Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб проти суверенітету України у п’ятницю, 10 вересня оприлюднила результати розслідування у справі «вагнерівців». На думку ТСК, у плануванні та роботі щодо затримання членів ПВК Вагнера, яке планувалося в липні 2020 року, були «недоліки».
Як повідомило «Суспільне», Голова ТСК, народна депутатка від «Слуги народу» Мар'яна Безугла за підсумками засідання заявила, що ПВК Вагнера повністю координується російською владою, навіть під час приватних замовлень, а «ще на етапі збору інформації по цих людях, деталі стали відомі Росії».
За її словами, у 2018 році українська розвідка почала активно збирати інформацію про учасників ПВК Вагнера. На фейковому сайті Головне управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) вели співбесіди для того, «щоб отримати інформацію про те, як діють ПВК і хто бере в них участь». Цей спеціальний захід був завершений 6 липня 2020 року.
За словами Безуглої, у липні до ГУР МО звернулася СБУ з ідеєю спробувати витягти частину осіб, які, як передбачається, брали участь у збройних конфліктах, насамперед, на Донбасі і могли бути свідками збиття над Донецькою областю малайзійського літака Boeing 777 в липні 2014 року. Відповідно до ініціативи СБУ, у липні був відкритий «спеціальний захід». Безугла заявила, що використовує термін «спеціальний захід», а не «спеціальна операція», оскільки перший термін прописано у законодавстві.
За словами депутатки, після прибуття з Москви в Стамбул, «вагнерівці» мали бути затримані, «враховуючи їхню участь в сирійській операції». Але кооперації, зокрема з Туреччиною – не було, запевнила Безугла. До слова, у жовтні 2020 року журналіст Юрій Бутусов, який першим надав інформації про зірвану спецоперацію публічного розголосу, повідомляв, що турецькі спецслужби також до неї залучалися.
Зі слів депутатки випливає, що примусової посадки літака з «вагнерівцями» у Києві, як про це торік писав журналіст Юрій Бутусов, не передбачалося. Безугла додала, що через пандемію коронавірусу рейс із «вагнерівцями» мав відправитися не з Москви, а з Мінська. Однак, враховуючи політичну ситуацію в Білорусі (протести після виборів президента) відбулась «контрвзаємодія спецслужб України, Білорусі і Росії». Безпосередньої кооперації спецслужб Білорусі і Росії не передбачалося, тому, як сказала Безугла, «вийшов такий трикутник».
Спецоперація з «вагнерівцями»: що відомо
29 липня 2020 року біля Мінська затримали 33 членів ПВК Вагнера. Україна тоді заявила, що серед «вагнерівців» було 28 осіб, причетних до військових злочинів на Донбасі і СБУ зібрала достатньо доказів. Офіс генпрокурора направив до Білорусі офіційний запит про екстрадиційний арешт затриманих «вагнерівців». Відповіді українські прокурори від білоруських колег не отримали. Проте за тиждень після українського запиту Білорусь віддала 32 «вагнерівців» Росії. В Офісі президента сприйняли це «з прикрістю». Пізніше Путін назвав розміщення «вагнерівців» у Білорусі «спецоперацією США».
Журналіст Юрій Бутусов тоді повідомляв, що українські спецслужби понад рік готували операцію із затримання «вагнерівців». Задля цього їх виманили до Білорусі. Проте, за словами журналіста, на нараді в Офісі президента силовики повідомили про фінальну стадію спецоперації, їх попросили відкласти її на кілька днів, після чого вона провалилася.
У СБУ та в Головному управлінні розвідки спростовували свою причетність до підготовки цієї спецоперації, а керівник Офісу президента України Андрій Єрмак назвав заяви «спланованою дезінформацією».
Пізніше лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко, який на час підготовки спецоперації був президентом України, заявив, що санкціонував проведення операції українських спецслужб із затримання бійців так званої приватної військової компанії Вагнера. Утім, на брифінгу 10 вересня Безугла заявила, що Порошенко не міг санкціонувати цей «спеціальний захід», оскільки СБУ ініціювала його в липні 2020 року.