкар Кфт» – великого акціонера «Заводу комунального транспорту» – був Анатолій Чуркін (нині покійний), батько Ігоря Чуркіна. Окрім того, російський бізнесмен, згідно з даними системи YouControl, також є одним з бенефіціарних власників ТОВ «Львівські автобусні заводи».
Інша група фірм-претендентів на майно до Ігоря Чуркіна стосунку не має. Так, київські компанії «-Аларіт-» та «-Еліт-Буд-» на території ЛАЗу володіють кількома об'єктами – локомотивним та пожежним депо, електричною підстанцією, теплопунктом тощо – площею понад 12,6 тис. м2. Однакі ці будівлі теж перебувають під арештом.
Зазначені компанії набули права власності на цю нерухомість 2015 року, перед тим викупивши їх в «Українського професійного банку» за понад 21 млн грн. Зі свого боку, банк придбав ці права на публічному аукціоні роком раніше.
Проте тепер за майнові права триває судова суперечка між «-Аларіт-» та «-Еліт-Буд-» з одного боку та київською фінансовою компанією «Інвестохіллс Веста», яка претендує на майно як переможець аукціону з продажу активів нині вже збанкрутілого «Українського професійного банку».
«Інвестохіллс» відома тим, що скуповує проблемні борги ліквідованих банків та фактично побудувала бізнес на збиранні боргів із позичальників, часто це заможні регіональні або загальноукраїнські бізнесмени. Компанія виграла суперечку за 12,6 тис. м2 нерухомості ЛАЗу в першій інстанції, нині триває розгляд в апеляції.
Власники нерухомого майна в майбутньому можуть претендувати на землю заводу, а також матимуть право, у разі схвалення міської влади, провести реконструкцію старих будівель. Наприклад, переробити зруйнований виробничий корпус на ТРЦ, величезну офісну будівлю тощо.
ЛАЗ в облозі
Із боку Стрийської та Хуторівки нині триває активна забудова колишнього заводу гідромеханічних передач, яка наближається до ЛАЗу.
Так, компанія «Галжитлобуд» зводить на Стрийській, 45, житловий комплекс на вісім секцій. Поряд вже є збудований житловий комплекс «Леви Міста».
Поряд київська компанія «Атріум Естейт» з групи «Фуршет» українського мільйонера Ігоря Баленка будує комплекс офісних, торгових і житлових будівель. Зокрема, фірма отримала містобудівні умови і обмеження на два офісні центри – 14-поверховий та поряд двоповерховий, а також багатофункціональний комплекс із житловими квартирами та поруч нього – одноповерховий медичний центр.
Неподалік прохідної ЛАЗу паралельно вулиці Стрийській навесні почали будувати величезний хаб із закладами харчування, офісами і виставковими площами. Згідно з проектом, частину планованого хабу – цех заводу гідромеханічних передач ревіталізують і зроблять його двоповерховим. На першому поверсі планують облаштувати критий паркінг та кафе, а на другому – офіси. Містобудівні умови та обмеження на реконструкцію цеху отримало київське ТОВ «Дагмар-Інвест». Робоча назва майбутнього хабу – Fabrick.
Аукціон за 170 млн грн
Тривалий час у справі ЛАЗу не було жодних зрушень. Проте 5 липня «Укрексімбанк» продав на аукціоні права вимоги за кредитами збанкрутілого «Заводу комунального транспорту» київській компанії «Капітал-Фінанс» зі львівським власником, яка займається наданням фінансових послуг. За стартової вартості 76,5 млн грн права вимоги купили за 170 млн грн. Банкрутство підприємства, яке володіє великої кількістю майна ЛАЗу, було розпочате ще 2007 року, від 2014 року триває процедура його ліквідації.
«Останнім часом до банку надійшло чимало пропозицій від фінансових компаній щодо викупу права вимоги за вищевказаним кредитним договором. Наразі для банку це найбільш оптимальний варіант погашення заборгованості за проблемним активом», – повідомила прес-служба «Укрексімбанку» у коментарі ZAXID.NET.
Водночас продаж права вимоги не означає, що новий власник набув у власність заставні будівлі ЛАЗу. Однак він може зробити це в майбутньому після завершення ліквідації заводу та низки інших юридичних процедур.
«Про жодну житлову забудову мова йти не може»
За кілька годин до торгів міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що мерія побачила «різку зацікавленість до аукціону зі сторони будівельних компаній» та виступає проти житлового будівництва на території колишнього заводу.
«Ця територія призначено виключно для виробництва. Земля є власністю громади міста Львова, і жодного будівництва житлових масивів, як хтось собі планує, там не може бути. Це має бути виробництво, і якраз сьогодні шанс такий є, тому що Україна потребує орієнтовно 30 тис. одиниць громадського транспорту», – під час брифінгу для преси наголосив мер.
Він додав, що цільове призначення комунальної землі під ЛАЗом – виробництво, і змінювати його не будуть.
Раніше міська рада зверталася до арбітражного керуючого ліквідації «Заводу комунального транспорту» Андрія Надлонка з проханням передати на баланс міста комплекс монастиря ордену кармелітів босих та костелу. Проте справа не зрушила з місця, оскільки комплекс нині перебуває під арештом на вимогу податкової та є у заставі «Укрексімбанку».
«Заводу там теж не буде»
Водночас колишній керівник управління інвестиційної політики Львівської обладміністрації Роман Матис у коментарі ZAXID.NET висловив сумнів у доцільності відновлення промислового виробництва на території колишнього ЛАЗу. На його переконання, робити навіть складальне виробництво в оточенні житлових кварталів – старих, новозбудованих і тих, які запланували – нема сенсу.
«Тільки уявіть, який буде трафік постачальників і довезення працівників на роботу, різних служб, які обслуговуватимуть виробничі процеси. Це буде просто колосальне навантаження на дорожню інфраструктуру. Стрийська й так стоїть в заторах в годині пік. Ще до того – нові житлові квартали в тому районі ще не повністю заселені. Коли вони заселяться, то з’явиться купа людей і купа транспорту. Тож люди, котрі матимуть під боком завод, дуже щасливі від того не будуть. Ті, хто купує квартири в цьому районі розраховують на те, що заводу там не буде», – зазначив він.
За його словами, практикою розвинених країн є перенесення виробництва, навіть найпростішого, у спеціально відведені промислові зони. Найкращий варіант на місці ЛАЗу, вважає Роман Матис, це змішана житлово-офісна забудова з акцентом на офісах.