Суд присяжних, який розглядає справу про вбивство журналіста Павла Шеремета, вважає втручанням у діяльність суду акції протесту, які проводять під будівлею суду прихильники обвинувачених, а також їхні висловлювання у соцмережах. З повідомленням про факти втручання в професійну діяльність суддів та вплив на суд присяжних суд звернувся до Вищої ради правосуддя та Офісу генерального прокурора, повідомила прес-служба суду у п’ятницю, 26 березня.
У суді наголошують, що «кожне судове засідання у даній справі супроводжується організацією масових акцій протесту біля будівлі суду під час яких порушується громадський порядок, відбуваються бійки, пошкоджується майно тощо».
«Крім того, прихильниками обвинувачених, в соцмережах, зокрема Facebook, гостро обговорюється хід розгляду справи. В публікаціях та коментарях звучать неоднозначні висловлювання на адресу суддів та присяжних, що мають характер погроз та закликів до розправи, з метою схиляння суду до прийняття рішення, необхідного певній групі осіб. До того ж, з боку сторони захисту лунають висловлювання, які мають ознаки тиску», – йдеться в повідомленні.
Як інформував ZAXID.NET, 23 березня суд присяжних під головуванням судді Шевченківського суду Оксани Голуб пристав на клопотання прокурора й продовжив запобіжні заходи всім трьом обвинуваченим. Так, Андрія Антоненка до 21 травня триматимуть під вартою, Юлія Кузьменко перебуватиме під домашнім цілодобовим арештом, а Яні Дугарь продовжили дію додаткових обов’язків.
Що відомо про справу вбивства Павла Шеремета
Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля. Розслідування вбивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки, попри численні експертизи, допити понад 1000 людей, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.
10 жовтня 2019 року президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета. І незадовго після того у справі з'явилися зрушення.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета. Відтоді на лаві підсудних троє підозрюваних — військовий Сил спеціальних операцій ЗСУ, музикант Андрій Антоненко, відомий як Riffmaster; лікарка Охматдиту, волонтерка і дитячий хірург Юлія Кузьменко на псевдо «Лиса» та військовий медик Яна Дугарь.
Слідство довгий час наполягало, що Андрій Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями» і «культивуючи велич арійської раси», організував убивство Павла Шеремета й залучив до злочину Юлію Кузьменко, Яну Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями. За даними слідства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко був тим, хто супроводжував її, а Яна Дугарь напередодні проводила розвідку.
Але 21 травня 2020-го стало відомо, що фігурантам справи змінили підозри. З них зникли згадки про «ультранаціоналістичні ідеї» і «велич арійської раси», а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб. Антоненка ж тепер називають виконавцем злочину, як і Кузьменко, а Дугарь – пособницею.
Обвинувачених у вбивстві Шеремета судитимуть присяжні.
Цікаво, що 4 січня 2021 року було оприлюднено аудіозаписи, на яких нібито посадові особи КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, журналіста Павла Шеремета. Екс-співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який передав українській поліції аудіозаписи, 19 січня дав свідчення в Києві у справі про вбивство Шеремета.