У 2020 році вся територія України має бути покрита об’єднаними територіальними громадами й мають бути сформовані нові райони. Про завершення реформи децентралізації та проведення чергових місцевих виборів на новій територіальній основі вже задекларувала нова влада в особі президента Зеленського. При цьому йдеться про завершення добровільного об’єднання й про те, що кінцеве рішення буде прийнято адміністративно згори.
Відповідно до проектів, які існують на сьогодні, на Львівщині буде п'ять або шість районів (замість існуючих 20) та 61 або 67 ОТГ (наразі створено 40, однак фінансово спроможними вважаються не всі). Перший варіант напрацьований експертами Мінрегіону (нова назва – Міністерство розвитку громад та територій), другий – теж проект міністерства, але доопрацьований місцевою владою та експертами. Точно відомо, що у Львівській області буде Львівський район, а у його межах Львівська ОТГ. Найцікавіше – якою буде Львівська ОТГ й чи отримає Львів можливості для свого перспективного розвитку? Щодо цього є кілька варіантів, тривають дискусії.
ZAXID.NET з’ясував, які формати Львівської ОТГ розглядаються й чи має шанси Львів стати «великим Львовом».
Малий формат Львівської ОТГ
Як вже писав ZAXID.NET, Мінрегіон ще навесні цього року надіслав усім обласним адміністраціям проекти-пропозиції щодо об’єднаних громад та нових районів, розроблені київськими експертами. Надійшла карта ОТГ та нових районів і у Львівську ОДА. Їх розглянула міжвідомча робоча група у складі обласних чиновників та експертів.
Відповідно до напрацювань робочої групи, у Львівську ОТГ мають увійти такі населені пункти: Львів, місто Винники, селища Брюховичі та Рудне, а також села Сокільники, Лисиничі та Підбірці, які зараз адміністративно належать до Пустомитівського району. Про це ZAXID.NET розповіли учасники робочої групи – керівник департаменту економічної політики ЛОДА Марта Бухтіярова та експерт з децентралізації, консультант Асоціації міст України Віталій Корецький. Саме такий проект на початку серпня цього року скерували на розгляд міністерства.
Керівник департаменту ЛОДА Марта Бухтіярова пояснила: «Ми подавали Львівську ОТГ у маленькому форматі, у якому вона могла би бути. Фактично, це ті населені пункти, які дуже наближені до Львова або вже входять до його складу (Рудне, Брюховичі, Винники). А також Сокільники і Лисиничі, у яких є спільні вулиці з містом Львовом. Такий формат також був поданий і у Львівську міську раду, щоб вони розглянули і дали нам свої пропозиції щодо можливого розширення».
Відповідно до нового проекту перспективного плану, у майбутню Львівську ОТГ наразі не включені інші наближені до Львова населені пункти Пустомитівського, Жовківського та Яворівського районів.
«Великий Львів»
Директор комунальної установи Львівської міськради «Інститут міста» Олександр Кобзарєв розповів ZAXID.NET про те, що розглядається можливість утворення Львівської ОТГ у більшому форматі – відповідно до концепції «великого Львова», затвердженої ухвалою ЛМР ще у 2009 році. Однак, тепер Львів не претендуватиме на ті села Пустомитівського району, які зробили інший вибір і створили свої ОТГ – Зимноводівську, Давидівську, Солонківську, Підберізцівську тощо.
Відтак, до складу Львівської ОТГ потенційно можуть увійти «вільні» населені пункти у п’ятикілометровій зоні навколо Львова – Сокільники, Лисиничі, Гряда, Бірки, Малехів, Великі Грибовичі, Рясне-Руське, Брюховичі, Дубляни, які досі не увійшли до складу жодної ОТГ.
«Ми зараз думаємо, радимося, консультуємося, який міг би бути параметр нового об’єднання. На сьогодні є затверджений генеральний план Львова, у якому є таке поняття як містобудівна система «великий Львів». Це означає що забудова у Львові впливає на навколишні населені пункти і навпаки. Відповідно, логічно розглядати потенційне об’єднання у межах цієї містобудівної системи «великий Львів». Ця пропозиція розглядається», – розповів Кобзарєв.
З його слів, плануються консультації з ОДА, обласною радою, з населеними пунктами, які входять у п’ятикілометрову зону. «Важливий момент бажання і розуміння можливості співпраці. Думаю, співпрацюючи з навколишніми населеними пунктами, ми могли би створити кращі умови і переваги для усіх мешканців», – зауважив Кобзарєв.
Уже створені ОТГ навколо Львова (інтерактивна карта)
Екс-нардеп, радник міського голови Львова Любомир Зубач теж є прихильником Львівської ОТГ у більш широкому форматі.
«На мою думку, є два підходи, – каже Зубач. – Один підхід такий, що Львів може зосередитися на власних потребах, відстоювати власні інтереси, не претендувати на велике розширення. Якщо не залишитися у своїх межах, то застосувати цей мінімальний сценарій (про який йшлося вище – ред). Другий підхід, до якого я більше схиляюся, полягає у тому, що не можна бути занадто егоїстичним і думати тільки про себе. Великі міста, обласні центри мають бути відповідальними за так звані території приміської зони, бо, за великим рахунком, це єдиний організм».
У великому об’єднанні є плюси і мінуси для Львова. Серед мінусів Зубач називає зростання фінансових витрат на приміські території. Наприклад, за останні чотири роки (2016-2019) Львів витратив понад 300 млн грн субвенції на розвиток Винників, Брюхович та Рудного. Водночас, каже екс-нардеп, таке об’єднання буде великим плюсом з точки зору стратегічного розвитку міста, регіону і всієї країни. «Саме великі міста тягнуть за собою регіони», – аргументує він.
Чи варто боятися Львова
В Україні вже є приклади утворення міських ОТГ на базі обласних центрів. Зокрема, Житомирська міська ОТГ утворена восени 2018 року у складі міста Житомира та села Вереси. Львів вивчає цей досвід.
«Об’єднавшись в ОТГ, мешканці села Вереси отримали доступ до усіх соціальних та освітніх послуг на таких самих підставах, як і мешканці міста Житомир, – розповідає Олександр Кобзарєв. – Натомість, на сьогодні багато мешканців Львівської області користуються львівськими школами, садочками, медичними послугами, ЦНАПами, а фактично це фінансується за рахунок громади Львова. Поки у Львові різко не піднімалося питання, чи мають мешканці сіл за це додатково платити. Сподіваюся, такі питання будуть розглянуті у мирний спосіб через об’єднання, спільне планування, транспортну співпрацю».
У Львівській міськраді заспокоюють страхи мешканців довколишніх сіл про те, що Львів зазіхатиме на їхні землі. «Думаю, такі страхи – це провокація, бо насправді там немає такого, що Львів би міг забрати. І наміру такого немає. Проїдьте по об’їзній дорозі Львова, землі забудовані. Якщо йдеться про ОТГ, то мають враховуватися інтереси усіх її населених пунктів», - пояснює Кобзарєв.
У разі утворення Львівської ОТГ населені пункти з їхніми назвами не зникнуть. Так само як село Вереси не стало районом Житомира, а залишилося селом зі своїми правилами. Єдине, вони спільно сформували орган місцевого самоврядування, а сільський голова став членом міськвиконкому Житомирської міської ОТГ. Такі процеси об’єднання також тривають у Вінницькій, Івано-Франківській областях.
Любомир Зубач вважає, що період, коли треба їздити і переконувати когось об’єднуватися в ОТГ, минає. Про завершення періоду добровільного об'єднання попереджали чимало чиновників і експертів. Наступні кроки для завершення реформи мають бути прийняті на рівні уряду і Верховної Ради.
«Буде більше застосовуватися математика, логіка і здоровий глузд, ніж процес переговорів. Звичайно, ніхто не буде робити об’єднання всупереч чиїйсь волі. Але тут має бути державна політика. Якщо держава визначить і передбачить, що Львів має взяти на себе відповідальність за довколишні території, значить так тому і бути», – вважає Зубач.
Позиція сільських голів
Лисиничівський сільський голова Мирон Бедрій спокійно сприймає можливість об’єднання у Львівську ОТГ. У коментарі ZAXID.NET він зазначив, що рішення буде прийматися на місцевих громадських слуханнях: «Як вирішить громада сіл Лисиничі та Підбірці, я цілком її підтримаю. Тим більше, села Лисиничі і Підбірці достатньо інтегровані у місто Львів – транспорт, обслуговування охорони здоров’я, багато дітей села Лисиничі навчаються у винниківських і львівських школах».
Натомість сільський голова Сокільників Тарас Сулимко налаштований проти об’єднання у Львівську, а тим більше у Пустомитівську ОТГ (такий варіант розглядався раніше). Хоча його аргументи дивні. Каже, Львів за попередні роки не виділив ні копійки на розвиток села, тому там немає належної інфраструктури. І це при тому, що Сокільники за своїм бюджетом вважаються одним із найбагатших приміських сіл. «Ми хочемо залишитися селом. Люди не вірять нікому. Побачимо, як нас будуть примусово приєднувати. Ми будемо боротися до кінця», – заявив Сулимко у коментарі ZAXID.NET.