Кілька днів тому у мережі почала ширитись інформація про всеукраїнський страйк патрульних поліцейських. Основна вимога правоохоронців – підвищення зарплат, оскільки зараз рядовий патрульний заробляє 10-14 тис. грн в місяць. Оскільки офіційних коментарів від МВС про страйк досі нема, ZAXID.NET з’ясував, що відбувається.
***
Ще у листопаді на сайті електронних петицій до президента з'явився документ про підвищення зарплат поліцейських. «Специфіка роботи працівника поліції – це високий рівень відповідальності, психологічні та фізичні навантаження, ненормований робочий день, а також постійні ризики для життя та здоров'я, в тому числі від діяльності злочинного середовища або інших об’єктивних обставин... В таких умовах поліцейські повинні отримувати більшу заробітну плату, а не нижче середньої заробітної плати в країні», – так у петиції аргументовано необхідність збільшення зарплати. За півтора місяці петицію підписали понад 19 тис. українців, що недостатньо для розгляду президентом, проте збір підписів триває три місяці.
Під час ухвалення державного бюджету на 2022 рік депутати відмовились виділити додаткові кошти на запит МВС, зазначивши що, по-перше, перед тим, як просити, потрібно прозвітувати, а по-друге, коштів виділяється достатньо – лише треба розпоряджатись. Так, на діяльність поліції у 2022 році загалом виділили 36 млрд грн.
На початку грудня на фінансові проблеми поліцейських відреагував голова МВС Денис Монастирський, який припустив, що патрульні могли б десь підробляти у позаслужбовий час. «Однією з ініціатив є можливість використання позаробочого часу поліцейського, щоб він міг отримувати можливість додаткового заробітку, наприклад, на охороні певних об'єктів. Наразі ми також працюємо над цією моделлю», – сказав Монастирський.
Ця заява обурила багатьох поліцейських, які часто працюють у нічні зміни по 14 годин, а також виходять для підсилення служби у свої вихідні. Вони вважають слова міністра неповагою, адже він фактично запропонував їм іти в охоронці замість гідно заробляти на державній роботі. Реакція поліцейських не забарилась.
Флешмоб
Українське законодавство, як і у багатьох інших країнах, прямо забороняє поліцейським участь у страйках (ст. 61 закону «Про Національну поліцію»). Та все ж із 20 грудня деякі зміни у роботі патрульної поліції відбулися, самі правоохоронці називають це флешмобом, хоч і приховують свою участь зі зрозумілих причин. Фактично мова йде про т. зв. «італійський страйк», коли формально поліцейські виходять на роботу, але ігнорують частину своїх обов'язків.
«Працівники патрульної поліції з 20 грудня почали "флешмоб", щоб звернути увагу керівництва МВС на мале грошове забезпечення поліцейських. Зараз працівники поліції не складають адмінматеріалів за порушення ПДР та громадської безпеки (наприклад, вживання алкоголю в громадських місцях чи куріння у заборонених місцях – ред.). Замість складання адмінматеріалів патрульні обмежуються усним зауваженням. Це не стосується порушень, що спричинили серйозні ДТП або якщо виявили водія у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, або водія без прав, викликів за номером 102», – розповів ZAXID.NET на правах анонімності один із правоохоронців у Волинській області.
Інший патрульний зі Львова, який також попросив не називати його імені, розповідає, що якщо раніше у місті в середньому за зміну патрульні складали близько 250 постанов, то зараз їх може бути всього 5-6, а то й 1-2.
«Але наше керівництво все одно у своїх звітах пише більші цифри. Якщо ми подаємо цифру у 5-6, то вони своєму керівництву пишуть 40», – додає поліцейський і зазначає, що керівники заклопотані кінцем року.
Коли поліцейські не складають постанов, пояснює він, до бюджету не надходять кошти, адже кожна постанова передбачає штраф у щонайменше 340 грн.
«Поліцейські і надалі зупиняють авто, які порушують ПДР, проводять розгляд справи, але закривають справи про адміністративні правопорушення (порушення ПДР) за ст. 22 КУпАП по малозначності і пояснюють водіям, у зв'язку з чим це відбувається», – каже співрозмовник ZAXID.NET.
Не лише патрульні
Як розповів керівник первинної профспілки патрульної поліції Львова Тарас Пристай, у флешмобі беруть участь не лише патрульні, а й працівники інших підрозділів Національної поліції України.
«Знайомі поліцейські із Харкова, де, до слова, чи не найбільший в Україні недобір в правоохоронних органах, розповіли, що працівники різних відділів головного управління перестали виконувати роботу поза межами графіку. Тобто якщо раніше вони могли працювати і після зміни, і у вихідні, бо роботи багато і її треба робити, тепер цього не роблять. Це в межах закону», – говорить Тарас Пристай.
Інформацію про те, що до акції протесту долучаються поліцейські із різних управлінь та відділів, ZAXID.NET підтвердив і один із львівських правоохоронців.
За даними від учасників флешмобу, до нього долучились поліцейські зі Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Луцька, Ковеля, Чернівців, Сум, Дніпра, Кривого Рогу, Черкас, Києва та інших міст.
«Точно сказати наразі важко, тому що ця акція немає ані організаторів, ані координаторів. Ми просто долучились до неї. Десь хтось висунув таку ідею і люди в різних містах її підхопили, тому що назріло. Ми ж спілкуємось між собою у різних містах, знайомились під час відряджень чи служби в зоні ООС», – пояснює Тарас Пристай.
Учасники флешмобу створили у Телеграмі групу «Максимальна толерантність», присвячену акції протесту, де обговорюють свої вимоги до керівництва та підтримують один одного і закликають не вестись на занепадницькі настрої частини правоохоронців, які переконані, що флешмоб ні до чого не призведе.
Як реагує керівництво
Ніхто з керівництва МВС і жоден з керівників поліції у регіонах публічно на акцію протесту досі не відреагував. Лише патрульні із Києва повідомили у групі протестувальників, що їхній керівник Юрій Зозуля назвав акцію «тупим вкидом» і заявив, що коли його особисто перестане влаштовувати його зарплата, то він просто змінить роботу. Додамо, що за 2020 рік начальник управління патрульної поліції Києва Юрій Зозуля задекларував 506 тис. грн зарплати.
Керівник львівських патрульних Роман Пилипенко також відмовився коментувати ZAXID.NET акцію протесту. Натомість у Сумах, як стало відомо ZAXID.NET, керівництво патрульних почало жорсткіше їх контролювати і вимагає звітувати про перебіг служби щогодинно, а також забороняє пересуватись під час зміни без попередження керівництва.
Та наразі більшість керівників на місцях зберігають нейтралітет.
У чому проблема?
Грошове забезпечення поліцейського складається із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, що мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
«Заробітна плата поліцейського зараз становить від 10 до 14 тис. грн – залежить від міста та посади. Я працюю з 2015 року, зараз за 15 змін по 14 годин, половина з яких – нічні, отримую 13300 грн в місяць, – каже один зі співрозмовників ZAXID.NET. – Платня майже не підвищувалася останні два роки. Враховуючи специфіку роботи, великі ризики, пов'язані зі загрозою життю та здоров'ю, кримінальну та адміністративну відповідальність за всі свої дії, графік, нічні зміни, постійні затримки на роботі, вихід у вихідні дні, більшість поліцейських вважає неприпустимо малою таку заробітну плату. Якщо і далі не буде почуто працівників поліції, велика кількість людей планує звільнятися, а багато хто і вже написав рапорти на звільнення».
Інший патрульний додає, що і доплати, передбачені законом, часто виплачуються не повністю через незрозумілі «нюанси» в нарахуваннях, що проводяться в Києві.
За словами Тараса Пристая, поліцейські хочуть, аби їм підвищили зарплату до орієнтовно 22-23 тис. грн, якщо ідеться про такі великі міста як Львів. Для менших міст на кшталт Тернополя до 20 тис. грн, і до 25 тис. грн у Києві. Правоохоронці вважають, що оплата їхньої праці мала би привязуватись до прожиткового мінімуму, як, наприклад, додають вони, є із зарплатами у ДБР чи НАБУ.
«Ми розуміємо, що специфіка в Києві, у великих містах і в менших – різна. Це треба враховувати під час перегляду зарплати», – говорить керівник профспілки.
Усі співрозмовники ZAXID.NET обурені заявами міністра Дениса Монастирського про те, що поліцейські зможуть офіційно підробляти у вихідні.
«Більшість і так мають підробіток – хтось складає меблі, хтось кладе плитку, хтось ще чимось займається, бо орендувати квартиру чи доїжджати на роботу машиною за ці гроші неможливо, не кажучи вже про утримання сім'ї», – каже один зі співрозмовників.
«Я особисто маю другу роботу із 2017 року. У мене три вищих освіти. Це важко – працювати після нічної зміни. Звільнятись я не хочу, тому що свідомо ішов на цю роботу. Але хочу гідної оплати», – говорить інший.
За приблизними даними від самих поліцейських, лише у Львові за 11 місяців цього року звільнились близько 140 патрульних, що становить 14-15% від загального складу з урахуванням адміністративних посад. А з 1 січня 2022 року рапортів на звільнення стане більше. Утім у прес-службі патрульної поліції Львівської області ZAXID.NET відмовились надати офіційні цифри без погодження київського керівництва.
«Хтось пішов працювати таксистом, хтось – в ІТ, дехто поїхав за кордон, бо втомився після служби іти заробляти гроші на будові. За інформацією, що маю від колег, недобір у Львові становить близько 100 людей, по Україні – кілька тисяч», – коментує один із поліцейських.
Настрої поліцейських у перші дні акції протесту. Скріншоти надані ZAXID.NET учасниками
На початку грудня міністр Денис Монастирський наводив інформацію, що у різних регіонах недобір у лавах поліції становить від 10 до 30%.
Жодних гарантій
Окрім зарплати, поліцейські скаржаться на те, що не мають жодних гарантій від держави. Наприклад, немає договорів про страхування життя – у випадку травми чи загибелі під час виконання службових обов'язків, питання компенсації розглядатиметься безпосереднім керівництвом.
Також не застраховані автомобілі поліцейських – вони не мають повного КАСКО.
«Якщо службовий автомобіль потрапляє у ДТП, то [у Львові] є два варіанти для поліцейського – або він офіційно платить за ремонт через «Ніко-Захід», що коштує шалено і треба виплачувати рік, або своїми силами швидко ремонтує машину», – говорить один із львівських патрульних і додає, що часом ДТП трапляються саме через втому.
Що далі?
Зараз поліцейські, які долучились до акції протесту, складають список вимог до Департаменту патрульної поліції України та Міністерства внутрішніх справ, у яких ідеться не лише про збільшення грошового забезпечення, а про соціальні гарантії, страхування життя і здоров'я (для сімей поліцейськи також) та повне КАСКО для автомобілів.
Представник профспілки Тарас Пристай говорить, що вимоги формулюють спільно із юристами та із усіма зацікавленими і після Нового року надішлють керівництву.
«Оскільки державний бюджет на 2022 рік вже ухвалений, ми будемо наполягати на тому, щоб до нього внесли зміни. Якщо упродовж січня-лютого цього не станеться, то багато поліцейських готові звільнитись», – каже Тарас Пристай.
Електронна петиція про збільшення зарплати поліцейських набрала наразі 19 тисяч голосів із 25 тисяч, необхідних для розгляду. Її можна підписувати ще упродовж 47 днів.