100 днів реформи початкової школи
Суспільство

100 днів реформи початкової школи

Як це працює

Мар'яна Вербовська, 14 лютого51775

Без шкільної форми і дзвінків, на килимку з конструктором Lego – у такий спосіб вчаться тепер першокласники 100 шкіл в Україні. Усі вони беруть участь у пілотному проекті Міністерства освіти. У вересні 2018 року такі зміни чекатимуть початкову школу в усій країні, а досвід пілотних шкіл стане основою майбутньої реформи.

На Львівщині участь у проекті беруть 9 шкіл. Найбільша кількість першокласників у львівській школі «Світанок», де проект «пілотують» шість перших класів – 177 учнів.

ZAXID.NET перевірив, чого навчилися діти за перших 100 навчальних днів у нових умовах і чи варто батькам боятися, що тепер діти забагато граються у школах.

***

У коридорі львівської початкової школи «Світанок» пахне свіжою випічкою. Щойно закінчилася ранкова зустріч вчителів та дітей, частина учнів йде в їдальню. Вже півроку тут збираються на уроки без дзвінків, вчителі орієнтуються не на час, а на реакцію учнів. Якщо дітям цікаво – навчання продовжують, якщо ні – роблять маленькі перерви. Це одна з умов реформи «Нової української школи», вчителі більше не вимагатимуть «залізної дисципліни», навпаки – дітей заохочують висловлювати свої думки.

У початковій школі «Світанок» навчається 710 дітей (тут і далі фото Павла Паламарчука, ZAXID.NET)

Директорка Лідія Андрушко запрошує у свій кабінет, двері залишає відчиненими.

«Хочете нашу булочку з кавою?», – невимушено починає розмову директорка і запрошує приєднатися до нас свою заступницю Іванну Кураш.

Поки відмовляюся і знімаю куртку, директорка відповідає на дзвінки і сідає на крісло поруч з робочим столом. Лідія Андрушко починає розповідати, як 20 років тому зрозуміла, що з українською школою щось не так і пора її міняти.

«Добре пам’ятаю цей день. Це було напередодні Миколая, у Львові випало багато снігу. Я щойно повернулася зі стажування у Канаді і стояла на пішохідному переході, аж раптом мене хтось штовхнув зі словами «Відійди, корова», - емоційно пригадує директорка. - Щоб ви розуміли, мені було 29 років і я важила 54 кілограми. Я тоді сказала собі: «Ну що, Ліда, ти вдома. Але хочеться, щоб було так, як в Канаді».

Під час канадського стажування Лідія Андрушко працювала у звичайній школі Едмонтона. Пригадує, що найбільше її вразили діти, які увесь час усміхалися. З одного боку, вони вивчали табличку множення у шостому класі, а українські – у другому. Здавалося б, наші діти мають бути розумніші, але насправді вони були перевантажені.

Лідія Андрушко кілька місяців стажувалася у канадській школі в Едмонтоні

«Я прийшла у школу «Світанок» у 1999 році. Готувала колегам каву і розповідала, що парти можна ставити не рядами, а колом, що програму можна зробити легшою, але діти так засвоять більше. Щоб зрозуміти, чого дитина крутиться, іноді просто варто сісти на її місце і побачити, що їй просто нічого не видно», - пригадує Лідія Андрушко.

За рік вона стала директоркою найбільшої початкової школи Львова. Зараз тут навчається 710 дітей.

«Не варто сварити дітей, що не читають, якщо самі весь вечір просиділи у Facebook»

Влітку 2017 року школа «Світанок» подала документи на конкурс Міністерства освіти для участі у пілотному проекті реформи початкової школи.

В липні школа отримала підтвердження і стала однією зі 100 українських шкіл по усій країні, де перейшли на новий державний стандарт початкової освіти. Офіційно у проекті бере участь лише два перших класи школи, але керівництво вирішило впроваджувати нові стандарти в усіх шести перших класах «Світанку».

«Наша школа і раніше впроваджувала багато того, що тепер є стандартом початкової освіти, тому у нас не було шоку. Але от, наприклад, вчителі боялися працювати без дзвінка. Прибігали і питали нас: «Як то буде? Ми ж їх не позбираємо!», – пригадує заступниця директорки Іванна Кураш.

Іванна Кураш показує дзвінок, яким у школі не користувалися вже понад півроку

За кілька тижнів виявилося, що без дзвінка освітній процес не зірвався. Вчителі навіть побачили позитив, бо уважніше почали ставитися до настрою класу, не «дотягувати» урок, а давати дітям відпочити, коли вони знуджувалися.

«Або, наприклад, у нас є вчителька пенсійного віку, яка обурювалася словом «лайфхаки», казала, що ніколи це не скаже вголос. Але в неї є безцінний досвід у методології і вона ним ділиться з іншою вчителькою, яка вперше цього року отримала свій клас. За цим дуже цікаво спостерігати, вони доповнюють одна одну», – пояснює Іванна Кураш.

Освітній процес має багато ігрових елементів. Наприклад, кожен клас має свою м'яку іграшку, у 1Е – це кіт Скотчик. Кожен учень бере кота до себе на деякий час, водить на концерт, каток, в піцерію, робить фото і пізніше розповідає у класі, як вони проводили дозвілля. Кіт з 1Е уже побував на концерті Петриненка, змаганнях з легкої атлетики, відвідав кілька кафе.

«Ми також дуже залучаємо батьків. Запрошуємо розповідати про свою професію, просимо читати книжку для дитини і не забувати, що діти беруть з вас приклад. Не варто сварити дітей, що вони не читають, якщо ви самі весь вечір просиділи у Facebook», – пояснює Лідія Андрушко.

«Нема нудних класів, є кімнати з ігровою та навчальною зоною»

Після розмови у кабінеті Лідія Андрушко запрошує подивитися, як відбувається навчання і веде на екскурсію. 1Е якраз має перерву 10 хв, ми просимо показати як відбуваються ранкові зустрічі.

«Діти, сідаємо паровозиком», – каже 27-річна класна керівничка Оксана Кряж. Це її перші першокласники, вона помітно хвилюється, але діти слухаються і сідають рядочком один за одним.

Ранкові зустрічі відбуваються на килимку у ігровій зоні. Для зручності батьки принесли дітям різнокольорові подушки. Школярі бігають в шкарпетках або у змінному взутті. Оксана Кряж сідає у кросівках на коліна між ними і забирає мобільний з рук одного першокласника. Використовувати мобільні не заборонено, але під час уроку вчителька просить їх заховати.

«А тепер малюємо уявними рухами на спині у свого друга сонечко, потім хмарку», – каже класна керівничка.

Ранкову зустріч перед уроками проводять у ігровій зоні класу

Діти зосереджуюся і, ледь стримуючи сміх, водять пальцями по спині один одного.

«У такий спосіб вчителька зранку робить невеличку розминку і налаштовує дітей на роботу. От подивіться, одна дівчинка не малює сонечко, вона сумує, Оксана підійде до неї пізніше і спробує з’ясувати, чи усе гаразд», – пояснюють у школі.

На ранкових зустрічах дітей вчать визначати день, погоду, настрій, планувати роботу. Після цього невеличка перерва і починаються уроки.

«Раніше діти ходили тільки у формі, щороку це було одне з найважливіших питань від батьків: який колір, довжина, піджак чи жилетка? Тепер діти приходять у тому, що зручно, подивіться, хтось у спідничці, хтось в спортивках», – каже Лідія Андрушко.

Йдемо далі у клас, де працює вчителька з багаторічним досвідом. У дітей вже розпочався урок, парти розставлені блоками.

Діти навчаються у школі без форми, кожен сам обирає собі зручний одяг

«Діти, а розкажіть, які уроки вам подобаються найбільше?», – запитує вчителька.

Всі по черзі піднімають руку і називають музику, математику і експерименти.

«А які ви проводите експерименти?», – перепитую у першокласників.

Хлопчик на першій парті просить розказати про його улюблений.

«Ми робили живу веселку. Берете фарби, серветку, яку розфарбовуєте кольорами веселки і повільно вмочуєте її воду. Кольори починають підніматися вверх», - захоплено розповідає хлопець.

«Вдома повторював експеримент?», – питає вчителька.

«Так, два рази», – продовжує школяр.

«Що казала мама?», – запитує Лідія Андрушко.

«Ми з татом подумали, що краще це робити поки її нема вдома», – щиро відповідає хлопчик.

«Нема оцінок, є портфоліо»

У нових стандартах початкової освіти окремим пунктом прописано, що усі діти мають право на помилку. Саме тому тут не сварять і не присоромлюють.

«Якось наша Оксана прибігла у розпачі. Каже, що темою уроку був футбол, один хлопчик поводився нечемно, вона дала йому червону картку. Він не розгубився і порвав цю картку на маленькі шматочки», – сміється директорка школи.

Така поведінка для першокласника, на її думку, абсолютно нормальна і навіть свідчить, що дитина впевнена в собі, а не закомплексована.

Кожна дитина має шафку та особисте портфоліо, де збирають роботи за два роки навчання

«Щодня ми їх вчимо висловлювати свою думку, не боятися вставати і щось розповідати. Звісно, батьки нас час від часу питають: а коли почнуть вчитися, вони ж тільки бавляться? Але результати цих ігор – найкращий показник», – продовжує Андрушко.

Директорка також пригадує, що діти почали збирати макулатуру у класі. Одна прибиральниця не зрозуміла задуму і вкинула зібране у загальне сміття. Діти це помітили і зробили їй зауваження.

«Це означає, що діти компетентні у цьому питанні і можуть розповісти про свої ідеї без страху», – каже Андрушко.

Згідно з реформою, до другого класу включно діти не отримують оцінок. Під час навчання кожен школяр формує своє портфоліо з малюнками, записами, проектами. Лише наприкінці другого класу вчителі та психолог проводять комплексний аналіз навчання. В процесі навчання вчителі інформують батьків про рівень розвитку дитини і можуть давати рекомендації.

«Вчителі вчилися не менше, аніж діти»

Щотижня вчителі пілотних шкіл отримують спеціальний зошит-план на тиждень. В цьому є певна незручність, зокрема, щодо планування роботи, але вчителі кажуть, що діти мотивують їх вчитися новому. У зошиті розписана кількість уроків та тема тижня з детальними рекомендаціями. До прикладу, цього тижня у школах тема «Спорт», яку обрали через Зимові Олімпійські Ігри.

«Це не щось відірване від життя, діти в курсі останніх подій, можуть підтримати розмову. Пригадуєте раніше діти здавали читання, де кожен зачитував свій рядочок. Ця навичка комусь в житті знадобилося? На щастя, таких речей у школах більше нема», – усміхається Лідія Андрушко.

Перед навчанням вчителі пілотних шкіл пройшли спеціальну підготовку. Міністерство освіти провело кілька тренінгів підготовки для викладачів у експериментальних класах. Зараз вчителі пілотних шкіл продовжують зустрічатися і обмінюватися досвідом кілька разів на місяць, для оперативності також створили закриту групу у Facebook. Також, щоб стимулювати педагогів, управління освіти Львівської міськради призначило надбавку до зарплати вчителів пілотних шкіл на 30%. Також міська рада купила школі проектор, ноутбук та принтер.

«Щороку наша школа підбиває підсумки 100 навчальних днів. Насправді, це багаторічна традиція, не прив’язана до реформи початкової школи. Але цього року діти досягли найкрутіших успіхів, я сама в шоці», - усміхаючись каже на прощання директорка Лідія Андрушко.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук