Львівським дошкільнятам пояснили, що Бандеру не кликали Стьопою
19 лютого львівський мовознавець Ірина Фаріон діткам старшої групи львівського дитячо-навчального закладу №67 пояснювала про культуру української мови та про те, як правильно звертатися один до одного, і чому неправильно говорити «Міша», «Наташа», «Альона».
«21 лютого пройде Міжнародний день рідної мови. З цієї нагоди ми створили нову серію наліпок для дитячих садочків, тому що саме тут навчаються наймолодші, які починають правильно чи неправильно говорити свої імена. У групі, де ми були, троє діток назвалися – Міша, Ліза та Пейдж – саме ці діти не з україномовних сімей: для російських дітей – це прийнятна форма говорити Міша та Ліза, а для американської дівчинки – Пейдж. Решта діток – правильно називали свої імена, що є дуже приємно», - зазначила на брифінгу депутат Львівської обласної ради від ВО «Свобода», лауреат премій ім. О.Гірника та Б.Грінченка, доцент кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Фаріон.
За її словами, цього разу для дитсадків створено нові наліпки про те, як правильно і красиво називатися. Такі наліпки отримають всі садочки Львова та області, а також садочки Тернопільської, Івано-Франківської областей.
«Жидівські, грецькі, латинські імена в Україні прижилися, тому ми не відчуваємо їхнє іноземне походження. Але наші Іванки не повинні ставати Ванєчками. Ви уявляєте, щоб малого Степана Бандеру гукали: «Стьопа, йди їсти», чи щоб «Наталка-Полтавка» І.Котляревського називалася «Наталі із Полтави», чи щоб поема Т.Шевченка «Марія» називалася «Мурочка», а «Катерина» - «Катєчка», - зазначила Ірина Фаріон.
Нагадаємо, перша серія наліпок для дитячих садочків стосувалася лексики предметів, друга серія – власних імен, у наступних серіях – гастрономічна тема (ніяких «сасісок», «катлєти», «кампотів») та родинна тема (ніяких «тьоть», «пап» замість «тато»).