Що змінить новий закон про освіту

Президент України Петро Порошенко назвав закон «Про освіту», прийнятий Верховною Радою 5 вересня, «однією з найголовніших реформ». Новий закон запроваджує 12-річну освіту, передбачає зростання зарплат вчителям та наголошує на доступності якісної освіти для всіх учнів.

ZAXID.NET пояснює, що зміниться найближчим часом в українській освіті завдяки новому закону.

***

Школяр має бути компетентним

Закон передбачає, що учні мають оволодіти наступними компетентностями: спілкування державною та іноземними мовами, математична компетентність, загальнокультурна, екологічна, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися упродовж життя.

Тривалість навчання у школі зросте до 12 років

Аби нові методики спрацювали ефективно, а діти навчились критичного мислення та проектної роботи, автори закону вважають, що треба збільшити час навчання у старшій школі до трьох років (замість двох).

За новою системою, старша школа матиме ліцеї академічного (де учні поглиблено вивчатимуть спеціальність, яку продовжать здобувати у вишах) та професійного спрямування (де разом із загальною середньою освітою школярі отримуватимуть першу професію).

Однак запуск повноцінної старшої профільної школи дозволить перейти до 3-річного бакалаврату, обіцяє міністерка освіти Лілія Гриневич. Тобто, загальний час, проведений у процесі навчання, не зміниться.

Навчання учнів за програмами 12-річної школи для початкової освіти розпочинається 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти - 1 вересня 2022 року і для профільного середньої освіти - 1 вересня 2018 року.

Дитячі садки для всіх

Дошкільна освіта стане обов’язковою для дітей старшого дошкільного віку.

Як і приватні школи, дошкільні навчальні заклади працюватимуть за принципом «гроші ходять за дитиною». Заклад муситиме обґрунтувати встановлену вартість навчання, аби отримати гроші з бюджету.

Дошкільна освіта має охопити всіх дітей старшого дошкільного віку

Екзамени починатимуться раніше

Після завершення початкової школи, учні проходитимуть державну підсумкову атестацію. Однак, на відміну від зовнішнього незалежного оцінювання, яке визначає рівень знань учня, ця перевірка має на меті лише засвідчити рівень освіти у навчальному закладі.

Також новинкою стане зовнішнє незалежнє оцінювання для випускників базової середньої школи (9 класів).

Інклюзивність

У закладах освіти з’являтимуться інклюзивні та/або спеціальні групи і класи. Якщо з таким проханням звернуться батьки або сама особа з інвалідністю, освітній заклад зобов’язаний створити такі умови для навчання: від урахування особливостей у процесі навчання до створення умов доступності у школах, університетах чи дитячих садочках.

Усі нові будівлі закладів освіти будуть проектуватись вже з урахуванням доступності та універсального дизайну. Також це будуть враховувати під час реконструцій.

Мова навчання

Мовне питання стало найскандальнішим у новому законі. Згідно з текстом, усе навчання тепер відбуватиметься виключно українською мовою. Закон викликав чималу критику з боку держав-сусідів України, а саме - Румунії, Угорщини, Молдови та Польщі, які висловили занепокоєння новим українським законом про освіту.

Діти, які підуть у школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі – перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою.

Представники національних меншин та корінних народів отримали гарантоване право навчатись рідною мовою – в окремих класах. Та таке навчання все одно відбуватиметься поряд з українською мовою.

Одна чи декілька дисциплін, відповідно, до програми, можуть викладатись (окрім української) англійською та «іншими офіційними мовами Європейського Союзу».

Відповідальність за плагіат, списування та несправедливі оцінки

Закон вводить поняття «академічної доброчесності». Це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічна доброчесність передбачає коректні посилання на джерела інформації під час наукової чи педагогічної діяльності, дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права, надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, об’єктивне оцінювання результатів навчання.

У випадку плагіату, підробки досліджень, списування, хабарництва чи необ’єктивного оцінювання, як учня, так і викладача чи сам заклад освіти можуть притягнути до відповідальності.

Щорічне підвищення кваліфікації для вчителів

Якщо раніше вчителі могли підвищувати кваліфікацію лише у інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО), тепер вони зможуть самі обирати, де та як займатись своєю самоосвітою. Це можуть бути тренінги, навчальні програми у профільних установах та інших навчальних закладах.

Упродовж 5 років вчитель має пройти не менше 150 годин підвищення кваліфікації. Причому обов’язково робити це щороку.

Кошти на професійний розвиток вчителів будуть закладені у держбюджет.

Вчителі самі зможуть вирішити, де, коли і як підвищувати кваліфікацію, проте мають робити це щорічно

Надбавка для найпрогресивніших

Вчителі зможуть добровільно проходити зовнішню незалежну сертифікацію. У неї входитиме перевірки на володіння предметом викладання, спілкування з дітьми та використання сучасних методик в навчальному процесі.

Вчителі, що успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплатні.

Школи перевірятимуть раз на 10 років

Замість місцевих органів управління освіти, перевірками шкіл займатиметься Агентство забезпечення якості освіти. Їхня робота полягатиме не у накладанні санкцій, а наданні рекомендацій для поліпшення навчального процесу. Атестовані школи отримуватимуть сертифікат, що дійсний протягом 10 років.

Перевірка може бути й позаплановою. Але старих інспекцій «з району» більше не буде.

Без довічних директорів

Директор обиратиметься на конкурсі. Максимальний строк перебування на посаді – 12 років (дві каденції). Однак особа може згодом очолити інший заклад, або перейти на іншу посаду у цьому ж.

Обиратиме директора на посаду спеціальна незалежна комісія, яка складатиметься з директорів державних та приватних шкіл, представників громадськості, викладачів, представники районних державних адміністрацій.

Прозорість та відкритість

Заклади освіти зобов’яжуть звітуватись про всі кошти, які надходять, а також про їхнє призначення.

Також на сайтах навчальних закладів мають бути оприлюднені статути, інформація про освітні програми, мова освітнього процесу, результати моніторингу якості освіти, річний звіт, правила прийому, умови доступності закладу, перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх ціну і порядок надання та оплати тощо.

Збільшення зарплат вчителям

Мінімальна зарплата педагогічного працівника становитиме не менше чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Наразі це приблизно 6700 грн.

Залежно від зростання кваліфікаційної категорії викладача, оклад зростатиме не менше, ніж на 10%. Викладачі із науковим ступенем отримуватимуть на 25% більше, ніж педагоги найнижчої кваліфікаційної категорії.

Інша освіта

Зростає вага неформальної освіти та самоосвіти. Результати навчання, здобуті таким шляхом, визнаються в системі формальної освіти у відповідних кваліфікаційних центрах.

Що стосується дошкільної освіти, то вона включає також реалізацію освітніх програм неформальної освіти для батьків (відповідальність за яку покладається на органи місцевого самоврядування).

Закон про освіту гарантує право кожного, незалежно від віку чи статусу, постійно вчитись і розвиватись

Самостійність

Закон суттєво збільшує автономію навчальних закладів. Наприклад, на рівні з типовими освітніми програми заохочується самостійно розробляти і використовувати власні програми.

Школи зможуть самостійно визначати режим своєї роботи: структуру навчального року, тривалість навчального тижня, дня, занять і відпочинку між ними. Окрім уроків, можна буде обрати інші форми для навчального процесу.

В той же час, учні та студенти зможуть впливати на зміст свого навчання. Освітні програми міститимуть компоненти для вільного вибору.

Педагогічних працівників призначатиме керівник закладу, а не місцеві органи влади.