У пʼятницю, 20 березня, на сайті Офісу президента зареєстрували петицію ветерана та еколога Андрія Тупікова щодо захисту Карпат, яку перед тим чотири рази не реєстрували. Автор ще 15 лютого вперше подав звернення, однак протягом місяця змушений був повторно звертатися до Офісу президента та уповноваженого з прав людини, аби документ таки з’явився у публічному доступі. Про це пише громадська ініціатива «Голка».
У петиції Тупіков закликає президента невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт, який має врегулювати особливі умови сталого розвитку Карпатського регіону та забезпечити охорону його природних комплексів, ландшафтів і культурної спадщини.
Зокрема, ініціатива передбачає заборону суцільних рубок лісів, масштабного будівництва та розміщення інженерної інфраструктури на висоті понад 1000 м, а також на інших територіях, що мають ключове значення для збереження біорізноманіття та водних ресурсів.
«У час, коли російська агресія призводить до значних руйнувань і шкоди природі, ми не маємо права власноруч масштабувати ці втрати, руйнуючи Карпати під прикриттям вузькогалузевих інтересів», – йдеться у тексті петиції. Андрій Тупіков наголошує, що збереження Карпат є не лише національним обов’язком, а й частиною міжнародних природоохоронних зобов’язань України.
Окрім цього, у зверненні пропонують створити нові та розширити існуючі природоохоронні території. Йдеться, зокрема, про заказники «Вільний Свидовець», «Полонина Гостра», «Полонина Красна», «Полонина Апецька», «Полонина Бичків», «Лютянська Голиця», «Верховинський Вододільний хребет», а також національні природні парки «Величні Карпати» і «Верховинський». Відповідні клопотання, як зазначає автор, уже тривалий час перебувають на розгляді профільного міністерства.
Приводом до петиції стали тривалі суперечки довкола законодавчого захисту Карпат. Зокрема, законопроєкт «Про Смарагдову мережу» Верховна Рада не підтримала ще у 2021 році. Тоді журналісти оприлюднили переписку народних депутатів із Закарпаття, які обговорювали необхідність блокування документа через ризики для забудови в регіоні.
У 2025 році парламент ухвалив законопроєкт №12089, відомий як «закон Ігоря Мазепи», який фактично унеможливлює повернення незаконно відчужених земель, якщо з моменту їх передачі минуло понад 10 років. Якщо ж цей термін не сплив, для судового повернення майна держава або громада повинні внести на депозит суму, що дорівнює його ринковій вартості. Це рішення розкритикували Європарламент та Єврокомісія, назвавши його легалізацією незаконних схем.
Того ж року уряд об’єднав кілька міністерств, унаслідок чого припинило існування Міністерство довкілля. Попри звернення майже 130 організацій, парламент досі не відновив роботу профільного органу.
Водночас у 2026 році Міністерство економіки надало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітрової електростанції на полонині Руна. Проєкт реалізує компанія, пов’язана з колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим. Дорогу до локації проклало державне підприємство «Ліси України», для чого вирубали праліс, а підготовчі будівельні роботи розпочали ще до отримання всіх дозволів.
Нагадаємо, що 13 лютого, Мінекономіки надало позитивний висновок щодо проєкту будівництва ВЕС на території полонини Руна в Закарпатській області. Сталося це, незважаючи на понад пів тисячі звернень від громадськості та природоохоронних організацій, які виступили проти забудови високогір’я Карпат.
Урядовці переконують, що будівництво ВЕС у високогір’ї Карпат зумовлено енергетичною необхідністю, оскільки після російських атак Україна втратила частину електрогенеруючих потужностей.