Державна служба України з питань праці почала проводити несподівані перевірки компаній у пошуках нелегальних працівників. Чим це загрожує бізнесу і самим нелегалам? Поговоримо сьогодні з керівницею управління з питань праці Головного управління Держпраці у Львівській області Оксаною Єзерською. Вітаю вас.
Доброго дня.
Отже, поясніть, чому саме зараз почалися перевірки.
Власне перевірки тривають періодично. Саме зараз почався черговий етап великої загальнонаціональної компанії з подолання незадекларованої праці. До цього тривав у нас інформаційний етап, який чергується з інспекційним етапом.
У сенсі попередження, роз’яснення?
Це попередження, це роз’яснення, це були і безпосередні візити інспекторів до роботодавців, які все-таки наголошували на необхідності використання задекларованої праці, необхідності оформлення всіх працівників, хто ще не зробив того до того часу. Це і через ЗМІ неодноразово зверталися, роз’яснювали всі переваги і загрози задекларованої і незадекларованої праці.
І на сьогоднішній день сподіваємося, що всі, хто хотів, всі свідомі роботодавці дослухалися. Але, разом з тим, аналізуємо ризики, дивимося, хто не дослухався, і до кого треба завітати з інспекційною компанією.
Як ви вибираєте компанії, до яких завітаєте?
Аналізується ряд факторів. Справа в тому, що в цій кампанії бере участь не лише Держпраці. Це є комплексна загальноукраїнська кампанія, до якої задіяно досить багато державних органів – це і Податкова служба, і Пенсійний фонд, і Міграційна служба, і Національна поліція, і Центр зайнятості. Всі ці органи обмінюються інформацією, і за результатами аналізу всієї цієї маси сукупної інформації ми вже приймаємо рішення – хто вже дослухався, хто ж не дослухався.
Ваше відомство приймає рішення про перевірку, чи усі разом?
Власне перевірка безпосередньо здійснюється органами Держпраці за критеріями, підставами, які передбачені нашими нормативним актами. І відбувається вже нашими інспекторами, але з залученням (можливо, це буде) інспекторів чи представників інших органів. Тобто це може бути Податкова служба, це може бути Міграційна служба, це може бути Національна поліція.
Я зрозумів. Які критерії все-таки? От ви сказали: «Є сукупність факторів, по яких ми визначаємо». Ви можете назвати критерії підозрілості компанії?
Ну, критерій підозрілості – це відсутність найманих працівників.
Взагалі?
Або взагалі, або невелика кількість. Хоча, зрештою, ми розуміємо, що є невеликі підприємства, які можуть виконувати якісь свої роботи, здійснювати діяльність і невеликою кількістю працівників.
Ну, звичайно.
Але, звичайно ж, це відображається на їхніх оборотах. Тут критерій насправді є тільки один – це є наявність або відсутність незадекларованої праці.
Це ви можете виявити лише в ході перевірки, правильно?
Це ми можемо виявити, звичайно, в ході перевірки, але…
Але крім того, щоби прийти на компанію і перевірити, ви якось їх вибираєте.
Вибираємо, аналізуємо інформацію. Дуже багато підприємств, суб’єктів господарювання (не тільки підприємств, а й фізичних осіб-підприємців) наші інспектори відвідали безпосередньо в ході інформаційної кампанії. За результатами візиту, відповідно, спілкувалися як із працівниками, так і з роботодавцями. І вже бачили, хто зловживає, скажемо так, залученням працівників до стажування без оформлення трудових відносин, хто зловживає використанням так званих цивільно-правових договорів, які насправді не є цивільно-правовими договорами, а є способом приховування незадекларованих трудових відносин. І в подальшому ми вже дивимося, чи дані роботодавці оформили цих працівників, чи все-таки далі продовжують працювати в тіні.
А що означає… Наприклад, ви кажете: «Стажуванням зловживають»? Це як?
Власне стажування саме як таке, воно передбачене лише після оформлення трудових відносин. Або ж є ще один варіант…
Але якщо це безкоштовне стажування? От у нас студенти журналістики часто стажуються…
Це можуть бути студенти за скеруванням на виробничу практику – тоді такі студенти не потребують оформлення. Це може бути стажування за скеруванням Центру зайнятості – тоді це є офіційно зареєстровані безробітні, які перебувають на обліку і які скеровуються Центром зайнятості на стажування вже безпосередньо перед працевлаштуванням. Це є вичерпний перелік стажувань, коли це можна зробити без оформлення трудових відносин.
Тобто просто людина з вулиці не може прийти і… Наприклад, мені кельнер потрібен в кафе – і я його хочу постажувати, перевірити.
Ви спочатку його оформляєте, проводите всі необхідні інструктажі – і тільки після того призначаєте керівника стажування. І вже після цього особа приступає до стажування – це може бути на строковий договір, це може бути з випробувальним терміном для того, щоби роботодавець теж був застрахований від, скажемо так, працевлаштування працівника, який, можливо, не зовсім йому підходить. Для цього є співбесіда, для цього є якісь оціночні перевірочні практичні моменти. Але це не є залучення працівника на умовах робочого часу і до виконання безпосередньо трудових функцій.
Цей кельнер може безпосередньо роботодавцю показати, як він може зробити ту чи іншу роботу – але не обслуговувати, не виконувати трудову функцію, не обслуговувати безпосередньо клієнтів. Тому що це вже є залучення до трудової функції, а аж ніяк не стажування.
Я так розумію, перевірки тільки почалися у Львові з початку місяця?
Перевірки тривають. Відбуваються вони постійно, але власне зараз розпочався масовий етап цих перевірок. Тобто це будуть перевірки великої кількості суб’єктів господарювання сукупно всіма органами державними, які залучені до цієї кампанії. І, відповідно, досить багато суб’єктів відчують на собі відвідування інспекторів праці.
Звичайно ж, тим, хто не використовує незадекларовану працю, немає чого боятися. Тому що навіть якщо завітали інспектори праці – зрозуміло, що можуть надати роз’яснення з якихось ще додаткових питань, якщо будуть.
Завітали інспектори праці – як це виглядає? Несподівано постукали в двері магазину чи ресторану?
Власне, якщо попереджати про перевірки з питань незадекларованої праці, то жодного результату, зрозуміло, ми не виявимо і з місця не зрушимося, з мертвої точки.
Але багато підприємців, особливо дрібних (ресторанів, ще щось) – в них бухгалтерія, я переконаний, не розташована безпосередньо в ресторані.
Бухгалтерія не розташована. Але, перевіряючи бухгалтерську звітність, знову ж таки, ніякий інспектор праці не побачить незадекларованого працівника, тому що його там немає.
Ви маєте на увазі, що він прийде фізично в ресторан і почне рахувати, хто присутній?
Він прийде фізично в ресторан і він буде безпосередньо спілкуватися з працівниками – тому що має на це право. Для того, щоби прийти в ресторан, йому необхідно пред’явити чи роботодавцю, чи адміністратору виключно посвідчення інспектора праці. Всі посвідчення всіх інспекторів праці оприлюднені на офіційному сайті Держпраці загальноукраїнському.
Тобто можна перевірити на офіційному сайті конкретного інспектора з фотографіями – чи це є справжній інспектор праці, чи він дійсно працює в Держпраці, і чи він дійсно має право проводити такі перевірки.
Цікаво, а ви стикалися з випадками, коли були несправжні інспектори?
От власне на початку діяльності навіть не служби (не цього року – це було років два тому) ми отримували такі повідомлення з ринків, що десь якісь липові інспектори праці начебто представляються і проводять перевірки, десь якісь, можливо, пропонують…
А на ринках теж мають бути люди так офіційно затруднені?
Звичайно, якщо працює сам ФОП і сам на себе безпосередньо здійснює свою діяльність – то зрозуміло, що йому достатньо лише державної реєстрації як суб’єкту господарювання. Але якщо він використовує помічників, якщо він використовує найману працю, то для нього діють такі самі правила оформлення трудових відносин, як і для підприємств – цим же ж він відрізняється? Трудовий кодекс, Кодекс законів про працю поширюється на всіх роботодавців, незважаючи на форму власності.
Зрозуміло. Якщо на підприємстві виявляють нелегальних працівників, чим це загрожує?
Підприємству і працівникам це, в першу чергу, загрожує оформленням таких працівників.
Ну, це виконання закону – чим це загроза?
Це виконання закону, яке повинно було статися і без візиту інспекторів праці.
Це я розумію. Але є якесь покарання, коли люди не працевлаштовані?
Це максимальний наслідок, до якого ми прагнемо – оформлення працівників. Стосовно покарання – це вже другорядний, скажемо так, неприємний фактор, який передбачає законодавство.
З лютого цього року взагалі відбулася лібералізація штрафних санкцій за використання незадекларованої праці з метою зменшення тиску на бізнес і з метою стимулювання все-таки оформлення. І тут варто зауважити, що все-таки ця лібералізація діє, ті послаблення правил. Тому що для платників першої-третьої групи єдиного податку за перший факт виявлення використання незадекларованої праці передбачене лише попередження. Тобто складає інспектор праці попередження, вносить припис для обов’язкового працевлаштування незадекларованих працівників – роботодавець оформляє обов’язково цих людей.
Або, наприклад, не оформляє. Що далі?
Якщо не оформляє – ми виходимо на повторну перевірку з метою контролю виконання припису.
І які покарання?
Вже за повторне виявлення протягом двох років факту використання незадекларованої праці покарання є досить велике – це 30 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, допущеного до роботи без належного оформлення трудових відносин.
Яка сума?
Це 180 тисяч гривень.
180 тисяч за одного?
За кожного працівника, так. Тут все-таки варто відзначити, що майже всі суб’єкти (велика кількість), які попадають під попередження, все-таки легалізовують працівників, оформляють їх.
Але я так розумію, були і випадки накладення штрафів?
Були випадки накладення штрафу. Власне для суб’єктів, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, за перший факт виявлення допуску до роботи без оформлення трудових відносин є штрафна санкція передбачена – 10 мінімальних заробітних плат, це є 60 тис. грн. За повторні така ж сама санкція – 30 мінімальних заробітних плат, тобто 180 тис. грн за кожного неоформленого працівника.
Платять ці штрафи чи оскаржують у судах?
Є і такі, і такі випадки. Є випадки, коли підприємець все-таки платить – тим більше, що при сплаті штрафу передбачена пільга: якщо протягом місяця роботодавець сплачує цей штраф, він має право заплатити половину, і штраф вважається сплаченим в повному обсязі. Ну і, звісно, роботодавці, де ми виявляємо дуже велику кількість незадекларованих працівників, все-таки йдуть у суд і пробують якимись правдами-неправдами відстояти свою позицію.
Ну, а є якесь рішення судів уже по таких випадках? Чому правдами-неправдами? Може, ви неправильно оформили протокол?
Звичайно, завжди є людський фактор. Стараються інспектори праці дотримуватися неухильно процедури. Зрозуміло, що різні є випадки.
Суди, як правило, дуже довгі і дуже затяжні. І неприємна є процедура навіть самого судового розгляду для роботодавців у будь-якому випадку – тому що якщо постанова виноситься, вона вже попадає в виконавчу службу, рахунки роботодавця весь цей час є заблоковані. Тому десь роботодавець, якщо зуміє довести, що це чи не його працівники, чи виконували вони не ту трудову функцію, яку було зафіксовано... Ну, бувають різні випадки.
Ви сказали, що участь у цих спільних перевірках беруть представники Міграційної служби. Я правильно розумію, що це є в пошуках нелегальних мігрантів, які працюють ще й нелегально?
Це власне в пошуках і нелегальних мігрантів, у тому числі.
А в нас багато нелегальних мігрантів?
Ну, якщо пройтися по центру міста, то можна зробити відповідні висновки. В наше поле зору насправді не так багато нелегальних мігрантів попадає. Але якщо працюємо спільно з Міграційною службою, то вже маємо відповідні результати роботи і відповідні наслідки. Тому що Міграційна служба не так нелегальних працівників шукає, як самих мігрантів. А ми, безпосередньо наше повноваження – це є неоформлені мігранти або мігранти, які працюють без отримання дозволу на працевлаштування.
А скажіть, будь ласка, була недавно ця історія з кафе «Амерікано» у Львові, де власники кафе заявили, що це тиск… У них там шеф-кухар китаєць.
Власне самого шеф-кухаря китайця ми не застали в ході наших перевірок – тому зрозуміло, що виводимо лише ці порушення, які ми безпосередньо фіксуємо. В даному кафе «Амерікано» і без китайця вистачає порушень – там і українців вистачає неоформлених. На даний момент можна відзначити – вже легалізовані ті працівники. Виявлено там факти використання незадекларованої праці українців.
Ви так само згадали, що і податкова в цьому участь бере. От сьогодні, наприклад, Львівська міськрада заявила, що мережа супермаркетів «Близенько» не сплачує податків, тобто занижує податки. Вони зробили цей висновок на основі того, що там працівники офіційно отримують нижче законодавчо закріпленої мінімальної зарплати.
На сьогоднішній день тут треба зауважити ще один момент, який є важливий, – нововведення в законодавстві, що стосується і нас, і податкової, і безпосередньо міськради як органу місцевого самоврядування. Буквально з 21 квітня внесені зміни в закон №877 – це є основний закон, на підставі якого здійснюються перевірки всіма органами, які здійснюють державний контроль. Внесена додаткова підстава для перевірки – це є лист органу місцевого самоврядування. Власне такої підстави немає ні в кого – ні в Нацполіції, ні в жодного…
Тобто місцевий орган самоврядування може звернутися до вас?
Отримав повноваження фактично на рівні прем’єр-міністра – тому що лише за дорученням прем’єр-міністра, на ряду з такими підставами, як безпосередньо по факту: як звернення особи, чи це звернення підприємства, чи настання аварії…
Щоби перевірити ту чи іншу компанію?
Так. Тому що без конкретної підстави жоден державний орган вийти на захід державного контролю не може. А от орган місцевого самоврядування – тепер це в рамках децентралізації – набув таких повноважень.
Це стосується тільки Держпраці чи й інших контролюючих органів?
Ці підстави внесені в загальний закон – тобто це не стосується лише Держпраці, це стосується будь-якого органу, в напрямі якого органи місцевого самоврядування десь делеговані їм повноваження.
Зрозуміло. Чи міськрада зверталася по цьому випадку з «Близенько»?
Власне по цьому випадку з «Близенько» міськрада не зверталася. Але обов’язково, якщо ми отримаємо такого обґрунтованого листа, де буде зазначено чітко факти, що такий-то суб’єкт в такому-то магазині використовує працю… Зрозуміло, що це є офіційна праця, якщо є офіційна заробітна плата…
Ну, офіційна, але вона нижча мінімальної.
Якщо нижча мінімальної заробітної плати – зрозуміло, що в такому випадку це є офіційною підставою для перевірки. Тут уже не будемо шукати незадекларованих працівників. Зрозуміло, якщо ми їх там знайдемо, то очі на це ми не закриваємо – але будемо перевіряти правильність нарахування заробітної плати.
Чи самим нелегальним працівникам незадекларованим якось загрожують ваші перевірки?
На даний момент для працівників жодної відповідальності не встановлено. Звичайно, йдуть такі навіть не на законодавчому – можливо, на науковому рівні обговорення, що якщо штрафні санкції будуть передбачені для обидвох сторін, то все-таки будуть переживати як роботодавець, так і працівник…
Ну, звичайно.
…вступати в ці нелегальні правовідносини – тому що це є дія з двох сторін. Нелегальні відносини трудові сам роботодавець не може організувати без згоди на те працівника. На даний момент для працівника це не загрожує нічим, крім легалізації подальшої.
Ну, або втрати роботи.
Або втрати роботи. Але тут працівник, знову ж таки, ні в чому не винен стосовно візиту Держпраці. Єдине хіба – якщо цей візит не відбувся за його зверненням.
Я правильно розумію, що якщо людина працює нелегально, то, на жаль, вона втрачає певні соціальні пільги в майбутньому?
Втрачають насправді всі. Втрачають у майбутньому, втрачають і в теперішньому. Тобто на момент нелегальної праці людина не захищена взагалі – не має права ні на захист якихось, можливо, незаконних рішень чи дій роботодавця, чи стосовно режиму робочого часу понаднормового.
Ну так, він може просто не заплатити зарплату – і навіть не буде кому скаржитися…
Може не заплатити зарплату. І таких випадків і звернень є дуже і дуже багато – про те, що людина не оформлена, вже її незаконно звільнили (якщо так можна сказати – бо неоформлену як звільнити можна людину?) і ще й, крім того, не заплатили за той період, коли вона працювала неоформлена.
І як ви дієте в таких ситуаціях? Якось вирішується це чи ні?
Звичайно, що ми виходимо в таких ситуаціях на перевірки. Звичайно, що ми опитуємо роботодавця. Дуже і дуже часто роботодавці відхрещуються від таких людей і кажуть, що «знати не знаю, перший раз про це чую». В таких випадках зрозуміло, ми зобов’язані залучати правоохоронні органи для того, щоби вони встановили події, які мали місце в минулому.
Зрозуміло. Останнє коротке питання – лаконічно, бо часу мало. Електронні трудові книжки – ніби вони би вже мали діяти з 10 червня. Але я знаю, що багато бухгалтерів схвильовані і не знають, як це працює.
Це є, звичайно, нововведення, це є технічні моменти. Я думаю, як і всі нововведення (як колись було з повідомленнями електронними про початок роботи), ці моменти в технічному порядку абсолютно будуть врегульовані.
Просто наскільки я розумію, вони мають відсилати електронні скани реальних трудових книжок?
Так, до Пенсійного фонду – відповідно, для підтвердження трудового стажу.
Ви якось це перевіряєте? Бо теж було багато випадків підробки трудових книжок.
Були випадки… Ну, я не знаю, як щодо підробки – можливо, там внесення якихось додаткових записів, яких не було на момент… Але навіть електронна книжка – не застрахований ніхто, що вона буде швидше чи пізніше відсканована чи доданий якийсь запис. Тому тут момент.
Оскільки це реально нововведення, воно не так давно працює, з порушеннями в цьому плані ми ще не стикалися. Тому що виходимо вже безпосередньо, якщо перевіряти те чи інше порушення за зверненням особи, з тих питань, яких стосується звернення. Якщо цього звернення нема – оскільки це нововведення, його ще й не може бути.
Дякую. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE була Оксана Єзерська – начальник управління з питань праці Головного управління Держпраці у Львівській області. Мене звати Олег Онисько, дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.