Карта нових районів Львівщини, яку приховали в ЛОДА

Віце-прем’єр і міністр регіонального розвитку та будівництва Геннадій Зубко презентував нову модель адміністративно-територіального устрою України. Вона передбачає, що замість 465 існуючих у нашій державі районів буде сформовано 102, з яких 10 – на тимчасово окупованій території Донбасу та у Криму.

На своїй сторінці у Facebook Зубко оприлюднив мапу щодо кількості майбутніх районів. Передбачається, що на Львівщині буде лише п'ять районів, замість нинішніх 20.

ZAXID.NET з’ясував, хто і як ділив Львівщину на райони та чому таке переформатування не обговорюють з мешканцями.

Не оприлюднювали, аби не збурювати

Як відомо, в Україні задекларовано новий етап реформи децентралізації. Він передбачає завершення процесу об’єднання громад та формування нових районів. Прем’єр Гройман ще раніше анонсував, що проведення чергових місцевих виборів у 2020 році має відбутися на новій територіальній основі громад та районів, хоча чимало експертів зараз у цьому сумніваються.

Розпорядженням Кабміну, прийнятим у січні 2019 року, було затверджено «план заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки». Відповідно до цього документу, в областях утворені міжвідомчі регіональні робочі групи, які мали підготувати пропозиції щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів (визначити кількість об’єднаних громад та майбутніх районів) та подати їх на розгляд Кабміну до 1 червня цього року.

Карта нового адміністративно-територіального устрою України (щоб збільшити, клікніть на неї)

Аби пришвидшити процес, Мінрегіон ще навесні цього року скинув на обласні адміністрації проекти-пропозиції щодо нових районів, розроблені київськими експертами. Надійшов проект нових районів і у Львівську ОДА. Однак, тут чомусь вирішили ці напрацювання не оприлюднювати для широкого загалу. Їх бачило лише вузьке коло експертів. Як неофіційно пояснюють чиновники – так вчинили, аби не створювати зайвого збурення людей до президентських виборів. Такою, начебто, була позиція попереднього керівника ОДА Олега Синютки. Не мав проект з’явитися на публіку і до парламентських виборів.

Однак після того, як міністр Зубко оприлюднив карту з новим адміністративно-територіальним устроєм України, карту майбутніх районів Львівщини за наполяганням ZAXID.NET у ЛОДА таки надали.

Як пояснила керівник департаменту економічної політики ЛОДА Марта Бухтіярова, в обласній держадміністрації готують свій проект нових районів. «Було вирішено не оприлюднювати пропозиції міністерства регіонального розвитку, поки немає наших пропозицій», - сказала вона.

Зі слів Бухтіярової, про дедлайни у ЛОДА не чули, а свої напрацювання винесуть на розгляд громадськості «найближчим часом».

«Уже є напрацьований проект ЛОДА як щодо базового рівня (ОТГ), так і щодо нових районів, - каже чиновниця. – Він відрізняється від того, що представило міністерство. Вони бачать п’ять районів, у тому числі дуже великий Львівський район. Виникає питання управління саме цим районом, який займає територію з одного краю області до іншого. Це дуже дискусійне питання. Ми бачимо трохи інакше: Львівський, Дрогобицький, Червоноградський, Стрийський, Самбірський, Золочівський – шість районів. І трошки іншу їх конфігурацію. Це лише пропозиції, які будуть найближчим часом винесені на широке обговорення, перш ніж будуть куди-небудь подаватися. У будь-якому разі, ми будемо подавати у міністерство свою пропозицію».

Що пропонує Мінрегіон для Львівщини

Про різні варіанти укрупнення районів Львівщини у межах адміністративно-територіальної говорилося вже давно. Було декілька проектів. Експерт з питань територіальної організації влади та децентралізації Юрій Ганущак, якого називають одним із «архітекторів» реформи місцевого самоврядування, пропонував поділити Львівщину на шість районів (Червоноградський, Бродівський, Самбірський, Дрогобицький, Стрийський та величезний – Львівський). Керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко мав бачення щодо восьми районів (Червоноградський, Бродівський, Золочівський, Львівський, Городоцький, Стрийський, Дрогобицький, Самбірський). У лютому 2019 року Центр політико-правових реформ спільно з львівськими експертами Інституту регіонального розвитку презентували інший проект – щодо утворення семи районів (Львівський, Новояворівський, Червоноградський, Золочівський, Стрийський, Дрогобицький, Cамбірський).

Проект адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня Львівської області, який зараз пропонує Мінрегіон і який не афішують у ЛОДА, передбачає утворення 61 об’єднаної територіальної громади. Варто зазначити, що затверджений Львівською облрадою та погоджений Кабміном перспективний план області передбачає 85 ОТГ, тому передбачається їх укрупнення, зокрема, тих громад, які вже утворені і вважаються фінансово неспроможними.

Пропонується утворити на Львівщині п’ять районів (замість нинішніх 20):

1. Львівський – найбільший, із кількістю мешканців 1,4 млн осіб (у тому числі Львів – 721,3 тис. осіб), має об'єднати 24 громади;
2. Дрогобицький – 452,1 тис. мешканців, 13 ОТГ;
3. Самбірський – 233,2 тис. мешканців, 10 ОТГ;
4. Червоноградський – 253,4 тис. мешканців, 7 ОТГ;
5. Золочівський – 164,3 тис. мешканців, 7 ОТГ.

Карта нового адмінстративно-територіального устрою Львівщини (щоб збільшити, клікніть на неї)

За методикою, яку застосовує міністерство, новий район має бути географічно цілісним, без анклавів, налічувати не менше як 150 тис. населення. Центрами районів мають бути обласні центри та міста, що на відстані понад 30 км від межі обласного центру і в яких не менше як 50 тис. населення. Зона доступності від будь-якого населеного пункту району до його центру має бути у межах 60 км.

Реформа передбачає, що більшість послуг жителям громад будуть надаватися на базовому рівні, тобто у громадах. Місцеві державні адміністрації виконуватимуть контрольно-наглядову функцію. У районах також залишаться підрозділи центральних органів виконавчої влади (Державної міграційної служби, ДСНС, Державної виконавчої служби, Пенсійного фонду, Нацполіції тощо), окружні суди та місцева прокуратура.

Думки експертів

Робоча група при ЛОДА у складі близько 20 чиновників та експертів, яка мала розглядати цей проект Мінрегіону, збиралася лише раз у закритому режимі без преси. Висновків після засідання оприлюднено не було. Зараз робота загальмувалася через зміну керівництва ЛОДА. Зокрема, звільнений з посади голова робочої групи, перший заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський.

Кореспонденту ZAXID.NET вдалося поспілкуватися із деякими учасниками цієї робочої групи. Їх думки щодо майбутніх районів різняться.

Експерт з децентралізації, консультант Асоціації міст України Віталій Корецький вважає пропозиції Мінрегіону щодо Львівщини «об’єктивними і такими, що враховують усі законодавчі норми, які є на сьогодні у плані створення ОТГ та підготовки до нового районування області».

На його думку, цей проект потрібно винести на широке обговорення. «Я вбачаю, що було би правильним проведення широкомасштабних дискусій на місцях, - вважає Корецький. ­– Адже чим більше і якісніше ми поговоримо з людьми, донесемо основну концептуальну спрямованість створення районів, тим більше усе буде зрозуміло. Через те, що люди не до кінця розуміли базові речі, вони чинили супротив у процесі створення ОТГ. Зараз потрібно пояснити, що їлюдям не потрібно буде за якимись речами їздити у центр району, це буде у селі або в адміністративному центрі ОТГ».

Львівський Центр розвитку місцевого самоврядування пропонує, щоб на Львівщині було не п’ять, а шість районів. На думку керівника центру Галини Гречин, пропозиції Мінрегіону потрібно скоригувати, виокремивши ще Стрийський район.

«Основні аргументи: Стрий - місто з населенням більше ніж 50 тисяч, тут розташовано майже стільки ж підрозділів центральних органів виконавчої влади, що й у Самборі та Дрогобичі. Стрий – один із найбільших транспортних вузлів України. Сколівський район, який Мінрегіон пропонує зробити частиною Дрогобицького, не має прямого сполучення з Дрогобичем (лише через Турку або Стрий). Таким чином, маршрут добирання, наприклад, зі Славського до Дрогобича – від 83 до 94 км (залежно від обраної дороги), а якщо через Турку – то 196 км. Тому Сколівський район мав би стати частиною Стрийського», - аргументує Галина Гречин.

Експерт з питань децентралізації, провідний науковий співробітник Інституту регіональних досліджень імені М. Долішнього НАН України Петро Жук вважає проект Мінрегіону неприйнятним через «гіпертрофовано великий за чисельністю населення і територією Львівський район». Як пояснює експерт, це не відповідає вимогам ЄС щодо статистики (субрегіональний рівень має налічувати від 150 до 800 тис. мешканців, а не 1,4 млн, як пропонує міністерство) та сприяє зростанню периферійності територій. Петро Жук підтримує напрацювання львівських експертів щодо семи районів, де пропонується виокремити не тільки Стрийський, а й Яворівський (Новояворівський) район, таким чином Львівський район буде менший.

Наразі ж Львівська область пасе задніх у втіленні реформи децентралізації, яка вважається однією із найуспішніших у державі. У рейтингу областей щодо формування спроможних громад Львівщина займає лише 20-те місце. Чимало областей вже зареєстрували у парламенті свої законопроекти щодо нових районів, оприлюднили пропозиції на офіційних сайтах. Наприклад, Хмельницька ОДА на початку липня 2019 року оприлюднила моделювання адміністративно-територіального устрою Хмельницької області. На Львівщині чиновники чомусь вчиняють навпаки.

На думку експертів, дуже сумнівно, що місцеві вибори 2020 року відбудуться на новій адміністративно-територіальній основі. Так виглядає, що вибори пройдуть у нинішньому форматі – в ОТГ і сільських радах, які не захотіли об'єднуватися. Хоча всі розуміють, що такий варіант – небажаний. Є велика ймовірність, що для завершення реформи може бути прийняте адміністративне рішення згори й тоді ніхто регіони вже слухати не буде. Усе залежатиме від нової Верховної Ради. «Формування районів – це не справа громад, це державна справа, - каже Петро Жук. – Як варіант, будуть залучені експерти на рівні Києва і їхнє бачення буде подано на затвердження Кабміну і Верховної Ради».