Після «Донбасу» Сергія Лозниці у Каннах відбулась світова прем’єра ще однієї картини, створеної за участі України. У паралельній фестивальній програмі «Тиждень критики» показали фільм ісландця Бенедикта Ерлінґссона «Жінка на війні».
«Тиждень критики» - програма, в якій можуть брати участь лише перші та другі фільми режисерів. Нагадаємо, що саме тут у 2014 році стрічка «Плем’я» режисера Мирослава Слабошпицького виборола три із 4-х можливих нагород, в тому числі і Гран-прі.
Дотепна та зворушлива картина «Жінка на війні» розповідає про екологічну активістку Халлу, яка, як той Рембо, веде непримиренну боротьбу з місцевою промисловістю. Вона, керівниця місцевого хору, готує свої акції не гірше від крутого спецпризначенця. І от, у розпал боротьби, Халла отримає листа, що подана колись заявка на всиновлення дитини розглянута. Тепер на неї чекає маленька дівчинка, яка втратила усю родину під час війни на Донбасі.
Виконавиця головної ролі Халлдора Гейхадсдоттір
У фільмі є і комедія, і драма, і детектив, і мюзикл. Це чудова історія, де героїню у виконанні Халлдори Гейхадсдоттір весь час супроводжують музиканти: ісландські та українські. Давид Тор Йонссон, Маґнус Триґвассон Еліасен і Омар Ґудйонссон та відомі виконавиці українських народних пісень Ірина Данилейко, Галина Гончаренко, Сусанна Карпенко виконують чимало функцій. Вони не просто творять ідеальний саундтрек. Вони є коментаторами, помічниками та жвавими учасниками подій.
Виконавиці народних пісень Ірина Данилейко, Галина Гончаренко, Сусанна Карпенко
Саме цей художній прийом додає картині об’єму та оригінальності, збиває пафос та просто наповнює фільм чудовою музикою. З українського боку виробництво картини здійснила компанія Solar Media Entertainment за підтримки Держкіно.
Продюсер Сергій Лавренюк розповів: «Рівно рік тому в Каннах ми розпочали підготовку цього проекту, сподіваючись на успіх. Ми вірили, що наступного року повернемося в якості учасників фестивалю. Сьогодні ми чекали теплого прийому, проте ті овації, які отримали після показу, перевершили наші сподівання. Я переконаний, що кожен, хто перегляне цей фільм, побачить, що українська складова є невід'ємною його частиною, без якої фільму не було б».
Олена Лавренюк зіграла роль директорки дитячого будинку
Не може не тішити, що обидва фільми, до створення яких долучилась Україна, є добрим кіно. Чекаємо прокату в Україні.
А тим часом фестиваль триває. У його фільмах – різні війни, проте багато кохання та ностальгії. Але то вже зовсім інша історія.
Фото: Катерина Сліпченко