Петро Мах стане почесним громадянином Луцька

Петро Мах народився 25 травня 1934 р. у с. Корхові Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща) у селянській сім’ї.

Батько письменника, Петро Олексійович, після евакуації 1914 року в Ростові-на-Дону, встиг закінчити гімназію і здобути фах молодшого працівника права. Це знадобилось йому після повернення 1917 року з Росії.

Спочатку зупинилися на одному з хуторів у Володимир-Волинському повіті, а згодом багатодітна сім’я переїхала знову до Корхова. Пілсудчина жорстоко глумила будь-які паростки українства. У м. Холмі батько купив "Кобзар" для своїх дітей. В кінці квітня 1941 року польський шовініст Лембрик з німецького парабелума розстріляв Петра Олексійовича, і мати, Анастасія Дмитрівна, з чотирма дітьми опинилася у вирі страшної війни. В 1944 році сім’я була репатрійована на Радянську Україну.

Петро Мах закінчив Підгаєцьку семирічку, Луцьку середню школу № 1, українське відділення філологічного факультету Львівського університету імені Івана Франка. Згодом, вже після закінчення Львівського університету, коли працював у волинській обласній газеті, в розгул атеїзму він не відступився від передсмертного слова матері і поховав її по-християнськи, зі священиком ,- був звільнений з роботи. Тільки підтримка Олеся Гончара та Олександра Сизоненка допомогла отримати місце виїзного редактора видавництва "Каменяр" по Волинській та Рівненській областях Керував після Дмитра Павличка літературною студією "Франкова кузня". Працював у пресі на Волині "(РадянськаВолинь"). Створював товариства "Просвіта" та Книголюбів,організував Волинсько-Рівненську організації СПУ, редагував інформаційно-мистецьке видання "Краєвид".

Свого часу він серйозно захопився різновидом поезії - пастелями. Після опублікування в журналі "Дніпро" схвально відгукнувся про них Максим Рильський. Малюнки словом - це не словесна екзальтація для прихильників неоімпресіонізму, а "біографія життя нашого", як висловився про пошуки Петра Маха незабутній Олесь Терентійович Гончар.

В царині дитячої літератури Петро Мах зробив першу загінку ще книгою про маловідомі або зовсім не знані сторінки з творчої біографії нашої геніальної землячки Лесі Українки - "Гостини в матері" ("Веселка",1971 рік). У образках, етюдах, новелах та захоплюючих поезіях письменником відображене колодяжненське раннє дитинство поетки, її приятелювання з довколишньою дітворою.

У 1998 році видавництво "Надстир’я" видало збірку поезій для дітей "Ластів’ятко", оформлення якої здійснила онука письменника Анастасія Мах. Пропоноване увазі читачів кольорове видання "Ганнусина стежка" також оформляла Анастасія Мах.

Петро Мах знаний в Україні і як автор популярних пісень, зокрема "Ожини" (музика Віктора Герасимчука), "Вишивала мати зозуленьку…", "Лесина казка" (музика Анатолія Пашкевича),"На білих крилах рушників" (музика Богдана Янівського), "Сповідь Сивого Клена" та "Ген на узліссі хрест мовчить…" ( музика Валерія Маренича), "Мавки" (музика Бориса Буєвського) та інших.

Петро Мах нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, іменною медаллю уряду, Відзнакою Президента. Лауреат літературних премій імені Олександра Гаврилюка, Агатангела Кримського . Друкувався в антологіях поезії в Польщі, Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччині. Вийшла книга вибраних поезій російською мовою "Светёлка", Москва,1986 рік). Перекладалися твори також білоруською, грузинською та азербайджанською мовами.

До речі, пісня "Ожини" репрезентувала цього року Україну в Єльському університеті (США) на Міжнародному форумі славістів. Прем’єра пісні "На білих крилах рушників" відбулася успішно кілька років тому у Філадельфії (США).

Петро Мах - Почесний професор Волинського національного університету імені Лесі Українки, голова Конгресу інтелігенції Волині.