Одеська лихоманка

Як художника Олександра Ройтбурда призначали директором музею

Одеська лихоманка
Олександр Ройтбурд виграв конкурс на посаду директора музею ще наприкінці 2017 року

19 березня голова Одеської областної адміністрації Максим Степанов призначив керівником Одеського художнього музею відомого художника Олександра Ройтбурда. Він підписав з художником контракт на 5 років та представив його колективу.

Ця подія є надзвичайно важливою для музейного життя не лише Одеси, а й для усієї країни. Адже тривалі баталії довкола цього призначення оголили існуючи у цій царині проблеми.

Історія питання

Художник Олександр Ройтбурд виграв конкурс на посаду директора Одеського художнього музею ще наприкінці 2017 року. Тоді ця новина викликала великий резонанс в українському середовищі. Деякі відомі художники, такі наприклад, як Матвій Вайсберг, вирішили з цієї нагоди подарувати музею свої картини.

Конфлікт із призначенням Ройтбурда виник на формальному у більшості випадків етапі: за його кандидатуру не проголосували депутати облради. Місцеві депутати «Опоблоку» не лише виступали проти призначення Ройтбурда, а й звинуватили його в усіх смертних гріхах.

Депутат облради Віталій Саутенко (представляє «Опозиційний блок»), послався на вигадану «експертизу» ніби-то картини Ройтбурда, на той факт, що Ройтбурд інколи в іронічних постах у Facebook називає Одесу «смт». «Ви б показали дітям такі картини?», - запитав він у колег.

До речі, щодо так званої експертизи, то з цього приводу Олександр Ройтбурд планує звернутися до суду. Річ у тім, що напередодні засідання облради 14 березня був оприлюднений документ. Реставраторка Ольга Куцан нібито провела експертизу картини Ройтбурда «Молитва» та повідомила, що вона написала «людськими екскрементами». Проте художник заявив, що ніколи не писав цієї картини.

Одеський художній музей

Захисники художника вказували на те, що жоден із депутатів не є експертом у галузі мистецтва, то ж не має права піддавати сумніву висновки фахової конкурсної комісії, депутати не дослухались до цих аргументів. Цікаво, що прихильники та противники Ройтбурда розділились не за естетичними, а за політичними критеріями: за призначення голосували депутати, що переважно представляють фракцію «Солідарність», проти - в основному з «Опозиційного блоку», повідомив сайт LB.ua.

Глава Одеської ОДА Максим Степанов ще тоді зазначив, що жодної конструктивної критики програми Ройтбурда він не почув. Нагадаємо, що представлення програми розвитку закладу є обов’язковою умовою конкурсу. «Я не почув жодної аргументованої критики програми Ройтбурда. Вам не подобається, що він сказав і що він намалював. Але це не стосується його менеджерських якостей. Одеському художньому музею потрібен менеджер, а Олександр Ройтбурд - менеджер зі світовим ім'ям», цитує голову Одеської ОДА LB.ua.

Що далі?

Противники призначення художника називають його призначення головою ОДА незаконним. «Закон “Про культуру", який передбачає, що установа культури, незалежно від того, державна вона чи комунальна, очолює переможець конкурсу. Провести конкурс та не реалізовувати його результати неможливо, тому я і прийняв таке рішення», - заявив Степанов газеті «Думская».

Українські діячі культури та музейники так само підтримують Ройтбурда. Йдеться не лише про наміри подарувати музею свої роботи. Ще під час кампанії по дискредитації художника, яка розгорнулась в Одесі відразу після його перемоги на конкурсі, відомі мітці написали відкриті листи до голови ОДА та до Мінкульту на підтримку призначення Ройтбурда директором. Це було потрактовано деякими депутатами як намагання «вказати одеситам, що їм робити».

Тепер Олександр Ройтбурд заявив, що насамперед потрібно зайнятися ремонтом у музеї, адже в ньому протікає дах. Ще раніше у своєму Facebook художник розмістив фотографію, де у залі з роботами таких авторів як Зінаїда Серебрякова чи Василь Кандинський розставлені відра.

Поки точаться баталії, в музеї тече дах

«Такі баталії, які відбуваються після перемоги Ройтбурда на конкурсі, бачила лише під час одеських мерських виборів. Ройтбурд не вписується в рамки, він не зрозумілий, успішний і точно не буде залежати від влади так, як вона того прагне», – написала відома одеська журналістка та письменниця Зоя Казанжи.

Чому це важливо?

Нагадаємо, згідно із законом 2669-Д, який набув чинності у лютому 2016 року, усіх керівників закладів культури можуть призначати лише на конкурсній основі.

«Кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади», - йдеться у законі.

Цей закон мав би зробити ситуацію з призначенням очільників закладів культури прозорою та унеможливити різноманітні маніпуляції. Прихильники закону вважають, що контрактна система – це насамперед можливість створення конкурентного середовища. Крім того, призначення керівників на конкурсній основі робить процедуру прозорою та зрозумілою для громади. Ще контрактна система дозволяє залучати професіоналів та оновити кадри.

Справді, деякі результати конкурсів пожвавили культурне життя. Проте інші результати показали, що закон ще вимагає доопрацювання. Наприклад, чимало проблем виникло з обранням директора Львівського органного залу. Лише з другої спроби його було обрано без порушень.

Одна із авторок закону, народна депутатка Ірина Подоляк розповіла, що Верховна Рада має розглянути правки до закону, які унеможливлять маніпуляції, зокрема зі складом комісій та спростять процедуру призначення переможця конкурсу місцевою владою.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук