Керівник детективів НАБУ Олександр Абакумов у п’ятницю, 21 серпня, написав у дописі на фейсбук-сторінці про необхідність змінити правила визначення та внесення застави за підозрюваних. За його словами, у деяких резонансних справах для цього можуть використовувати гроші, отримані злочинним шляхом.
За словами детектива, застава в окремих випадках перестала виконувати функцію запобіжного заходу та перетворилася на частину кримінальної економіки. Як приклад він навів справу «Мідас». За словами Абакумова, у ній сотні мільйонів гривень застави за топпосадовців вносять компанії, які формально не пов’язані з підозрюваними.
Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал
Йдеться, зокрема, про фірми із сумнівною діяльністю. Їхні номінальні власники, як стверджує детектив, не можуть пояснити походження грошей або причину, через яку компанія вирішила внести багатомільйонну заставу за конкретну людину.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleАбакумов припускає, що за такими компаніями можуть стояти реальні бенефіціари, які не хочуть розкривати свою причетність.
Він також описав механізм, за допомогою якого готівкові кошти, отримані внаслідок протиправної діяльності, можуть перетворюватися на безготівкові гроші на рахунках компаній. Після цього юридична особа формально виступає заставодавцем і перераховує кошти за підозрюваного. За словами керівника детективів НАБУ, у справі «Мідас» вартість такої послуги нібито становила від 10% до 30% від суми застави.
«Застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки», – заявив Абакумов.
Водночас він розкритикував роботу фінансового моніторингу, який має протидіяти легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом. На думку детектива, нинішня система не перешкоджає внесенню великих сум застави через сторонні компанії.
Абакумов вважає, що держава повинна перевіряти юридичну особу, яка раптово вирішує внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень.
«Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів», – наголосив він.
У НАБУ зазначили, що основою для відповідних змін може стати законопроєкт №15388, зареєстрований у Верховній Раді 8 липня 2026 року. Документ, зокрема, може стати підставою для перегляду процедури внесення застави та перевірки заставодавців.
Нагадаємо, 19 серпня НАБУ провело спецоперацію «Форест Гамп» із викриття злочинної організації, до якої, за даними слідства, можуть бути причетні народні депутати та високопосадовці Офісу президента.
Справа стосується легалізації 150 млн грн, отриманих злочинним шляхом. Ці кошти внесли як заставу за одного з фігурантів справи «Мідас». НАБУ не назвало його імені, однак наприкінці червня заставу в 150 млн грн внесли за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.