Під пам'ятником радянському військовому Михайлу Богомолову у Рівному не знайшли ніяких поховань. Комунальники вирили під демонтованим постаментом, де, як вважалося, похований сам Богомолов, яму, але жодних решток там не було. Розривати могилу почали після того, як міськрада отримала від Мінкульту дозвіл на перезахоронення Богомолова та готувалась перенесли його рештки на кладовище «Дубенське». Втім, тепер очевидно, що переносити на міське кладовище немає чого.
Пам'ятник Богомолову виявився останнім радянським монументом, демонтаж якого завершили у Рівному. Рішення про його знесення міськвиконком прийняв ще 19 квітня. Тоді у місті стартувала масштабна кампанія з демонтажу радянських пам'ятників та перейменування вулиць, названих на честь російських діячів. Згодом дозвіл на ексгумацію дали у Міністерстві культури.
28 квітня комунальники демонтували танк, розміщений на постаменті. Зранку 21 червня демонтували і сам постамент. Після цього планували перезахоронити останки Михайла Богомолова, але їх під постаментом не знайшли.
«Не могила, а радянський міф. Під п’єдесталом пам’ятника Михайла Богомолова рештків тіла не знайшли. Для чого ж тоді пам’ятник, запитаєте ви? Не нам про це судити. Але сьогодні ще один міф було розвінчано», – зазначив секретар міськради Віктор Шаркизян.
Зазначимо, що думки істориків щодо місця поховання радянського військового Михайла Богомолова різнились. Про те, що начебто поховання під цим пам'ятником у Рівному може виявитись фейком, ще в вересні 2020 року говорила нардепка Соломія Бобровська. Вона пояснила, що у архівах немає відомостей про захоронення Михайла Богомолова у сквері Українських добровольців.
Також частина дослідників схилялась до думки, що Михайло Богомолов міг бути похований у Москві.
Натомість в управлінні культури міськради пояснювали «Суспільному», що у газеті «Червоний прапор» 1940 року була стаття, що поховання нібито здійснили саме у Рівному.
Згідно з радянськими пропагандистськими джерелами, Михайло Богомолов двічі «визволяв» Рівне у складі радянської армії: вперше у 1920 році, а тоді в 1939 році. За ці заслуги влада СРСР нагородила його орденом Червоного прапора.