Грузинські реформи та їх результати вже стали об’єктом прискіпливої уваги аналітиків. Швидкість соціально-економічних трансформацій в поєднанні з високою ефективністю при надто несприятливих стартових умовах дозволяє вести мову про унікальний досвід, який можуть використати інші країни світу.

Підтвердженням серйозних успіхів команди Саакашвілі є висновки та оцінка  відомих світових структур. Так, Світовий банк нещодавно оприлюднив звіт про умови ведення бізнесу в 174 державах світу. За даними цього впливового інституту, Грузія за останні 5 років досягла найбільшого прогресу в світі у проведенні реформ та покращенні бізнес-клімату. Це дозволило кавказькій країні посісти цього року почесне 12 місце за простотою ведення бізнесу (для порівняння, показник Росії – 123, а України – 145 місце). За свідченням самих експертів Світового банку, таких швидких темпів покращення умов для ведення бізнесу не демонструвала раніше жодна країна світу.

Крім того, Грузія епохи Саакашвілі змогла досягти серйозних успіхів ще в багатьох номінаціях. Країна отримала восьме місце за простотою відкриття бізнесу, сьоме місце – за отриманням прав на будівництво, друге місце – за легкістю реєстрації прав власності, п’ятнадцяте місце – за отриманням кредитів, двадцяте – за рівнем захисту інвесторів.

Такі приголомшливі результати виглядають особливо дивними на тлі грузинської дійсності першої половини 2000-х років. В ті часи наявність електроенергії навіть для мешканців Тбілісі вважалась за велике благо, не кажучи про інші цивілізаційні критерії якості життя. Зруйнована інфраструктура, тотальна корупція, неефективна робота державних органів, мізерні зарплати і пенсії (на рівні до 30 і 14 доларів відповідно) не викликали особливих оптимістичних сподівань від майбутнього у грузинського народу. Однак всього за кілька років стан справ кардинально змінився.

Секрети грузинського успіху значною мірою базуються на політичній еліті нової якості та відсутності очевидних розбіжностей між словами і справами. Вдале лікування суспільства від корупції поєднувалось із розгортанням масштабних соціально-економічних перетворень на всіх фронтах.

Реформи у сфері державного управління

Як і у випадку з реформою у системі МВС, Саакашвілі чудово розумів, що успіх у побудові нової країни залежатиме від її творців. Тому паралельно з рішучим наступом на корупціонерів почалась зачистка чиновницького апарату від скомпрометованих представників минулого. Тотальна зміна еліт відбувалась на всіх рівнях. Нова влада логічно вирішила, що спроба ментальної трансформації старої еліти є безнадійною. Тому віддала перевагу не так званим «професіоналам», які професійно хіба що розкрадали майже пустий бюджет, а недосвідченим та молодим фахівцям. 

За словами Саакашвілі, молода людина за бажання швидко підвищить свій інтелектуальний рівень. Перевиховувати ж вихідців з минулого – справа майже безнадійна.

У результаті в сучасному грузинському уряді тільки двоє міністрів є старшими за 40 років. Генеральним прокурором країни була призначена 28-річна Ніка Гварамія, а заступником міністра внутрішніх справ є 31-річна Ека Згуладзе. Зі «злодіями в законі» успішну війну провів нинішній міністр оборони Грузії Бачо Ахалая, який в минулому очолював департамент виконання покарань.

Ці молоді люди, на відміну від колишніх міністрів, не були обтяжені зв’язком з минулим. Їх не цікавили таємні домовленості, впливи чи зобов’язання перед кимсь. У них не було авторитетів, яких заборонено чіпати. Вони просто зробили свою роботу, яку б мали зробити їхні попередники, якби дотримувались вимог закону та мали політичну волю.

У березні 2005 р. в Грузії було прийнято програму дерегуляції економіки. Саакашвілі чудово розумів, що перешкодою на шляху розвитку бізнесу та якісного покращення ефективності роботи чиновників є громіздкий державний апарат.

Тому реформатори скоротили кількість міністерств від 18 до 13, кількість державних служб – від 52 до 34. Було здійснено масштабне  скорочення персоналу міністерств на 35%, а кількість чиновників у громадському секторі зменшилась на 50%. Наслідком люстрації став суттєвий ріст зарплат у держслужбовців, котрі тепер отримують в середньому близько 450 доларів.

Водночас, серйозне скорочення держапарату обернулось радикальним покращенням якості роботи. Реформатори виходили з того, що успішно виконувати свої функції з управління країною може лише невеликий, але мобільний чиновницький штат, який розуміє проблеми простих громадян.

Ідеологія та практика економічних перетворень

В основі економічної трансформації Грузії було покладено ідеї ліберальної економіки відкритого типу із широким залученням іноземних інвестицій, використанням особливостей географічного розташування та туристичного потенціалу. Нова грузинська еліта виявила політичну волю і вдало скористалась досвідом інших країн. Уява про державу як «нічного вартового» у сфері економіки значною мірою реалізована у сучасній Грузії.

Автор грузинських економічних реформ Каха Бендукідзе любить повторювати фразу: «Продається все, крім совісті та правосуддя». Тому нова влада, не гаючи часу, почала активно готуватись до приватизації підприємств. До приходу Саакашвілі приватизацію в Грузії також проводили, але ефект від неї був непомітний для країни та бюджету.

Каха Бендукідзе зумів переконати суспільство в тому, що приватна власність здатна підвищити ефективність економіки, знизити корупцію та наповнити держбюджет. Але це можливо лише за умови чесного відкритого аукціону. Всі спроби деяких великих грузинських бізнесменів того часу домовитись з владою про особливі умови та нижчу ціну зазнали краху.

Перший чесний аукціон відбувся у вересні 2004 р., коли був проданий готель «Інтурист» за 3 млн дол. Після цього процес значно прискорився, а бізнесмени зрозуміли, що час закулісних переговорів з владою та дешевої приватизації минув. Крім того, Бендукідзе наполіг на широкому залученні іноземців до аукціонів, вважаючи за недоцільне віддавати перевагу місцевим бізнесменам. Від поділу на стратегічні і нестратегічні підприємства також відмовились.

У підсумку, якщо у 2001–2003 роках частка доходів від приватизації у структурі державного бюджету становила менше 1%, то у 2005–2007 роках вона зросла до 10 – 13%.

Прийшовши до влади, Саакашвілі пообіцяв отримати від приватизації 200 млн дол. вже наступного року. Тоді йому мало хто вірив, адже у 1996–2004 рр. бюджет отримав тільки 192 млн дол. Однак вже 2005 р. ця сума зросла до 231 млн дол. Саакашвілі свого слова дотримав.

Зелене світло для бізнесу

Паралельно в Грузії йшов процес створення максимально сприятливих умов для ведення бізнесу. В країні було успішно реалізовано принцип «єдиного вікна» при отриманні довідок та подачі заяв як противаги колишній бюрократичній та корумпованій системі.

Кількість ліцензованих видів діяльності знизилася від 906 до 92. Якщо ж чиновник за відведений йому час не дає відповіді на отриману заяву та не висловлює своїх зауважень, вважається, що вона автоматично є виданою. Також було ліквідовано чимало служб, які займалися збиранням хабарів з підприємства, а не перевірками, зокрема санстанцію та пожежну інспекцію.

Для радикального спрощення процедури реєстрації бізнесу та нерухомості після вивчення провідного іноземного досвіду було створено Національне агентство публічного реєстру. Кількість співробітників у новій структурі сягнула 600 осіб, тоді як у колишній системі Бюро технічної інвентаризації працювало 2100 осіб. Водночас зарплата нових чиновників зросла у 20 разів.

Вся інформація про земельні ділянки та нерухомість у Грузії переведена у електронну форму і з нею можна ознайомитись через Інтернет. З допомогою всесвітньої мережі, не виходячи з дому, також можна роздрукувати довідку про свою власність, яка матиме юридичне значення. У результаті процедура реєстрації нерухомості та власності на землю у Грузії тепер займає до 3 днів і складається з двох кроків: реєстраційного внеску та самої реєстрації.

Відкриття бізнесу взагалі займає 1 день. При чому підприємці можуть вибрати топові шаблонні форми статуту, якщо це потрібно, і отримати іншу допомогу. Також скасовано норму про розкриття розміру статутного капіталу.

Одночасно уряд пішов на різке зниження податкового навантаження. З 22 видів податків залишилось тільки 6. У майбутньому планується скоротити їх загальну кількість до 4.  Зараз в Грузії діють такі податки: 20% податок на доходи фізичних осіб (планується знизити до 18%), 15% податок на прибуток, 1% податок на майно, 18% ПДВ, акцизний та митний податки. Соціальний податок скасовано взагалі. Це дозволяє грузинським підприємцям витрачати не більше 36% своїх прибутків на сплату коштів у державну казну. Тоді як у їхніх українських колег ця сума може досягати 70% і майже завжди перевищує 50%.

Зниження податкового навантаження дало абсолютно протилежний ефект: податки почали плати всі. Відповідно стрімко зросли доходи державного бюджету. Якщо 2003 р. вони становили 933 млн ларі то 2008 р. – 6101 млн ларі. За період президентства Саакашвілі середні темпи зростання ВВП країни досягли 9-12%. З 2003 р. промисловість виросла у 2,46 разу, будівельна галузь – у 5 раз, торгівля – на 600%.

Однак, Саакашвілі не обмежився поточними досягненнями. Прийнятий цього року в Грузії новий Податковий кодекс створює ще привабливіші умови для бізнесу. Наприклад, для категорії підприємців з річним обігом до 16 тисяч доларів впроваджується категорія мікробізнес, який звільняється від сплати податку на доходи. А прибутки малого бізнесу (з річним обігом до 60 тис. дол.) обкладатимуть податком на доходи розміром 3% або 5%.

Для закріплення економічних свобод в Грузії розроблено Акт економічної свободи, який не дозволяє підвищувати чинні податки та вводити нові без рішення референдуму. Також забороняється впровадження нових ліцензій та контрольних органів.

Кардинально змінилась і робота митниці. Більшу частину її співробітників було набрано з числа нового персоналу. Про черги на кордоні майже забули. Тепер грузинські митники змагаються не у кількості отриманих хабарів, а у швидкості обслуговування громадян. Влада чудово розуміє роль митниці для іміджу країни і прискіпливо стежить за її роботою. Розповідають, що Саакашвілі особисто перевіряє швидкість та прозорість роботи цієї служби і в разі порушень співробітників негайно звільняють разом з керівником.

Полегшує роботу митників скорочення до чотирьох кількості потрібних для експорту документів та встановлення логічної і зрозумілої системи тарифних ставок: 0%, 5% та 12%. Крім того, митниця Грузії не є фіскальним органом і не займається наповненням бюджету, у неї відсутній фінансовий план. Усе це дозволяє проводити процедуру розмитнення за рекордно короткі терміни у кілька десятків хвилин. 

Реформи у сфері освіти та медицини

Реформи Саакашвілі охоплювали не тільки сферу економіки. Суттєві зміни відбулись в галузі освіти та зміни світоглядних геополітичних орієнтирів більшості грузинів.

Серед реформ освітнього плану є запровадження системи зовнішніх екзаменів та скасування вступних іспитів у ВНЗ. Завдяки цьому кардинально змінились правила прийому у вищі навчальні заклади. Колись всемогутні ректори та декани тепер втратили будь-яку можливість впливати на формування складу своїх абітурієнтів. Вступ до вищого навчального закладу відбувається на основі результатів незалежного тестування. Якщо абітурієнт набрав високу кількість балів, держава оплачує його навчання, низьку – студент змушений платити сам.

Для будь-якої країни, яка перебуває на стадії розбудови реальної незалежності у постколоніальний період, надзвичайно важливо подолати вплив колишньої метрополії. За словами Саакашвілі, Росія вже втратила культурний і політичний вплив на грузинську ідентичність. Після завершення серпневої війни 2008 року у Грузії відключили всі російські офіційні телеканали.

Команда Саакашвілі пішла на обмеження російського інформаційного впливу шляхом тотального вивчення англійської мови у школах. Ще недавно звична грузинсько-російська двомовність відходить у минуле. Знання англійської мови, за задумом влади, відкриє нові можливості на світових ринках, доступ до наукової інформації, розширить співпрацю з інвесторами.

Суспільні трансформації не оминули й охорони здоров’я. В Грузії активно розвивається страхова медицина. Наявність медичного сертифікату відповідного рівня дозволяє отримувати сукупність медичних послуг. Для цього потрібно щомісяця вносити грошові кошти на рахунок. Наприклад, медичний поліс вартістю в 10 доларів щомісяця дозволяє оплатити лікування на суму до 10 тисяч доларів.

Страхуванням малозабезпечених верств займається держава. Передбачені й безкоштовні медичні послуги. Крім того, останнім побудовано і реконструйовано чимало медичних закладів, обладнаних передовою апаратурою. Цьому сприяє факт збільшення фінансування сфери охорони здоров’я майже в 5 разів.

За словами Саакашвілі, запорукою успішних реформ є безкомпромісність під час їхнього проведення. Вагання, слабкість, двозначність позицій, пошук компромісів з власним сумлінням, мораллю та принципами завжди веде до провалу. Саме там, де був наявний компроміс з минулим, отримані результати виявились найменш вдалими. Системні ж зміни гарантовано приводили до успіху.

Попередня стаття про грузинські реформи: «Як Саакашвілі подолав корупцію»