«Ми зробили Львів дуже популярним»

Степан Веселовський, виконавчий директор Lviv IT Cluster

5 липня

У Львові стартувало будівництво масштабного IT-парку. Цей проект вже називають наймасштабнішим у новітній історії міста: інвестиції 160 млн доларів, створення 14 тисяч нових робочих місць.

Ініціатором проекту став львівський ІТ Кластер, що об’єднує близько 80 компаній цієї високотехнологічної галузі. Сьогодні у студії ZAXID.NET LIVE – виконавчий директор Львівського ІТ Кластеру Степан Веселовський.

Доброго вечора.

Доброго вечора.

Розкажіть трошки більше про цей проект. От навіщо успішним компаніям ще й такий проект?

Якщо дуже просто говорити, то фактично IT-парк, в кінцевому результаті, стане візуалізацією присутності ІТ-індустрії в цьому місті. Тому що ми знаємо, що у Львові в цій галузі працює більше 250 компаній, більше 20 тис. людей – але якщо ви прогуляєтеся вулицями міста, то фактично немає такого новітнього бізнес-середовища центру міста. І задачею цього парку є його створити.

Це також дає можливість компаніям розвиватися, зростати, місту ставати більш привабливим, індустрії ставати більш видимою для інвесторів, для нових клієнтів. Фактично це трансформація існуючого бізнес-середовища в щось нове, таке, яке є в західних країнах чи США.

Але це створення, з іншого боку, такого… Не знаю: це ж має бути гарний квартал міський, але все ж не хмарочоси. Тобто це просто таке ґетто, куди ви мрієте зігнати всіх айтішників. Я правильно розумію?

Насправді не так. Фактично, коли ми говоримо про архітектурну частину проекту – то тут, звичайно, архітектори, яких ми запросили, старалися максимально вписати в архітектуру міста цей об’єкт. Тобто там є як низька забудова, так і висотна забудова, як ви називаєте – «хмарочоси». Їх буде три, в середньому 25-30 поверхів кожен. Фактично, це досить високі будинки для Львова.

Стосовно того, чи зігнати всіх людей туди – насправді ні, це є наступним кроком розвитку і розширення індустрії. Фактично з компаній, які підтримали проект, чи, скажімо, з ініціаторів з представників нашого кластера, чи представників найбільших компаній: Олега Дениса, Тараса Кіцмея, Андрія Павліва, Віталія Седлера і т. д. – фактично вони бачать цей парк як наступний етап розвитку свого бізнесу, розширення бізнесу, а не перенесення чи звезення людей в одну точку.

Чекайте, я правильно розумію, що представники львівських ІТ-компаній будуть просто орендувати там виробничі площі?

Не зовсім.

Вони будуть власниками, вони інвестують у будівництво?

Насправді структура самого проекту передбачає, що ІТ-компанії власниками не будуть. Власне Кластер в особі цих компаній є партнером цього проекту, який його почав і ініціював, запросив до цього компанію «Галерея Центр», яка стала першим інвестором і партнером цього проекту. І вже спільно в цьому консорціумі ми почали пошук наступних партнерів, які би закрили цілий консорціум партнерів. Ми їх знайшли – це всім відома компанія Брукфілд, Horizon Capital інвестиційна компанія і так далі.

А компанії ІТ Кластеру фактично є партнером цього проекту, тому що вони формують вимоги, як цей парк має виглядати, тому що їм в цьому парку жити – не інвестору. І, з іншої сторони, це не просто офісні будівлі – це передбачає повний комплекс і цикл всіх сервісів, які необхідні технологічним компаніям у Львові. Це як освітній центр з сучасними лабораторіями, це як мультифункційний центр, де будуть розташовані конференц-зали, конвеншн-центр, різні сервісні компанії…

Я правильно розумію – партнерство полягає в тому, що ви як майбутні клієнти просто кажете: «Збудуйте під наші потреби щось таке, а ми вам гарантуємо багаторічну орендну плату»?

Фактично так і є.

Тобто сам ІТ Кластер в цьому проекті не має якоїсь частки фінансової, я маю на увазі?

Ні, сам Кластер фінансової частки не має, тому що це не є основним видом діяльності, бізнесом компаній, які є його учасниками. Ми не девелоперський кластер, ми технологічний кластер.

А хто тоді інвестує 160 млн?

Це інвестують компанії: такі, як «Галерея Центр» (це місцева компанія, яка збудувала торговий центр «Форум Львів»), компанія «Брукфілд» (це канадійська інвестиційна компанія, одна з найбільших у світі девелоперсько-інвестиційних) і це компанія Horizon Capital, яка також є партнером проекту (це також інвестиційна компанія).

Вони якось на трьох будуть ділити власність?

На жаль, це є комерційною таємницею – яка саме структура проекту. Але ці компанії гарантують інвестиції; плюс, звичайно, кредитори – такі, як Європейський банк реконструкції та розвитку та Міжнародна фінансова корпорація.

Але ці міжнародні партнери будуть давати гроші власне цьому консорціуму?

Так, звичайно.

Не місто як посередник?

Ні, фактично місто тут виконує роль такого підтримуючого партнера, який зі своєї сторони забезпечує сприяння, щоби ці інвестиції були легко проведені і вчасно.

Зараз ще повернемося до ролі міста. Але я хотів запитати: там має бути ще новий корпус Українського католицького університету – це буде на тих самих засадах, що і ІТ-фірми, які просто платитимуть оренду, чи вони будуть власним коштом? Тому що УКУ будує багато власним коштом.

Чому ми визначились з розташуванням майбутнього IT-парку на вулиці Стрийській? Однією з ключових переваг є те, що через одну земельну ділянку знаходиться кампус УКУ, де останні роки ми як кластер і компанії кластеру інвестуємо та запускаємо спільно нові навчальні програми. Спочатку в нас була ідея пересадити частину УКУ в межах цього IT-парку. Зараз ми дивимося на це питання дещо ширше, тому що між IT-парком (який є фактично великим структурним проектом) і УКУ (який також є новітнім великим інвестиційним проектом)…

…стоїть Податкова як приклад.

Не зовсім Податкова – там ще є велика земля, і ми спільно розробили концепцію (її веде УКУ), яку назвали «Озон». Це освітній центр, освітній простір – тобто те, що буде між IT-парком і УКУ.

Це громадський простір чи просто якісь будівлі?

Так, це громадський простір (передусім) з освітніми функціями.

Все-таки оцей корпус УКУ кому належатиме і хто буде платити за це?

Насправді тут ще на етапі перемовин, яким чином це буде реалізовано. Є кілька моделей, які ми розглядаємо. І наше завдання – знайти максимально компромісний варіант, який задовольнить усі сторони. Тобто ми як львівський ІТ Кластер зацікавлені, щоб у цьому парку була освіта – і ми інвестуємо в цей парк, в створення освітніх лабораторій.

Я зрозумів – поки що це не вирішено. Скажіть, будь ласка, цю земельну ділянку ви отримали від міста безкоштовно?

Ні.

Там оренда на 25 років з правом викупу.

Так, фактично земельна ділянка буде викуплена у міста, тому що при такій великій інвестиції інвестори, звичайно, хочуть мати гарантію незалежності.

То зараз вони мають гарантію в 25 років?

Так. Фактично там є декілька земельних ділянок, які об’єднуються під цей проект. І, звичайно, поступово в перспективі вони всі будуть викуплені.

Який інтерес міста? Скільки воно буде отримувати за цю оренду?

Місту треба рахувати непрямий ефект. Тому що коли рахувати прямий ефект – я, на жаль, не зможу дати відповідь вам на це запитання.

Просто ви знаєте подробиці угоди…

Я не все можу розголошувати з цієї угоди. Який ефект отримає місто? Скажімо, у Львові зараз працює 20 тис. людей в ІТ-індустрії. За дослідженнями IT Research, які ми проводили минулого року, а також за дослідженнями PWC, одне робоче місце в ІТ створює трошки більше трьох робочих місць в інших суміжних індустріях. Це – робочі місця.

Фактично якщо ми говоримо, що в цьому парку буде працювати 10 тис. інженерів (ми прогнозуємо, що до цього часу, коли він буде збудований, ІТ-індустрія зросте в кількості до 30 тис. людей, які будуть працювати в ній), відповідно, ви просто можете помножити на три – і це 30 тис. ще додаткових робочих місць (навіть 35 тис.), які будуть створені навколо цього парку. А робочі місця – це податки і такі інші речі.

Звичайно, але ви прогнозуєте загальний ріст ІТ-індустрії у Львові – і ці робочі місця так чи інакше створюються. Тут питання більше в тому, що ці всі люди сконцентруються в цьому районі вулиці Стрийської, яка є однією з головних транспортних артерій – але вона і так, м’яко кажучи, перевантажена. Місто тоді повинне буде робити великі транспортні розв’язки, якимось чином це вирішувати, коли 10 тис. інженерів будуть в одному місці.

Звичайно, тут з’являються нові обставини, які потрібно спільно з містом вирішувати – як, наприклад, великі скупчення людей і оці транспортні артерії. Звичайно, будуть потребувати реконструкції вулиця Луганська, вулиця Стрийська і т. д. Тобто можливе будівництво нових доріг, нових розв’язок. Але це є компетенцією міста – тобто це місто мусить зробити для того, щоби фактично інвестиції були приведені в місто комфортно, щоби вони дали свій результат й інвестори задумалися над якимось новим проектом.

Ви правильно сказали – ці місця і так би були створені в індустрії. І це правильно, тому що робочі місця створюють не фізичні будівлі, а бізнес, який розвивається.

Ну, так.

Це би і так відбулося, але в даному випадку воно буде дуже гарно і правильно візуалізовано – тобто це хороший маркетинг, брендинг для кожної з цих компаній, для Львова загалом.

Тобто я правильно розумію – це просто буде престижно сидіти в тих будівлях, а не десь на перероблених заводах старих?

Це буде, з однієї сторони, престижно, з іншої вимоги компаній щодо офісів зростають щороку. І компанії, які розташовуються десь там на колишніх заводах, відчувають проблеми.

Втрачають працівників?

Не те, що працівників… Технічно ці приміщення не можуть задовольнити їхні сучасні потреби.

У вашого ІТ Кластеру є ще два будівельні проекти (принаймні на вашому сайті це знайшов): IT Village – це заміські будинки (понад 130 будинків в Нагорянах, 17 га) і будівництво багатоквартирного будинку у Львові IT House. Тобто все для айтішників. Це таке… я все-таки повернувся б до слова «ґетто». Ви хочете їх всіх зібрати в одному місці? Вони там не повбивають один одного?

Ні, можете не переживати. Насправді це точно не ґетто. Ґетто – це коли виділити окремий район Львова і там будувати все для айтішників. Як ви бачите, IT-парк розташований на вулиці Стрийській–Чмоли. Скажімо, перший будинок IT House розташований на вулиці Студинського.

У межах Львова було би важко вмістити все житло вкупі. Але от приклад цього заміського котеджного містечка…

Це всього-на-всього 133 котеджі. При тому, що 20 тис. людей працює в індустрії, – це фактично мізер. Для чого ми це робимо?

Так, для чого?

Тому, що за останні п’ять років ми достатньо великі зміни зробили в освіті, ми зробили Львів дуже популярним. Якщо говорити в контексті ІТ-бізнесу, то велика маса людей переїжджає з інших міст – з Києва, з Харкова, з Одеси, з Франківська, Рівного, Тернополя – сюди, щоби працювати в ІТ-індустрії і жити.

Фактично ми створили точку притягання людей. Але ми два роки тому зрозуміли, що якщо ми не створимо точок, які дозволяють людям залишитися тут надовго, то можемо втратити їх в момент. Скажімо, якесь з міст світу (а ми, скажемо, індустрія глобальна), запропонує більш комфортні умови. Тому ми пішли в інфраструктуру для того, щоби люди відчували прив’язку до цього міста, до цієї землі – навіть якщо вони приїхали з Києва чи з Харкова, ми дозволяємо їм відчувати себе вдома. Тому ми робимо ці проекти.

З іншого боку, це медійні проекти, які, знову ж таки, допомагають підсилювати цей ефект привабливості міста – тому що у всіх містах України говорять, що Львів настільки привабливе місто для інженерів, що навіть спеціальні багатоквартирні будинки будуються для їхніх потреб.

Все-таки я думаю, що найпривабливіше – це, напевно, зарплата в цій галузі. У вас є якась статистика, скільки в середньому заробляють львівські айтішники?

Звичайно, що є. Середній дохід людини, яка працює в ІТ-індустрії, – це є 1736 доларів в місяць. Це медіана.

Це оті 20 тисяч людей, як ви кажете?

Так.

І при цьому значна частина львівських кафе має якісь спеціальні знижки для айтішників, аеропорт відкриває авіарейси спеціально для айтішників – принаймні, вони так пояснювали відкриття в Лондон. Говорять про трансатлантичні рейси. Ви стали впливовою силою такою за рахунок грошей?

За рахунок швидкого зростання – я б так сказав. Тому, що ІТ-індустрія росте у Львові приблизно на 20% в рік – це дуже високий рівень, жодна індустрія не демонструє такого росту. Зараз ми є третьою експортною індустрією в Україні, попереду нас тільки металургія і сільське господарство. За наступних років десять ІТ-індустрія стане номером один – у випадку, якщо Україні вдасться зберегти, скажімо, ці комфортні умови, які ми маємо для цього бізнесу. Фактично ІТ-індустрія є визначальною і для нашого міста, і для тих самих ресторанів – скажімо, це все створює певний ринок.

Ну, ресторатори могли би посперечатися, вони би сказали: «Туристи – наше все».

Насправді ресторатори дуже не сперечаються, вони кажуть: «Дякуємо». Тому що фактично, за нашими дослідженнями, ми маємо великий вплив на інші індустрії. Скажімо, 20% всіх нових автомобілів у Львові купують представники нашої галузі. 40 млн доларів тільки минулого року було заінвестовано в житло на первинному ринку.

Зрозуміло, з такими зарплатами можна інвестувати… Але наскільки об’єднана ця ваша індустрія у Львові, львівські айтішники? Бо коли ми кажемо, що це впливова сила, то наскільки вона єдина? Вас із 250 компаній входить 80 в ІТ Кластер. Я так розумію, що більшість – таких «диких», позасистемних.

Ні, насправді в Кластер просто вступають компанії, які доростають до того моменту, коли їм це стає потрібно. Ми здебільшого працюємо з великими і середніми компаніями. Цей рік ми бачимо велику активність зі сторони малих компаній. Тобто якщо говорити загалом, у Львові є 250 компаній, в яких працює 20 тис. людей. У нашому Кластері є 80 компаній, в яких працює 13 тис. людей.

Ага, зрозуміло, це більшість.

Тобто ми об’єднуємо більшість. Якщо говорити про об’єднання ІТ-індустрії, то Львів тут має таку безпрецедентну ситуацію, коли фактично в жодному місті України так жодна індустрія не об’єднувалася, тобто не було створено...

До речі, такі великі професійні об’єднання завжди приваблюють увагу політиків. От політики якимось чином намагаються з вами дружити, якось використовувати? Це ж голоси, це об’єднані голоси, це можливість впливу на конкретні аудиторії.

Звичайно, не без цього. Тобто коли організація стає великою і реалізовує масштабні проекти.

І з ким ви дружите? От ви запрошували, я знаю, Гройсмана на відкриття цього ІТ-парку.

Насправді ми є аполітичною організацією. Тобто ми співпрацюємо не з політичними партіями, а з виконавчими гілками влади чи законодавчими. Відповідно, якщо ми говоримо про проекти, – на ІТ-парк були запрошені фактично і президент, і прем’єр-міністр, і багато міністрів, і заступників міністрів, міський голова, голова облдержадміністрації.

А хто приїхав? Бо президента і прем’єра не було.

На жаль, вони не змогли приїхати. Міський голова був, голова ЛОДА також, були представники Міністерства економічного розвитку, були посли різних країн.

Вас, до речі, не ображає? Бо політики люблять казати: «Дивіться, ми відкриваємо такий масштабний проект – це наша заслуга, ми залучаємо інвестиції в цю країну, в це місто».

Ну, ми ж не вчора народилися, ми ж розуміємо.

Тобто це правила гри?

Це правила гри. Тобто фактично те, що політики беруть наші проекти і подають як свої заслуги – це, з одного боку, додатковий піар для проекту, тому що політики, як правило, мають багато, назвемо їх так, фоловерів, які їх читають, слідкують за ними. З іншої сторони, є певні тонкощі щодо розкриття інформації – тому що при заведенні таких великих інвесторів є певні правила конфіденційності і т. д.

Зрозуміло. Але останнє питання хотів поставити – крім облаштування власного і корпоративного життя, львівські айтішники ще займаються чимось? Може, благодійність, якісь громадські проекти?

Насправді дуже багато представників цієї індустрії інвестують власне в громадські проекти благодійні. Скажімо, ми нещодавно вже не робили підрахунок, але коли починалася війна, коли був Майдан, то фактично ми підрахували, що близько 3% доходу айтішники відраховували на різні волонтерські проекти, тобто коли цей пік був достатньо великий. Зараз, звичайно, дуже багато різних громадських об’єднань, благодійних проектів, які підтримують айтішники, займаються дітьми-сиротами, сім’ями, які постраждали в АТО і т. д.

Тобто це в межах ІТ Кластеру – чи якісь окремі компанії, індивідуально?

Це може бути й індивідуально. Є навіть спеціальний айтішний благодійний фонд – «Відкриті очі» називається, є багато різних індивідуальних груп, які цим займаються, багато керівників, власників компаній тим персонально займаються.

Наш час, на жаль, вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був Степан Веселовський, виконавчий директор львівського ІТ Кластеру. Мене звати Олег Онисько, побачимось через тиждень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
В найближчі дні в Україні пройдуть дощі зі снігами і посилиться вітер
Віктор Янукович потрапив до лікарні у Москві
Помер прикордонник, якого на Закарпатті збив контрабандист
Срібний ланцюг Буняка і ключі від міста
У Києві активісти вимагали відставки Арсена Авакова під його будинком
Домоуки
«Свої перші персні ми робили у татовій майстерні»
Збірна України зазнала принизливої поразки від збірної Словаччини
Львів оголосив тендер на електронний квиток для оплати проїзду у міському транспорті
Біла сомалізація України