США знали про операцію щодо «вагнерівців» та підтримували її, – CNN

Спецоперація українських спецслужб із затримання найманців ПВК «Вагнер» відбувалася з відома і очікуваної підтримки США. Про це з посиланням на CNN пише «Українська правда».

Як розповіли у українській розвідці, спецоперація мала фінансово-технічну допомогу з боку США, рекомендації ЦРУ про те, як залучити російських найманців.

Своєю чергою, високопоставлений чиновник США у коментарі журналістам переконував у помилковості таких тверджень та вказував, що хоча розвідка США знала про операцію проте вона не мала до неї жодного відношення. Він також висловив думку, що спроби втягнути американські спецслужби можуть бути спробою розділити або навіть перекласти провину за провал української операції з високим ризиком.

CNN нагадує, що співробітники українських спецслужб видавали себе за російську приватну військову компанію, наймаючи на роботу в сфері безпеки, оплачувану вище встановленої норми, пропонуючи вигідний контракт в розмірі 5 тис. доларів США в місяць для захисту нафтових об'єктів Венесуели.

На таку «пропозицію» присали сотні потенційних російських підрядників, які подали заявки на роботу, що надало українській розвідці безпрецедентну можливість виявляти осіб, підозрюваних у військових злочинах.

Українські розвідники розповіли, що намагаючись переконати потенційних «працедавців» у своїй професійності, військові найманці надсилали документи, військові посвідчення і докази того, де вони воювали. Тим самим вони почали надсилати докази того, ким вони були, свого військового досвіду і навіть конкретних боїв і інцидентів, в яких вони брали участь, включаючи посвідчення особи і потенційно компрометуючі фотографії і відео, зокрема на сході України.

На одному з таких відео була зображена група бойовиків на сході України, що тримає уламки військового літака, який, за словами джерел, щойно був збитий. Інші заявники пов’язувалися з атакою на літак MH17.

Одне із джерел української військової розвідки розповіло, що принаймні двоє були присутні при запуску ракети, яка збила літак рейсу MH17. Ще четверо були членами групи, яка збила український військовий літак і «вбила не менше 70 наших кращих людей».

Через те, що прийом з вербуванням на їх веб-сайті залишалося непоміченим, співробітники української розвідки просто вибрали людей, що мають найтісніші і суперечливі зв'язки з Україною, і запропонували їм фальшиві контракти з Венесуелою. Вони вибрали 28 росіян, імовірно пов'язаних з незаконними діями в Україні, і ще п'ятьох без будь-яких зв'язків. Їм сказали, що вони будуть відправлені до Туреччини для транзитного рейсу до Каракаса.

Натомість реальний план полягав у тому, щоб доставити їх в Україну, де вони можуть бути заарештовані. Попри закриття російських кордонів через пандемію коронавірусу, Росія продовжувала дозволяти поїздки до Білорусі, а тому найманців доставили до Мінська, звідки вони мали нібито летіти до Венесуели.

Невдача з операцією стала серйозним ударом для української розвідки, яка, за словами джерел працювала над тим, щоб зловити російських найманців впродовж майже 18 місяців.

Українські офіційні особи не відповіли на запит CNN про коментарі.

Хто такі «вагнерівці» і про яку спецоперацію йдеться

29 липня 2020 року у Блорусі затримали 32 бойовиків ПВК «Вагнера», що воювали проти України на Донбасі. Згодом їх усіх повернули в Росію.

17 серпня стало відомо про спецоперацію СБУ – бойовиків планували затримати в Києві, для чого виманили їх і виманили спершу до Білорусі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася.

Згодом головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов розповів, що ГУР Міноборони, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора більше року тому почали операцію з розшуку та затримання терористів. У складі групи, яку мали схопити, були люди, ймовірно причетні до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 поблизу Луганська.

Спецслужба завербувала найманців, запропонувавши їм «роботу» від імені російської ПВК МАР з охорони нафтових вишок у Венесуелі. Під час вербування, демонструючи свій рівень кваліфікації потенційному роботодавцю, вони дали під запис свідчення про злочини на території України.

За планом, 24 липня групу мали привезти з Москви в Мінський аеропорт, не затримуючись у Білорусі. 25 липня група мала вилетіти в Туреччину рейсом Мінськ - Стамбул. Під час перельоту літак мав екстрено сісти в одному з українських аеропортів. Під виглядом медпрацівників в літак зайшла би група спецназу і затримала би «вагнерівців».

Однак 24 липня заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента. Після доповіді Єрмак нібито попросив відкласти спецоперацію, посилаючись на те, що операція могла б зірвати обмін полоненими, який готувався у той час, та початок перемир'я. Президент Зеленський наказав перенести операцію на 30 липня. Проте напередодні рейсу, 29 липня, спецслужби Білорусі затримали всю групу.

5 серпня Володимир Зеленський звільнив з посади начальника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу та призначив на цю посаду Кирила Буданова. Це сталося після того, як Бурба закликав перевірити у цій справі голову Офісу президента Андрія Єрмака на детекторі брехні.

У грудні 2020 року група Bellingcat повідомила, що розслідує зрив масштабної спецоперації із затримання у Білорусі бійців російської «ПВК Вагнера».

27 лютого все той же Бутусов заявив, що екс-начальника ГУР Василя Бурбу виселили із його маєтка в Конча-Заспі та позбавили державної охорони. Напередодні виселення Василю Бурбі пропонували відмовитись від співпраці з розслідувачами Bellingcat.

Згодом це повідомлення заперечило МВС, але вже через тиждень стало відомо, що представники української влади намагалися домовитися з британською розвідкою MI6, щоб фільм групи журналістів-розслідувачів Bellingcat про зрив операції по захопленню «вагнерівців» не було опубліковано.