Саміт НАТО у Вільнюсі 11 липня ухвалив пакет рішень із трьох елементів щодо України, які стосуються, зокрема, і шляху України до членства. Рішення саміту озвучив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на прес-конференції за підсумком першого дня саміту Альянсу, повідомила «Європейська правда».
«Сьогодні союзники погодили пакет із трьох елементів, які наблизять Україну до НАТО. Перше – це нова багаторічна програма підтримки для України, яка уможливить перехід з радянських до натівських стандартів тренування та доктрин», – сказав генсек.
Другий елемент, за словами Столтенберга, – це утворення нової Ради Україна-НАТО, яка стане форумом для консультацій та ухвалення рішень, де «ми зустрічатимемось як рівні».
«Третє – ми підтвердили, що Україна стане членом НАТО, і погодились вилучити вимогу про План дій щодо членства. Це змінить шлях України з двокрокового процесу до однокрокового процесу. Ми також дали зрозуміти, що ми оголосимо про запрошення Україні приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться і будуть досягнуті умови», – додав він.
Говорячи про умови, генсек уточнив, що йдеться про модернізацію оборонних інституцій України та війну, яка триває в країні.
«Є два виміри. Перше: на якому рівні Україна модернізувала свої оборонні інституції, посилила керування, в тому числі боротьбу з корупцією, це і питання сумісності. Другий вимір – в Україні триває війна, ЗСУ демонструють мужність і компетентність, які вразили весь світ. Але я думаю, що всі члени НАТО погоджуються: поки триває війна, не час робити Україну повноправним членом НАТО», – пояснив Столтенберг, якого процитувало «Радіо Свобода».
За словами Столтенберга, рішення саміту – це сильний пакет для України і чіткий шлях до її членства у НАТО.
Водночас генсек не зміг назвати умови, за яких Альянс буде готовим запросити Україну стати членом блоку. Столтенберг не відповів на відповідне запитання журналістів, а натомість сказав, що нинішнє рішення Вільнюського саміту є кроком вперед від рішення саміту у Бухаресті, на якому Україні відмовили у наданні ПДЧ.
«Те, що ми сказали в комюніке – це те, що Україна вийшла за межі вимоги Плану дій щодо членства. Лише тому, що Україна наблизилась значно більше до НАТО. Союзники, які брали участь у саміті в Бухаресті в 2008 році, дуже добре пам’ятають дискусії там. І, звичайно, дискусії зараз є кардинально іншими з багатьох причин. Не в останню чергу тому, що Україна перебуває під повномасштабним нападом Росії, але також тому, що Україна стала значно ближчою до цього Альянсу», – сказав Столтенберг.
У цьому контексті він нагадав про програми тренувань НАТО для України після 2014 року та постачання обладнання після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року з подальшими тренуваннями.
«Україна демонструвала можливості, навички та ставала все більш інтегрованою з НАТО», – констатував генсек.
Вдень 11 липня президент Володимир Зеленський, прямуючи до Вільнюса, зазначив, що «безпрецедентно та абсурдно», коли немає жодних часових рамок і для запрошення, і для членства України, а натомість додається «якесь дивне формулювання про умови» навіть для запрошення. Неназваний високопоставлений дипломат із Центральної Європи у коментарі Politico заявив, що Зеленський, роблячи такі заяви, «заходить надто далеко».
«Я критично ставлюся до багатьох аспектів і, зокрема, до позиції деяких союзників, але вважаю, що це непродуманий і несправедливий підхід», – сказав він журналістам.
Водночас деякі учасники заходу заявили, що цілком розуміють реакцію президента.
«Його розчарування можна зрозуміти з огляду на агресивну війну Росії. Узгодити комюніке мають союзники. Саміт продемонструє тверду та непохитну підтримку України, – заявив анонімний представник НАТО, додавши, – ми поважаємо все, що він каже. Тому що вони знаходяться в епіцентрі війни, і цілком зрозуміло, що мають найвищі очікування».
Українська влада неодноразово говорила, що хоче одержати на саміті НАТО у Вільнюсі (11-12 липня) політичне запрошення до Альянсу. Хоча й розуміє, що не може вступити до нього до закінчення війни.