Росіяни влучили у зведену львів’янами міжконфесійну церкву на Донеччині

Храм був духовним та культурним центром у Карлівці

18:38, 1 квітня 2024

У селі Карлівка Донецької області снаряд пошкодив міжконфесійну церкву святої Анни, яка, крім релігійної функції, виконувала роль громадського центру. До її будівництва доклалися львів’яни, а гроші збирали серед благодійників. Про руйнацію споруди повідомили 1 квітня на сторінці ініціативи Ukrainian Heritage Monitoring Lab (HeMo).

Цю церкву коштом благодійників звели вже під час війни, її відкрили у березні 2020 року. Кожен охочий міг придбати один маленький брус за 3 тис. гривень, таблички з іменами понад 400 доброчинців розмістили на окремому великому брусі. Тоді вона була за 18 км від лінії розмежування, нині ж від фронту її відділяє лише два села (10 км).

Церкву збудували гуцульські майстри у стилі закарпатської мармароської готики. Іконостас створили за допомогою техніки вітражів, на склі зобразили героїв Небесної сотні.

«Дерев’яну церкву за старовинними технологіями зводив зі своїми синами Богдан Кашуба. Проект храму розробив львівський архітектор Богдан Гринько. Художник Тарас Лозинський подарував намальовані маслом на склі в гуцульському стилі ікони для іконостаса, а його оформлення взяв на себе скульптор по дереву Володимир Вороняк. Вітражі для вікон зробив художник Андрій Бокотей», – розповіли у HeMo.

Вітражний іконостас із зображеннями героїв Небесної сотні (фото Михайла Ухмана, Олександра Кіселя)

Будівля виконувала сакральну функцію, військові капелани усіх конфесій там здійснювали релігійні обряди, у церкві брали шлюб та хрестили дітей. Але головним її завданням була залученість до медичного волонтерського проекту «ТриЗуб Дентал». З 2015 року цей проект надає стоматологічну допомогу бійцям, що воюють на сході. Церква була сучасним та зручним місцем очікування для пацієнтів. На хорах облаштували бібліотеку, там можна було у теплі і затишку зачекати на прийом у стоматолога. Також там організовували різноманітні зустрічі, концерти та лекції.

У церкві була бібліотека (фото Михайла Ухмана, Олександра Кіселя)

У «Доміку» також працювала радіостанція «Тризуб ФМ», яка охоплювала «сіру зону» і її могли слухати наші військові.

«Вже під час війни твориться нова спадщина, яка вже зараз несе суспільну цінність. Віримо, що храм у Карлівці вдасться відновити», – зазначили фахівці HeMo.

Церква була міжконфесійною, на стіні – зображення з індуїстської релігії (фото Михайла Ухмана, Олександра Кіселя)

Додамо, що ініціатива HeMo моніторить стан культурної спадщини після російських обстрілів, фіксує пошкодження. Зібраний матеріал стане в нагоді при відбудові пам’яток, а також доказом для кримінальних справ проти агресора.

Історія села Карлівка, яке було німецькою колонією

Зараз у Карлівці офіційно зареєстровані 400 мешканців. Село 1885 року заснували німецькі колоністи. Його та інші села об’єднала у колонію Мемрик менонітська община, яка переселилася з колонії Молочна на Запоріжжі. Общини Гальбштадту та Гнаденфельду з колонії Молочна спільно придбали 12 тис. десятин земельних угідь у районі Бахмута. Землю меноніти купили у двох поміщиків – Котляревського та Карпова за 600 тис. рублів.

«Ліс забезпечував колоністів дровами та будівельними матеріалами. Ділянки, де не росли дерева, використовували під пасовища. Земля лежала у степовій зоні і відзначалася родючістю. Мешканці нової колонії збирали набагато вищі врожаї, ніж у колонії Молочна. Ще перед від’їздом з Молочної селяни самостійно об’єдналися у села. 303 родини розселилися у 10 селах», – пише історію заснування села Руді Фрізен у книзі «Менонітська архітектура».

Село Карпівка після заснування налічувало 21 фермерське господарство. Кожна родина могла придбати по 60 десятин землі. Подвір’я займало 1,5 десятин, а город був завширшки 85 м. Стіни домів будували з випаленої цегли або каміння, а дахи покривати черепицею або ґонтом. Таким чином, загальна площа сільських угідь налічувала 1260 десятин. Садиби розміщувалися по один, східний бік вулиці, що вела до ріки Вовчої. Первісна назва була Карпівка за прізвищем колишнього землевласника Карпова.

Менонітський будинок у Карлівці (фото з книжки Руді Фрізен)

Маючи гарні сади і розташувавшись біля Юзівки (тепер – Донецьк), німці збували товар, село швидко розбагатіло. В 1887 році там збудували школу, а в 1895 році поблизу села – вальцевий млин. В 1927 році радянська влада під час будівництва греблі затопила частину села, включно з млином, а село стало Карлівкою – на честь Карла Маркса. Школу зруйнували, до нашого часу збереглося кілька менонітських будинків.

У 2014 році у Карлівці під час початку війни на сході України відбувся один з перших боїв батальйону «Донбас».