Віцепрем’єр-міністр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що вступ України до Європейського Союзу не є питанням першорядної важливості, тож під час її євроінтеграції Польща може висувати країні свої, окремі від блокових, умови. Зокрема, «етичні та історичні умови» стосуватимуться Волинської трагедії, сказав у вівторок, 15 жовтня, Косіняк-Камиш в інтерв’ю Internia Wydarzenia.
Раніше міністр оборони Польщі заявив, що Україна не зможе вступити до ЄС без розв’язання питання Волинської трагедії, на що негативно відреагував президент Польщі Анджей Дуда, який назвав блокування вступу України в ЄС через Волинську трагедію політикою Путіна. На запитання щодо критики його позиції, Косіняк-Камиш відповів, що порушення питання щодо Волинської трагедії в контексті української євроінтеграції – «це найчесніший підхід, який тільки можна представити», і тому Польща «не ставить це питання як умову гуманітарної чи військової підтримки».
«Вступ до ЄС – це не “бути чи не бути” для України, це можливість розвитку, більшого зростання ВВП, це їхній шанс. Ми можемо обумовити розвиток, і поряд з умовами, які ставить ЄС, поставити свою етично-історичну умову щодо Волинської трагедії», – заявив міністр оборони Польщі.
Коментуючи інформацію про згоду України відновити ексгумацію жертв Волинської трагедії на запит польських громадян, Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що ексгумації мають відбуватися на двосторонній основі між державами, та заявив, що питання перепоховань – «не питання польських родин щодо України, а питання дій української держави щодо Польщі». Нагадаємо, що на початку вересня до президента України звернулася польська громадянка із запитом на ексгумацію жертв Волинської трагедії на Рівненщині – Кароліна Романовська що польський уряд і польський Інститут національної пам'яті вже робили такі запити, однак отримували відмову.
Віцепрем’єр-міністр також поскаржився, що Україна недостатньо докладається до розв’язання питання Волинської трагедії попри польську допомогу у війні проти Росії.
«Нагадаємо, що Польща, також завдяки діям попередньої влади, дуже допомогла Україні у військовому плані. Якби ми не подарували всі ці танки, літаки та іншу зброю, то сьогодні не було б кому допомагати. І в мене таке відчуття, що з українського боку про це немає пам’яті, немає усвідомлення того, що якби не ця польська допомога, вони б не дійшли до того етапу, на якому зараз перебувають. Це неправильно», – заявив Косіняк-Камиш.
Міністр оборони зазначив, що його «дивує» відсутність «добрих жестів» щодо Волинської трагедії з боку України. На його думку, російсько-українська війна мала стати переломом у польсько-українських відносинах, проте без розв’язання питання Волинської трагедії «все це буде нестабільним».
Волинська трагедія та євроінтеграція
Зазначимо, Волинська трагедія – двосторонні масові вбивства польського та українського населення на Волині під час Другої світової війни. Польща заявляє про 100 тис. загиблих місцевих поляків, втім, за різними оцінками істориків, кількість жертв – від 30 до 70 тис. людей. Водночас кількість загиблих під час Волинської різні українців сягає від 5 до 20 тис. людей. Польща називає вбивства «геноцидом». Втім Україна трактує їх як «трагедію» та закликає до взаємних вибачень, міжнаціонального прощення і примирення.
Питання Волинської трагедії викликає розбіжності у поглядах Польщі та України, що впливає на її політичні можливості. Попри заклики президента Польщі Анджея Дуди не пов’язувати питання ексгумації жертв Волинської трагедії 1943-1944 років та євроінтеграцію України, 30 вересня 2024 року заступник голови польського МЗС Теофіл Бартошевський заявив, що країна блокуватиме переговори про вступ України до ЄС без ексгумації. За його словами, якщо перший розділ перемовин, в якому йтиметься про ексгумації тіл поляків, не буде закрито, «Україна не просунеться в наступних». Таку ж думку висловили Владислав Косіняк-Камиш та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Вже 2 жовтня Український інститут національної памʼяті (УІНП) повідомив, що включить у план дій на 2025 рік пошукові роботи та ексгумацію решток жертв Волинської трагедії через звернення польських громадян. Раніше в УІНП повідомляли, що Україна не може повернутися до пошукових робіт через брак фахівців та безпекову ситуацію – втім, згодом там пообіцяли, що намагатимуться допомогти полякам попри війну.
До слова, з 2017 року в Україні діяла заборона на ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії – рішення ухвалили у відповідь на знесення пам'ятника УПА у Грушовичах у польському Підкарпатті. Втім, 2019 року президент України Володимир Зеленський дозволив провести пошукові роботи у Львові. Наступні дозволи на перепоховання поляків Україна видала після відновлення польською стороною пошкодженої у січні 2020 року могили вояків УПА у польському Монастирі. Втім попри запит України, Польща досі не відновила на могилі список імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС.