Росія зберігає значні запаси ракет різних типів і продовжує нарощувати їх виробництво. За оцінками української розвідки, російський військово-промисловий комплекс здатен виготовляти понад 200 крилатих і балістичних ракет щомісяця. Про це у четвер, 20 серпня, повідомила «Українська правда» з посиланням на відповідь Головного управління розвідки.
За даними ГУР, станом на 5 серпня російське угруповання військ мало близько 130 балістичних ракет 9М723 для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М». Крім того, розвідка оцінює запас російських ракет РМ-48У для комплексів С-400 приблизно у 400 одиниць.
Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал
Серед інших ракет, які перебувають у розпорядженні РФ:
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google- понад 600 «Оніксів»;
- понад 450 «Калібрів»;
- понад 120 «Цирконів»;
- до 100 крилатих ракет Х-101;
- близько 50 аеробалістичних «Кинджалів»;
- близько 50 північнокорейських балістичних ракет KN-23, KN-24 і KN-30.
За оцінкою ГУР, Москва зміщує основний акцент свого військово-промислового комплексу на масове виробництво ракетних систем. Найбільший пріоритет російські підприємства надають ракетам для «Іскандер-М», Х-101 та «Калібрам». При цьому темпи виробництва у деяких напрямках перевищують заплановані показники.
Зокрема, місячний план виробництва ракет 9М723 для «Іскандер-М» становить 60 одиниць. У липні російський ВПК виготовив 65 таких ракет. Також протягом липня РФ виробила 87 крилатих ракет Х-101.
Окремо Росія нарощує виробництво ракет РМ-48У для С-400. Їх випускають приблизно по 50 одиниць на місяць. Загалом на 2026 рік Москва планує виготовити понад 480 таких ракет – більш ніж удвічі більше, ніж передбачалося планом на 2025 рік.
У ГУР зазначають, що загальні виробничі можливості Росії дозволяють випускати понад 200 крилатих і балістичних ракет щомісяця.
Нагадаємо, у ніч на четвер, 20 серпня, російські війська завдали масованого удару по Києву та Київській області. Також окупанти атакували безпілотниками пункт пропуску на кордоні України з Молдовою. Крім цього, під ударом опинилася цивільна та енергетична інфраструктура Одеської області.