Торік улітку в Австралії офіційно дозволили використовувати у лікуванні важких психічних розладів, зокрема ПТСР у ветеранів війни, психоделічну асистовану терапію. Це поєднання психотерапії та застосування психоделічних препаратів – MDMA (препарат, відомий в народі як екстазі) і псилоцибінів (речовини із так званих магічних грибів).
Упродовж кількох минулих років дослідження психоделіків у лікуванні ПТСР і важких депресій у військових проводились у США. Вже у 2024 році його можуть дозволити офіційно на широкому рівні, а не лише під час клінічних досліджень. Також психоделічна асистована терапія активно досліджується в Канаді, Ізраїлі та інших країнах, адже одна з її переваг – у набагато швидшому досягненні результату, ніж у випадку використання навіть антидепресантів. Часто достатньо від одного до трьох прийомів препарату у невеликих дозах, щоб людина на роки забула про ПТСР.
В Україні псилоцибіни та MDMA вважаються наркотичними речовинами і заборонені для використання навіть з науковою метою. Та все ж торік відбулося кілька дискусій між психотерапевтами, науковцями та представниками МОЗ про перспективи лікування ПТСР за їх допомогою. Підтримує цю ідею також народна депутатка Ольга Стефанишина. У 2022 році на сайті електронних петицій до президента України з’явилися два документи з проханням розглянути легалізацію MDMA та псилоцибінів для лікування ПТСР. Та одна з них набрала 28, інша – 297 голосів.
Оскільки війна змушує нас постійно відповідати на нові виклики та вирішувати проблеми, про які ми не знали раніше, ZAXID.NET поспілкувався із нейрофізіологом Дмитром Ісаєвим. Кандидат фізіологічних наук, науковий співробітник Інституту фізіології імені Олександра Богомольця розповів про те, що таке ПТСР і як психоделіки можуть допомогти в його лікуванні.
ПТСР зсередини
Більшість українців чула про посттравматичний стресовий розлад, багато хто стикнувся із цим розладом у членів сім’ї, передусім – у військових і ветеранів. Часто складність лікування цього розладу призводить до супутніх захворювань, наприклад, алкоголізму, та руйнує родини.
Загалом ми вже знаємо, які симптоми ПТСР і чому цей розлад потребує лікування. Та як ПТСР виглядає зсередини? Що відбувається в мозку людини із цим захворюванням?
Сильна травмуюча подія не лише сприяє викиду гормонів стресу в організмі, а й запам’ятовується через потужні емоції, що проживає людина. Згодом ці емоції блякнуть, і людина згадує про свій досвід без пришвидшеного серцебиття, підвищеного тиску та інших фізіологічних реакцій організму. Якщо ж протягом місяця емоції не стають менш інтенсивними і людина ніби заново переживає травмуючу подію, з’являється ПТСР.
«У мозку людини є гіпоталамус – це ділянка, що зв’язує нервову і гуморальну системи організму та регулює викид гормонів. Якщо виділяється дуже багато гормонів стресу, то вже вони починають впливати на гіпоталамус, змінювати його роботу. Тоді в нервовій системі з’являються певні активні патерни», – пояснює Дмитро Ісаєв.
Якщо б ми могли в цей момент подивитися, як виглядають різні ділянки мозку, то побачили б, що зменшуються ділянки, які відповідають за пам’ять, навчання, думання. Натомість збільшується амигдала – ділянка мозку, що відповідає за емоції. Амигдала робить так, що картина стресу не втрачає яскравості, організм людини знову і знову готується битися або тікати. Це дуже важко переживати постійно.
До ПТСР більше схильні жінки, ніж чоловіки, говорить Дмитро Ісаєв. Також деякі дослідження вказують на те, що схильність до ПТСР можуть мати люди із природно низьким рівнем кортизолу – гормоном стресу. Тобто їхній організм не звик давати собі раду із великою кількістю кортизолу і може дати збій під час травмуючої події, коли його накриє кортизолова хвиля. В Ізраїлі, розповідає науковець, усі, хто йде на службу в армію, проходять тести, що допомагають визначити схильність людини до розвитку ПТСР. Якщо вона висока – таку людину не відправлять на першу лінію фронту, а знайдуть їй інше застосування.
Важливо, що ПТСР виникає не одразу, а може дати про себе знати і через три місяці, і навіть через півроку. Та є три хороші новини. По-перше, ПТСР розвивається тільки у частини людей, що пережили травму. По-друге, раннє втручання – упродовж першого місяця після травмуючої події – може допомогти уникнути розвитку розладу. По-третє, буває, що ПТСР проходить сам собою – невідомо, як це працює, але таке теж трапляється.
Як лікують ПТСР
В Україні у більшості випадків для лікування ПТСР використовують психотерапію. Це тривалий процес, і він дає результати приблизно у 40% випадків. Далі в гру вступають антидепресанти – є два препарати, що використовують для цього у світі. Хоча, говорить Дмитро Ісаєв, їхня ефективність – на рівні плацебо.
«Коли ПТСР сам не проходить, не допомагають психотерапія і фармакологія, то лишаються тільки експериментальні препарати – це психоделіки: MDMA, псилоцибін. Але до цього не готові ані уряди, ані суспільство», – каже науковець.
Також у лікуванні ПТСР може допомогти канабіс. Він знижує тривожність у пацієнта, що впливає на перебіг депресії, яка приходить до людини разом із ПТСР, як і порушення сну та інші проблеми. Адже ПТСР, говорить Дмитро Ісаєв, – це не перелом кістки чи туберкульоз, це – складне переплетіння. Якщо ослабити одну «ниточку» в ньому, це може вплинути на решту. Зараз за допомогою канабісу офіційно допомагають ветеранам війни у Канаді. Чи досліджуватиметься цей напрямок в Україні, можна буде сказати через півроку – коли набере чинності закон про медичний канабіс.
Як впливають на мозок MDMA та псилоцибін
Точно сказати, як це працює, у науковців поки не вийшло. Адже ПТСР – це не біль, це те, що людина бачить у своїй свідомості, чого не бачать інші, те, як зароджуються та рухаються електричні імпульси в її мозку.
«Ми знаємо, що свідомість людини порушена, але ми досі не знаємо, що таке свідомість, тому повністю описати механізм дії психоделіків на неї не можемо. Та відомо, що псилоцибін, наприклад, зв’язується зі серотоніновими рецепторами – і щось відбувається, змінюючи свідомість», – пояснює Дмитро Ісаєв.
Він додає, що псилоцибін здатен дещо змінювати функціональні зв’язки в мозку – «перетрушувати там все». MDMA має значно менший галюциногенний потенціал, та він теж є. Окрім того, MDMA суттєво збільшує кількість серотоніну в організмі. А все це разом та ще й у поєднанні з психотерапією допомагає «перепрошити» свідомість і позбутись ПТСР.
«Ми знаємо, як виникає ПТСР. Але не обов’язково ремонтувати машину так, як її ламали. Головне, що патерн змінюється», – додає науковець.
Як коноплі та психоделіки стали забороненими
«В Україні 10 тис. років люди вирощували коноплі і вживали їх, адже соняшника для олії у нас не було – його згодом привезли з Америки. Бавовни у нас також не було – полотно робили з конопель. І жодних епідемій, як це було з опіумом або кокаїном, не виникало. Немає даних про те, що люди десь скурювалися цілими селами і ставали залежними», – говорить Дмитро Ісаєв.
Він вважає, що заборона конопель в сучасному світі була економічно та політично обґрунтованою і могла лобіюватися виробниками бавовни і текстилю з неї. Згодом «причини» могли змінюватися, але завжди мали політичний підтекст: наприклад, свого часу у США говорили, що чоловіки інших рас під дією канабісу стають агресивними до білих жінок.
Так само було і з псилоцибіном та іншими психоделіками – вони стали ледь не страшнішими за ядерний вибух. Хоча лише в українських Карпатах ростуть кілька видів псилоцибінових грибів, і люди їх вживають. Поки що – неконтрольовано.
У чому різниця
Якщо говорити про наркотичні речовини, то в Україні лікарі використовують різні види опіатів для знеболювання. Небезпека цих речовин у тому, що різниця між терапевтичною і летальною дозою – у п’ять разів. Оскільки організм звикає до певної дози, її доводиться підвищувати, щоб досягти ефекту. У неконтрольованих умовах це призводить до смерті від передозування. Також опіати сприяють швидкому руйнуванню особистості. Організм звикає до них і стає залежним.
«А смертельних доз MDMA та псилоцибінів немає – від них не помирають. Але у нас вони заборонені не лише для експериментів, а й для вивчення – офіційно ми не можемо навіть подивитися на клітини псилоцибінів», – говорить Дмитро Ісаєв.
Окрім того, у використання MDMA з лікувальною метою немає побічних ефектів. Звикання ці речовини теж не викликають.
Люди, які переживають через галюциногенні ефекти, мають знати, каже науковець, що вчені довели – шість чашок кави гарантовано викликають звукові галюцинації. Хоча загалом кофеїн – хороша річ.
«Все залежить від того, в якій кількості і з якою метою вживати речовину», – додає він.
Поки в Україні психоделіки вважаються «страшним наркотиком», у США є дослідницько-лікувальні центри з лабораторіями і госпіталями. Держава виділяє на це гроші – наука працює тільки тоді, коли її фінансують.
«Я вважаю, що у нас має бути своя державна програма таких досліджень. Так, можна обладнати лабораторію, як за кордоном, послати туди лікарів на навчання. Але тоді ми весь час будемо залежати від чужих технологій. Тим більше, в Україні дослідження лікування ПТСР зараз таке актуальне, як ніде у світі», – каже Дмитро Ісаєв.
Швидке лікування ПТСР – у випадку з MDMA і псилоцибінами іноді буває достатньо одноразового прийому – було би й економічно вигідним для держави. Людина з психічним розладом не може якісно виконувати всі обов’язки, що покладені на неї в соціумі, натомість витрачаються ресурси на її тривале лікування.
Це не пропаганда
Щоб читачі не подумали, що ZAXID.NET пропагує вживання психоактивних речовин, скажемо ще кілька слів про те, як виглядає психоделічна асистована терапія.
Вона складається з кількох етапів: на першому психотерапевт кілька разів консультує пацієнта, визначає проблему, підбирає препарат і дозу для наступного етапу. До слова, лікувальна доза MDMA у кілька разів менша за ту, що міститься в екстазі. На другому етапі пацієнт вживає призначену речовину під наглядом лікаря, який може водночас вести сеанс психотерапії. На третьому етапі стан пацієнта ще деякий час відстежується фахівцями.
В Україні працює неприбуткова організація Українська асоціація психоделічних досліджень (UPRA), яка виступає за зміну законодавства для допомоги людям з діагнозом ПТСР. Асоціацію заснували українські практикуючі психотерапевти та науковці. На її сайті можна знайти історії людей, які пройшли через психоделічну терапію, а також найсвіжіші світові дослідження на цю тему.
Додамо, що у США дослідження психоделічної асистованої терапії тривають вже десятки років, адже країна після кожної війни зіштовхувалася з ПТСР у ветеранів. Є наукові дослідження, що тривають і далі, адже поки що неясно, наскільки довготривалим є ефект такої терапії – щоб з’ясувати це, мають минути роки.