Із першого вересня в країні стартувала податкова амністія. Це перша в історії сучасної України офіційна можливість легалізувати так звані сірі доходи.
Фактично держава запропонувала громадянам у законний спосіб вивести з тіні статки, котрі вони отримали без сплати податків або ж вивели з країни. Адже несплата податків – це злочин. Задекларувавши протягом року приховані активи, громадяни у подальшому матимуть змогу уникнути покарання.
ZAXID.NET коротко розповідає про те, як добровільно можна легалізувати гроші або нерухомість.
Хто і коли може подати декларацію?
Упродовж року – до 1 вересня 2022-го – українці мають право (але не зобов'язані) подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, з яких вони раніше не сплатили податків і зборів. Раніше – це до 1 січня 2021 року. У такій добровільній декларації не потрібно вказувати джерел походження грошей та активів.
Задекларувати свої статки можуть як громадяни України, які нині живуть тут, так і ті, хто перебуває за кордоном, але були резидентами, коли отримували неоподатковані доходи.
Що можна задекларувати?
Валюта (за винятком готівки), рухоме і нерухоме майно, зокрема об’єкти незавершеного будівництва, цінні папери, частки в юридичних особах, які перебувають в Україні або за кордоном – усе, що людина свого часу набула у власність, не сплативши з цього податків.
Щодо незадекларованої готівки, то її потрібно покласти на спеціальний рахунок у будь-якому банку, а вже потім подавати декларацію. Нещодавно Нацбанк затвердив порядок відкриття такого рахунку.
Водночас тут є нюанс – держава фактично пробачає кожному громадянові активи на суму до 400 тис. грн. Якщо людина має такі кошти, які вона отримала раніше і податків не сплатила, то потреби подавати спеціальну декларацію немає. Коли період амністії спливе, податкові органи не матимуть права перевіряти законність походження таких коштів.
Скільки треба заплатити?
Податкові ставки коливаються, залежно від виду незадекларованих активів.
Із грошей на рахунках в банках, а також з інших активів, які перебувають в Україні – 5%
Із валюти, яка перебуває на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів за кордоном – 9%. Водночас якщо ці активи задекларувати протягом перших півроку дії податкової амністії, тоді ставка – 7%;
Якщо декларант з вересня 2021-го до 31 серпня 2022-го придбає облігації внутрішньої державної позики на гроші, з яких не сплачено податки – 2,5%.
Також є можливість розтермінувати сплату податків – на три роки трьома рівними частинами. Але тоді але ставка зросте – 6% замість 5% для готівки в українських банках, майна та інших активів, 11, 5% замість 9% для активів за кордоном, 9,5% замість 7% для іноземних активів, задекларованих упродовж перших шести місяців, 3% замість 2,5% для облігацій.
Що буде, якщо ігнорувати добровільне декларування?
У цьому разі Державна податкова служба вважатиме, що людина має 400 тис. грн готівкою, квартиру загальною площею до 120 м2 або будинки – сукупно до 240 м2, нежитлове приміщення до 60 м2, земельну ділянку в межах безоплатної приватизації, а також один автомобіль із двигуном, меншим за 3000 см2, чи мотоцикл з об'ємом до 800 см2. Із цього майна податок сплачувати не треба.
Інше рухоме майно, наприклад яхти, літаки або гелікоптери, слід декларувати.
Хто під амністію не підпадає?
Скористатися амністією не мають права теперішні і колишні депутати та державні службовці – усі, хто був чиновником або ж обирався до органу місцевого самоврядування чи Верховної Ради з 1 січня 2005 року.
Окрім цього, декларантами не можуть бути неповнолітні та люди, що перебувають під опікою, а також ті, хто потрапив під санкції.
Як подати декларацію?
1 вересня в електронному кабінеті платника податків буде розміщено форму для добровільної декларації. Охочі зможуть заповнити її, підписати і скерувати в податкову. Опісля декларація підлягає камеральній перевірці упродовж 20 днів. Контрольний орган перевірятиме лише розрахунки, які надав декларант.
Інструкцію, як подати декларацію, можна переглянути тут (pdf).
Що буде після амністії?
Наразі в Україні немає чинних законопроектів про посилення контролю за грошима громадян.
Міністерство фінансів разом із податковою службою лише розробляють законопроект про оцінку доходів за непрямими методами. У разі його схвалення, визначення доходів певної люди відбуватиметься не на підставі офіційних даних (декларація, зарплата, продаж нерухомості, автомобіля тощо), а на підставі витрат.
Якщо витрати платника податків або його сім’ї перевищуватимуть офіційні доходи, то для податкових органів це буде аргументом запідозрити ухилення від сплати податків і донарахувати податок з доходів на різницю.