У вересні почне діяти новий стандарт шкільної освіти, який передбачає зміну пріоритетів: у дітей мають розвивати практичні навики, вміння використовувати нові знання у житті, а не завчати «теорію». Першими ж відчують зміни наймолодші – ті, хто скоро піде у перший клас, адже систему прийому до шкіл теж змінили.
ZAXID.NET поспілкувався із керівницею управління освіти Львівської міськради Зоряною Довганик про закріплення за школами територій обслуговування, відміну співбесід, нові підходи у навчанні у початковій школі, переваги і виклики освітньої реформи.
Цього року змінилися правила прийому дітей до перших класів шкіл. Тепер першочергове право на зарахування до шкіл мають ті, хто живе поруч зі школою. Чому обрали саме такий підхід?
В Україні діє новий закон України «Про освіту», відповідно до якого кожна школа для зарахування дітей повинна мати закріплену територію обслуговування. Тобто першочергово набиратимуть до навчального закладу тих дітей, які проживають на даній території обслуговування.
У цьому законі є й норма про те, що батьки мають право на вибір закладу освіти для своєї дитини. Тож батьки можуть звертатися до шкіл за межами територіальної прив’язки, однак їх дітей приймуть лише в тому випадку, якщо там будуть вільні місця. Звичайно, будуть школи, які матимуть вільні місця. Але я мало вірю в те, що можуть мати вільні місця школи, розташовані у спальних мікрорайонах, де є багато житлової забудови і дуже багато дітей.
Одразу ж закладається конфлікт. У Львові є чимало шкіл, які мають певну спеціалізацію і напрацьовану роками репутацію, і батьки прагнуть віддати на навчання своїх дітей саме у таку школу.
Звичайно – це конфлікт. Напевне, керувалися принципом доступності освіти, щоб всі школи були на одному рівні, щоб не було спеціалізованих шкіл, хоча, можливо, це не зовсім правильно.
Справді, у Львові ми маємо гарну практику діяльності спеціалізованих шкіл, які мають свої імена, свої традиції, які дуже добре організовують освітній процес, дають добрі знання. Чому ми маємо цього позбуватися? Я не вважаю, що це правильно. Ці навчальні заклади можуть залишити для себе поглиблене вивчення того чи іншого предмету, прописуючи це у своєму статуті.
Разом з тим згадуване територіальне закріплення ущемлює права батьків щодо вільного вибору навчального закладу для своїх дітей.
Зоряна Довганик зазначила, що школи мають прийняти у перший клас усіх дітей із закріпленої території обслуговування
Нещодавно виконком Львівської міськради прийняв рішення про закріплення територій обслуговування за школами. Що саме враховано у цьому рішенні?
Рішенням виконавчого комітету ЛМР від 23 березня закріплено території обслуговування за нашими школами. У Львові, відповідно до цього рішення, першочергово, окрім дітей із території обслуговування школи, будуть зараховувати дітей, брати і сестри яких уже навчаються у цій школі, ті діти, батьки яких працюють у даній школі, та внутрішньо переміщені особи.
«За школами із польською та з російською мовами навчання територій не закріплювали»
А школи із польською та російською мовами навчання теж «прив’язали» до територій?
Ні. У Львові діє шість шкіл, де навчання ведеться мовою національних меншин, за ними територій обслуговування не закріплювали, це було б неправильно. До цих шкіл батьки можуть подавати заяви з будь-якого району міста.
Немає ризику, що у тій чи іншій школі просто не знайдеться місця для усіх «першачків» з закріпленої території? Скільки дітей очікується прийняти на навчання у перших класах у новому навчальному році?
За попередньою інформацією, на 1 вересня 2018 року планується сформувати 300 перших класів у школах Львова по 30 учнів. Це на 26 перших класів більше, ніж у цьому навчальному році.
Школи зобов’язані прийняти усіх дітей зі своєї території обслуговування. Якщо із закріпленої території звертається багато батьків, керівництво школи не може їм відмовити, апелюючи, що набирає лише три перші класи. У такому випадку школа буде вимушена працювати і в другу зміну. Батьки ж учнів, особливо третіх, четвертих, п’ятих класів, мають бути готовими до того, що у такій ситуації їхні діти вимушені будуть навчатися у другу зміну.
Перелік територій обслуговування, закріплених за львівськими школами
Якщо батьки хочуть віддати свою дитину у школу, територіально віддалену, орієнтуючись на те, що у неї є позитивна репутація, і певний профіль (мовний, спортивний, мистецький) – які у них шанси зробити це?
Батьки можуть подавати заяви на зарахування дітей у школи за межами територіальної прив’язки, якщо там будуть вільні місця. Якщо таких заяв буде багато, то мають скласти рейтингову таблицю за датами народження дітей, і перевагу у зарахуванні матимуть старші діти. Зарахування дітей до перших класів на підставі поданих документів батьків має відбутися до 15 червня.
«Для дітей з особливими потребами створюють інклюзивні класи у школах всіх районах Львова»
Чи не створить труднощів це територіальне закріплення батькам дітей із особливими потребами?
Ні, не створить. Упродовж багатьох років ми працюємо над тим, щоб дитина з особливими потребами йшла навчатися до тої школи, яка є найближче до місця проживання, щоб не створювати зайвих труднощів батькам.
Неправильно, щоб у місті було лише два спеціалізовані навчальні заклади. З цього все колись розпочиналося у Львові, але сьогодні ми маємо 38 шкіл у різних районах міста, де навчаються діти з особливими потребами.
Для цього у навчально-методичному центрі створили відділ методичного супроводу інклюзивного навчання, який проводить навчання для вчителів, асистентів вчителів, вихователів, батьків, займається просвітницькою роботою, щоб ми могли таку дитину взяти до кожної школи.
Коли батьки дітей з особливими потребами звертаються до керівника навчального закладу з заявою про намір віддати свою дитину на навчання, до нас надходить лист зі школи. Вносимо зміни до штатних розписів, і призначаємо асистента вихователя чи вчителя, чи вузьких спеціалістів, які потрібні, відтак створюється інклюзивний клас у школі, в якому навчається від однієї до трьох дітей. Правда, у нас були випадки, коли треба було створити клас для чотирьох дітей, тоді ми передбачали дві ставки асистента вчителя у школі.
Не завжди вчителі впевнені, що готові працювати в інклюзивному класі. Мають певний острах, бо не завжди знають, як працювати з дитиною з певними нозологіями, але ми робимо все для того, щоб навчити педагогів.
Зараз наша головна мета у цьому напрямку – просвітництво, бо ми спостерігаємо опір батьків здорових дітей. Ми будемо робити все для того, щоб всі розуміли, що ми живемо в одному суспільстві і різниці між нами не повинно бути.
Чи мають діти, які готуються піти на навчання у школі, проходити співбесіду?
Дуже добре, що у цьому році жодних співбесід з нашими дітьми проводити не потрібно. Набір до спеціалізованих шкіл шляхом проведення співбесід, я вважаю, був не зовсім правильним. Дитина, якій шість років, повинна була проходити співбесіду. Це не завжди гарантувало, що вона буде в подальшому добре навчатися у спеціалізованій школі.
Діти мають різний рівень розвитку, і не завжди під час співбесід можуть себе проявити. Через хвилювання дитина може закритися в собі, і не показати свого рівня знань. Це – позитивний момент, що тепер не потрібно проводити співбесід.
Чи потрібно спеціально готувати дитину до школи?
Особливої підготовки до школи дитини проводити не потрібно. Якщо дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, усі необхідні знання, вміння та навики вона може отримати там.
«У першому класі діти писатимуть олівцем»
Які нові підходи до навчання дітей передбачає новий стандарт початкової школи?
Нам не йдеться про, те щоб дитина мала якомога більше конкретних знань і вмінь. Вона має навчитися практично використовувати знання, ми маємо виховати у дитини певні компетентності.
Дитина не повинна читати на швидкість, бо це нічого не дає. Маю на увазі техніку читання, яка перевірялася донедавна. Дитина прочитала 50 слів, а чи вона їх запам’ятала? Чи вона їх зрозуміла? Чи вміє вона прочитати, проаналізувати і пояснити текст? Чи вона вміє поставити запитання до тексту? Чи вміє обговорити? Це – важливіше. Не найголовніше порахувати до десяти, а вміти додати, відняти, визначити, що більше, а що менше. Тобто ми повинні розвивати основи критичного мислення у дітей.
Відповідно до нового стандарту освіти, діти будуть рахувати, відмінювати слова, складати речення. Але суть полягає в тому, що спочатку вони це виконують практично, а пізніше за допомогою вчителя опановують певні теоретичні знання і навики.
У першому класі діти писатимуть олівцем. Це правильно, тому що немає страху помилитися, коли дитина може витерти і написати потрібну букву. Вона тоді впевнена у власних силах.
«Нова українська школа» націлена на те, що діти мають навчитися працювати в групі, вони мають розуміти, що таке команда, уміти ділитися думками, підтримувати один одного, спілкуватися. Головний акцент ставиться не на те, щоб дати якомога більше знань, а на здобуття необхідних компетентностей, завдяки яким дитина може вільно почуватися у сучасному світі.
«Першачкам» форма не потрібна, у школу діти ходитимуть у зручному одязі
Чи готові львівські школи працювати за такими підходами?
У Львові 30-40% шкіл ще до початку старту пілотних проектів «Нової школи» по Україні працювали так, за новітніми методиками. У цих школах, приміром, діти вчилися читати не за «Букварем», а просто читаючи багато віршів і текстів. За допомогою ефективних методик вони вчилися висловлювати свою думку, обґрунтовувати і відстоювати її, вчилися виконувати і презентувати проекти, спілкуватися.
Тобто застосування нових стандартів не стане проблемою для вчителів?
Звичайно, я вважаю, це не буде легко. Йдеться про зміну підходів, які має використовувати вчитель, про інший підхід до роботи. Не всі вчителі з цим погоджуються. Учитель повинен бути молодим душею, бути активною, ініціативною людиною, має допомогти дитині вчитися, а не просто робити певні педагогічні настанови.
Ми маємо навчити і змінити вчителя. Якщо вчитель цього хоче, це зробити дуже легко. У навчально-методичному центрі проводять навчання для наших вчителів. Заплановані навчання від міністерства.
Що саме у повсякденному житті школярів зміниться: по-іншому розставлені парти, інтегровані заняття, відсутність дзвінків?
Способів і методів, як запроваджувати нові підходи до навчання дітей, є дуже багато. Успіх у значній мірі залежить від креативності учителів, їхнього бажання змінюватися і запроваджувати новації.
Можна розставити парти так, щоб діти сиділи один навпроти одного, бачили один одного, дивилися один одному в очі. Можна влаштувати килимок, де діти можуть проводити вільний час. Добре, коли вчитель говорить із ними як з рівними собі. Такі речі ніби прості, але сприяють тому, що дитина почуває себе вільною.
Та ж сама «дисципліна» ніби не відміняється, але кожна дитина для себе має зрозуміти, що це таке. Ми не можемо активних, дуже творчих дітей зобов’язати сидіти, склавши руки, і дивитися на вчителя, і на сьогодні це навіть неправильно. Коли ж діти самостійно напрацюють правила поведінки [у власному колективі], то кожен буде цього дотримуватися, вони будуть відповідальними, бо це була їхня ідея, і їхня думка була врахована.
Багато залежить від того, наскільки активними у впровадженні новацій будуть вчителі. Але також мають бути зацікавленими у цьому батьки. Якщо вони будуть погоджуватися на такі зміни, підтримувати їх, то звичайно прогрес буде дуже великий.
У НВК «Світанок» ранкову зустріч перед уроками проводять у ігровій зоні класу
Домашні завдання у першому класі будуть?
Ні, домашніх завдань не буде. Оскільки початкова школа говорить у першу чергу про практичні речі, батьки мають дитині допомогти підготуватися до практичного заняття, до реалізації проекту. Батьки мають підтримувати те, що розвиває школа, підтримати дитину в цих творчих ініціативах, показати їй, що це дійсно важливо. Одна справа, показати на малюнку приклад поділу яблука на частини, а інша – по-справжньому розрізати яблуко із дитиною
Коли ми такі речі будемо робити практично і в школі, і підтримувати це вдома, то звичайно буде великий результат.
Чи вирішене питання підручників для початкової школи? Чи будуть у першачків «Букварі»?
Чинною програмою не передбачене використання підручників у першому класі. Поки що немає чіткої відповіді, чи вони би мали бути на наступний рік. На сьогодні у першому класі немає обов’язкового «Букваря», і новим стандартом освіти він не передбачений, хоча наші вчителі все-таки частково ще використовували «Букварики» на уроках.
«У першачків не буде «Букварів» та оцінок»
Як відомо, оцінок у перших класах не ставлять, але як побачити прогрес дитини у навчанні? Коли з’являється оцінювання?
У перших та других класах оцінок дітям не ставлять, відбувається лише заохочення дитини. Я вважаю, якщо розумно не робити оцінювання дитини у першому-другому класі, то у третьому-четвертому класах оцінки потрібно ставити. Якщо оцінка є реальною, справедливою, чесною, то дає можливість визначити рівень знань, учителі і батьки можуть побачити для себе досягнення дитини у навчанні.
Також це мотивує дітей. Ми ж не кажемо: «Ти знаєш на 8», ми кажемо: «Дякую, ти сьогодні досягнув восьми балів». Я вважаю, це правильно. Якщо дитина сьогодні вивчила на 8, а завтра на 9-10, ми бачимо прогрес у навчанні. Є діти, яким оцінки не дуже важливі, але є діти, які досягають більшого, коли бачать, що є добрі результати.
Звісно, у реальному житті оцінки самі по собі нічого не вартують. Ми вчилися у школі, де була жорстка система оцінювання, ставали відмінниками, але, напевне, не всі ті шкільні знання нам пригодилися у житті. Ми були дисциплінованими, справедливими, чесними, а от вміння спілкуватися, презентувати себе, почуватися вільними довелося вчитися після школи.
Тепер школа переорієнтовується на ці цінності?
Коли йде мова про «Нову українську школу», ми говоримо про розвиток компетентностей у дитини, ми говоримо про розвиток дитини як особистості, щоб вона могла себе вільно почувати у сучасному світі. Щоб закінчивши 11 клас, вона могла прийти в університет і почувати себе вільно, впевнено. Якщо людина у школі навчилася вчитися, їй не буде страшний жоден вищий навчальний заклад, бо вона опанувала основні принципи, і зможе себе зреалізувати у будь-якій сфері життя, а продовжувати вчитися треба впродовж цілого життя.
У Львові активно розвивається сегмент приватної шкільної освіти. Однак батьки дітей, які лише готуються до школи, не впевнені, чи будуть дійсними документи про навчання у приватній школі?
Нелегальних приватних шкіл у Львові немає. Приватні освітні заклади, у першу чергу школи, діють на підставі ліцензії на ведення освітньої діяльності, виданої міністерством. На підставі цієї ж ліцензції, вони замовляють документи про завершення освіти, такі ж, як у комунальних закладах. Якщо йдеться про школу І-ІІІ ступеня, то видають атестат, якщо про школу І ступеня – то табель успішності. Із цими документами можна потім подавати заяви до інших навчальних закладів.