«Олімпійську медаль не знімав увесь вечір», – єдиний львівський призер Ріо Тарас Міщук

Бронзовий призер Олімпіади в Ріо Тарас Міщук врешті повернувся до Львова. Батьківщина каноїста – місто Дубно на Рівненщині. Та оскільки він – студент Львівського університету фізкультури, його нагорода у медальному заліку Львівщини. Власне, це єдина відзнака області на цих Олімпійських іграх.

Щирий і безпосередній Тарас розповідає: «Коли після заїзду я повернувся в олімпійське селище, то медаль не знімав увесь вечір. Лежав з нею на ліжку, на повідомлення відписував. Не міг з нею розлучитися».

Наш каноїст уже 3 роки працює в тандемі з хмельницьким спортсменом Дмитром Янчуком. Міщук зазначив: «Із Дмитром ми бачимося 11 місяців на рік. Його я бачу найчастіше з усіх людей. Тут не знайти спільну мову просто неможливо».

Олімпієць згадує про екстремальні умови в Бразилії: «Повинен бути обвідний канал, щоб ті люди, які їдуть на старт, не заважали тим, які проходять заїзд. У Ріо цього не було. Також там солона вода. Ніде, напевно, крім Бразилії, не було каналів зі солоною водою. А також велика взагалі екваторія і погодні умови дуже заважали. Сильний вітер дув. І на одному із тренувань наш екіпаж навіть перекинувся».

На звитягу у фіналі нашу двійку надихнуло «золото» Юрія Чебана. Львівський спортсмен розповів: «Дуже мотивувала його історія. Попри те, що Юрій уже був олімпійським чемпіоном у Лондоні, мало хто вірив, що він повторить цей успіх. Але Чебан довів, хто він насправді. Показав, що він найкращий у світі на дистанції 200 м».

В останній рік підготовки до Ріо Україна створила олімпійцям належні умови. А от за попередні досягнення, каже, львівський каноїст, заохочення не було. $55 тис. від держави за олімпійську «бронзу» хоче витратити на власне житло. Адже своєї квартири поки що не має.

Тарасові Міщуку лише 21 рік. А це означає, що часу перевершити «бронзове» досягнення у нього ще вдосталь.