Чому люди не хочуть йти працювати в патрульну поліцію

Це глибока і серйозна криза Нової Патрульної Поліції. А з огляду на величезні очікування суспільства від цього проекту – це катастрофа.

Щоразу, як хотіла про це написати, стримувалася, бо вважала, що ця інформація деморалізуюча і така, що призведе до ще меншого зацікавлення службою в поліції. Але далі вже нікуди. Якщо негайно не почати реанімувати патрульну, то вона, як принципово нове явище в правоохоронній системі, загине. А можливо, вже пізно… Там пульс ледве пробивається…

Для тих хто не знає, я член поліцейської комісії, яка діє в УПП Львівської області з літа 2017 року. Сутність поліцейської комісії описана в ст. 51 закону України «Про Національну поліцію». Ми проводимо співбесіди із кандидатами на посади патрульних поліцейських. За два роки я відстежила чітке і стрімке зниження кількості бажаючих працювати в патрульній поліції. (В інших структурних підрозділах Нацполіції як то слідство, кримінальна поліція, громбезпека і тд. трохи краща ситуація)

В цьому пості суто про Нову Патрульну Поліцію.

Так от, якщо на початках діяльності нашої комісії (кінець 2017-го) на співбесіду приходило чоловік 30-40, то на останні співбесіди приходить 2-3. Із них ми приймаємо 1 або 0...

Візьму лише період з початку цього року. Було 10 співбесід. Якщо в січні на співбесіду приходило ще по 6 чоловік. То в квітні-червні від 1 до 3 людини.

Наприклад, кілька ілюстрацій:

24.04 на співбесіду прийшов один хлопець. Прийнятий.

23.05 прийшло троє. Взяли – 2.

06.06 троє. Взяли – 1.

24.06 прийшло двоє. Взяли – 0

11.07 троє. Взяли – 2.

В підсумку за перше півріччя 2019 року на співбесіді побувало 36 кандидати. 23 взяли в поліцію. 13-тьом відмовили.

Тим часом у Львівській патрульній поліції бракує приблизно 180 людей. Лише в цьому році звільнилося приблизно 40 патрульних. Більшість за власним бажанням, через незадоволення умовами служби. Тобто прийшло 20, а пішло 40. Голод кадровий! Умовно кажучи, замість 6 екіпажів на район Львова працює 3. А громадяни нервуються, що поліція довго їде. Скоро її не буде взагалі з такими тенденціями.

Вимоги до кандидатів на співбесіді дуже прості. Здатність до простої комунікації в рамках формальної логіки. Просто кажучи, щоб розуміли зміст слів і речень, а отже запитань. Бо буває, що не розуміють. Щоб могли чітко пояснити чому хочуть служити в поліції, без пафосу, маніпуляцій і щиро. І могли, хоча б своїми словами, відповісти на прості питання по закону «Про Національну поліцію».

Так от, на оцей мем «кого ви там понабирали?» – відповідаю: взяли найкращих з тих, хто прийшов. А прийшло мало. І знаєте, «далай лами» в патрульну не йдуть, інтелектуали-інтелігенти із блискучим вихованням не йдуть... Приходять прості чоловіки і жінки із стандартними життєвими цінностями, які часто навіть не мають уявлення чим поліція займається. Тобто приходили... Тепер і ті не йдуть...

Чому не йдуть? Тому що служба в поліції перестала бути привабливою. Вона виглядала перспективною в 2015-му. І ще трохи навіть в 2017-му. Хлопці і дівчата йшли туди з міркувань ідейних, кар’єрних і амбіційних.

Але все покотилося на дно. Первинна ідея, на якій ґрунтувалася новостворена патрульна поліція, вже давно розвіялася як дим з айкос, а кар’єру роблять лише одиниці, і то не завжди заслужено.

Я виділяю кілька проблем, які знищують нову поліцію. Це субєктивно, без претензій на істину.

1. Законодавче решето. Закон не дає патрульним достатньо повноважень для здійснення своєї діяльності і достатнього захисту. Частина алгоритмів дій стосовно правопорушень громадян недосконала, зв’язує патрульному руки і дає можливість правопорушнику уникнути відповідальності. З іншого боку – незахищеність патрульних з боку закону. Патрульні уникають застосування жорстких заходів, коли вони виправдані, бо не хочуть ставати фігурантами кримінальних справ по перевищенню повноважень. Відтак перетворюються на «пластмасових» і стають жертвами хамовитих громадян. Це замкнуте коло: громадяни хамлять патрульним – в тих наростає моральна втома і вигорання, і тоді вони хамлять громадянам… на виході: взаємна ненависть. Далі тупик.

2. Зарплата 10-12 тисяч. Ну, це замала оплата праці поліцейського. Це екстремальні умови праці із ризиками для життя. Це важка фізично і морально робота. Емоційне вигорання в патрульних страшне. Це має достойно оплачуватися. Людина має відчувати баланс між вкладеним і отриманим. Ну, і саме тут закладені корупційні ризики. Якщо ви годуєте свого сторожового собаку сухарями і водою, то не очікуйте, що він не братиме шматки м'яса з рук злодія. Тому, за наявною у мене сукупною інформацією, отриманою від знайомих, з соцмереж та самих патрульних, якась частина бере хабарі. Не вимагає. Але бере, якщо дають. А наші громадяни, самі знаєте, як світоглядно люблять підкуп…. Яка саме частина бере – я не знаю і не хочу знати. Це надто деморалізуюча для мене інформація.

3. Умови праці. Були в патрульній різні проблеми, на різних етапах з різним успіхом вирішувалися. Чи не вирішувалися. Не буду зупинятися на витривалості батарей бодікамер, якості форми, виходу з ладу планшетів і реєстраторів і т.д. Будемо вважати це дрібницями. Зосередимося, наприклад, на Пріусах. Хто не знає це гібриди: можуть працювати як на електриці, так і на пальному. «Істоти» чутливі і вибагливі. Так от, у львівській УПП вони майже всі вже повиходили з ладу, частина – побиті, а якісь несправні, бо за ними не доглядали належно по кілька років. Там бувало таке, що вчасно масло не мінялося, охолоджувальна рідина і т.д. А ті Пріуси, що ще їздять, «важко хворі». І вони потенційно небезпечні для життя. Як патрульних, так і навколишніх. Бо в деяких із них буває, що вибиває гібридну систему. Тоді комп’ютер видає помилку, яку треба усунути. Інакше продовжувати рух небезпечно, бо блокується все і машина стає некерована. Тут я зупинюся на одному ДТП, бо це важливо.

20 жовтня 2018 року біля села Мощана Жовківського району патрульний автомобіль рапово виїхав на зустрічну і зіштовхнувся із фурою. На місці загинув водій Пріуса 22-річний патрульний Назар Присташ. А через три дні в лікарні помер його напарник 31-річний Остап Кутний. Вони нікого не обганяли, швидкість наче не була великою, це не був різкий поворот… Здавалось би, як можна було виїхати на зустрічну? В середовищі простих патрульних обговорюють страшну версію: в Пріусі вибило гібридну систему, усе заблокувалося включно із кермом, відтак водій не міг нічого зробити з некерованим авто.

Це лише версія. Але саме в цьому самому автомобілі, кажуть різні джерела, вже не раз була така ситуація. В слідства я дізналася, що проведеною автотехнічною експертизою встановлено, що авто настільки пошкоджене, що не можливо встановити яким був його технічний стан на мить ДТП. Родичі загиблих вимагають у слідства провести ще одну експертизу на офіційному сервісі Тойоти. Слідчий домовився з сервісом, така можливість є. Але треба якось привезти авто на сервіс. Поліція не має евакуатора з маніпулятором. Чи ця екпертиза щось дасть не відомо. Але треба спробувати. Бо як з цим жити рідним загиблих? А колегам? Яка мотивація до роботи? А яка мотивація громадянам йти в поліцію? Це лише один з прикладів. Якщо я описуватиму інші, то цей пост буде надто довгим. Він і так не короткий.

4. Непрозора кадрова політика. Ну, можливо, комусь прозора, але мені – ні. Я за кілька років існування патрульної поліції так і не зрозуміла за яким принципом відбувається ротація керівників УПП (а вона декларувалася) В червні 2017 відбулася «ротація», в результаті якої рокірували незначну кількість керівників по Україні (кілька міст) за незрозумілими критеріями. Тобто системного і масштабного процесу я не помітила. Тоді поставили в умови «виходу» на гражданку Антон Пузиревський і Максим Підболячний, які реально дбали про патрульну і не гнулися ні під кого. От і вся ротація?

Два роки минуло місяць тому. Де чергова планова ротація? Чи то була не ротація? Чи плани помінялися? Я жодним чином не веду до того, що ротовані тоді Роман Пилипенко, Володимир Струк і Андрій Богуш нефахові чи несумлінні керівники. Але я просто хочу розгледіти послідовність і системність з боку вищого керівництва. Бо відсутність зрозумілої кадрової політики демотивує особовий склад. І відштовхує від патрульної потенційних працівників.

5. І коротко про показники. Ну, вони ж у різному форматі можуть існувати. І в патрульній вони є. Є рейтинг між областями. 1, 2, 3 …і останнє місце. Хто в хвості – той отримує на горіхи від керівництва. А далі, відповідно, наганяї – по піраміді вниз. Для людей, які вислужуються, це велика мотивація. Тому кількість складених адмінматеріалів – це не порожній звук.

На кінець коротка довідка, просто факти без інтерпритацій і оцінок:

За два останні роки в патрульній Львівщини відбулося кілька резонансних випадків. Власне, описане вище ДТП, в якому загинули патрульні, випадок в «Лотереї», коли в присутності патрульних загинув відвідувач, патрульний збив дівчину на смерть на зупинці і покинув місце ДТП, смерть (в позаробочий час) патрульного з ознаками наркозалежності, на хабарі затримали патрульного… Можливо, якісь із цих випадків є наслідками трагічного збігу обставин, але якісь точно є результатом глибокої кризи проекту-надії Нова Патрульна Поліція.

Додаю фото з панелі Пріуса, так виглядає попередження про несправність. Дуже символічне і для патрульної в цілому. Треба зупинитися, усунути поломки і перезавантажитися. Інакше .... фура вже близько.

Оригінал