У перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка кримінальних справ потрапили на розгляд до західних областей. Одна з таких – справа державної зради щодо 33-річного колишнього старшого оперуповноваженого 3-го відділу 7-го управління Департаменту військової контррозвідки СБУ Сергія Говорухи.
За матеріалами справи, контррозвідник СБУ ще з кінця 2021 року і до 28 лютого 2022 року передавав російським спецслужбам таємну і службову інформацію оборонного характеру. Зокрема, в день вторгнення, 24 лютого, перебуваючи на військовому аеродромі Канатове на Кіровоградщині він нібито повідомив росіянам про кількість і місцерозташування українських літаків. За цю інформацію Говоруха встиг отримати від російських кураторів 17 тис. грн. Однак шпигунська діяльність Говорухи тривала недовго і вже 28 лютого 2022 року оперативники СБУ затримали його. Відтоді Говоруха перебуває під вартою, хоч і міг вийти на свободу, сплативши 10 млн грн застави.
15 лютого 2023 року суддя Галицького районного суду Людмила Мироненко визнала Сергія Говоруху винним у державній зраді та засудила до 14 років і 6 місяців в’язниці із конфіскацією майна. Він став першим працівником СБУ, якому після 24 лютого 2022 року винесли вирок за такий злочин. Проте у грудні 2023 року Львівський апеляційний суд скасував вирок. Справу заново слухатиме в Галицькому районному суді Львова суддя Олег Юрків.
ZAXID.NET розповідає деталі справи контррозвідника СБУ засудженого на 14,5 років за державну зраду. Також пояснимо, чому апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції.
Запідозрили зрадника серед своїх
Із 2019 року Сергій Говоруха працював контррозвідником у Херсоні, а від вересня 2021 року його переводили на службу старшим оперуповноваженим до Кропивницького. Проте до грудня він ще працював в Херсоні та курував один з напрямків Нацгвардії. На службі Говоруха мав другу форму допуску до державної таємниці з найвищим грифом секретності «таємно» та «цілком таємно» [усього є три форми допуску до державної таємниці].
Незадовго до початку повномасштабного вторгнення російські спецслужби намагалися завербувати військовослужбовців Нацгвардії, аби вивідувати таємну інформацію по оборонній сфері. Таку шпигунську діяльність перехопили контррозвідки СБУ у Херсоні. Згодом вони вистежили, що росіянам зливають дані, які відомі виключно військовослужбовцям або співробітникам СБУ.
Тоді контррозвідники вперше запідозрили зрадника серед своїх, і почали розслідування. За результатами негласних слідчих (розшукових) дій [НСРД] вони змогли встановити переписки та електронну пошту, з якої росіянам надходили секретні дані. У цьому листуванні виявили службову інформацію та персональні характеристики на службовців управління СБУ Херсона. Далі вийшли на завербованого – ним виявився колишній херсонський колега Сергій Говоруха, який на той час вже працював в Кропивницькому.
Під час допиту свідків з’ясувалось, що саме тодішній начальник СБУ в Херсонській області Сергій Криворучко підписав та скерував слідчим повідомлення про підозру Сергію Говорусі в роботі на російські спецслужби. Навесні 2022 року Криворучка також запідозрили в державній зраді, до того ж Президент України позбавив його генеральського звання. У суді адвокат Сергія Говорухи Юрій Панчук акцентував увагу на тому, що кримінальне провадження проти його підзахисного відкрили саме за зверненням Криворучка. Таким чином він намагався доводити суду позицію про нібито фальсифікацію справи.
Як з’ясували журналісти Hromadske, станом на серпень 2023 року, тобто більш ніж через рік після підозри у державній зраді, Сергій Криворучко все ще працював в Службі безпеки, і запевняв, що перебуває у розпорядженні голови СБУ Василя Малюка. Радниця голови Альона Семикіна підтвердила, що Криворучко «числиться» в СБУ, але також додала, що він вже не є чинним працівником служби.
За версією слідства, приблизно у листопаді-грудні 2021 року військовий Нацгвардії Орест Михайлюк [ім’я змінене] повідомив контррозвіднику Сергію Говорусі, що на нього вийшли російські спецслужби з пропозиціями надати їм інформацію оборонного характеру. Слідчі вважають, що саме від нацгвардійця Говоруха отримав контакти росіян – електронну скриньку на російському порталі yandex.ru з ніком «Віктор Суворов».
У суді Сергій Говоруха неодноразово зазначав, що не питав Ореста Михайлюка, хто саме з ворожих спецслужб намагався його завербувати. Проте у таких показах Говорухи прокурор помітив суперечливість, оскільки у клопотанні від 24 березня 2022 року екс-розвідник сам підтвердив факт знайомства з нацгвардійцем. Зокрема, Говоруха писав, що нібито зацікавився, хто пропонував співпрацю нацгвардійцю Михайлюку, тому листувався з представником Росії аби викрити зрадників або агентурну мережу.
«Я написав їм пару вигаданих прізвищ та телефонів, вказав що це керівні посадові особи. Вони написали, що чудово і щоб я скинув [банківську] картку для того, щоб вони віддячили. Я зразу зрозумів, що це не російські спецслужби так, як з території Росії в Україну фінансові операції заборонені, але все ж хотів дізнатися хто це все робить. Оскільки в мене картки не було, попросив сестру, щоб вона дала якийсь номер карти непотрібної – вона скинула, яку я надав їм і просив про зустріч…», – йдеться у клопотанні.
Далі контррозвідник Говоруха нібито повідомив про цю справу своє керівництво, але його безпосередній начальник на допиті в суді зазначив, що ніяких завдань з викриття ворожих агентів підлеглому не давав. Суд дійшов висновку, що обвинувачений намагається уникнути покарання, тому надає різні покази.
28 грудня 2021 року Говоруха вперше зв’язався з абонентом «Віктором Суворовим» із пошти на забороненому в Україні російському сервісі Rambler.ru. У листуванні він запропонував росіянину таємну інформацію, що стосувалась контррозвідки Херсона, яку дізнався під час служби.
Після затримання 28 лютого 2022 року в його телефоні оперативники виявили цю електронну пошту, а в історії бразера зафіксували неодноразовий вхід на сервіс Rambler.ru. Суду Говоруха говорив, що користувався цим сайтом в робочих цілях, але підтвердження цьому нема.
Із матеріалів справи можна дізнатись, що 4 січня 2022 року Говоруха вперше прозвітував росіянам. Тоді писав про створення в обласних центрах України осередків територіальної оборони. Через два дні вже повідомляв про кількість контррозвідників СБУ у Херсоні, з анкетами та характеристиками на кожного, а згодом і по Кропивницькому.
6 січня Говоруха писав представнику Росії, що йому дуже потрібні гроші і вказав номер карти свого неповнолітнього племінника для переказу винагороди. 12 січня він нагадав росіянам, що очікує «презенти», і вже того дня йому перевели перші 5 тис. грн. Загалом екс-розвідник встиг отримати він росіян 17 тис. грн. У виявленому листуванні Говоруха підтверджував надходження грошей, що збігається з виписками ПриватБанку.
До того ж Говоруха звітував росіянам про своє переведення та початок роботи по напряму ЗСУ і Нацгвардії. До кінця січня він встиг передати інформацію по Кропивницькому: номери військових частин в місті, дані про 4 потенційно небезпечних об’єкти [склади з боєприпасами, авіабомбами, байрактарами], переведення військових частини в посилений режим, і формування списків сімей для евакуації у випадку вторгнення Росії в Україну.
Як встановили слідчі, Сергій Говоруха також надав російським спецслужбам дані про військові об’єкти – перелік особового складу, документи з грифом «таємно», таблиці позивних із зони ООС, персональні характеристики військових тощо.
«Підтверджено і досліджено в судовому засіданні, що саме обвинуваченим було надіслано повністю весь оперативний склад як по ДВКР СБУ з дислокацією у Херсоні, так і по Кропивницькому із зазначеними ПІП, контактними даними та мобільними телефонами, і короткою характеристикою кожної особи», – говорив у суді першої інстанції прокурор Андрій Грицан.
Звітував з аеродрому
За версією слідчих, у перші дні початку великої війни Сергій Говоруха продовжував працювати на російські спецслужби. Під вечір 24 лютого, перебуваючи на аеродромі Канатове він нібито відправив інформацію про військові літаки, які там залишаються на ніч. «Птички ночуют на месте», – писав росіянам Сергій Говоруха. Остання інформація, яку він встиг передати росіянам – місцерозташування літаків та забезпечення їх боєприпасами.
У тексті вироку згадується, що вже 1 березня 2022 року Росія вперше завдала ракетного удару по аеродрому Канатове. Як повідомляла місцева влада, 12 березня росіяни повторно обстріляли аеродром. Росіяни повторювали обстріли аеродрому, часто це призводило не лише до руйнувань, але й людських жертв.
Додамо, що через витік інформації по аеродрому Канатове також судять колишнього розвідника Романа Червінського. За версією слідства, у квітні-липні 2022 року Червінський разом з іншими нібито самовільно проводив операцію по заволодінню російського літака, пілот якого погодився перейти на бік України і планував сісти на аеродромі Канатове.
Проте влітку 2022 року росіяни обстріляли аеродром, внаслідок цього загинув командир військової частини та отримали поранення 17 українських захисників, а також було повністю знищено 2 бойові винищувачі.
За версією слідства, саме через Червінського росіяни вивідали секретні дані по Канатовому, але згідно з матеріалами справи Сергія Говорухи – ще на початку великої війни Росія володіла інформацією про аеродром.
У суді свою вину екс-розвідник Говоруха не визнав, запевняв, що справу проти нього сфабрикували співробітники СБУ в Херсонській області. Також намагався довести суду, що не міг інформувати росіян, бо з 10 січня до 10 лютого 2022 року був на курсах підвищення кваліфікації у Києві. Після курсів вже був на аеродромі в Кропивницькому, бачив літаки, але нікому не звітував про них. Також на засіданні Говоруха запевняв, що у 2014-2021 роках періодично перебував з зоні АТО/ООС, отримав поранення та просив суд дозволити йому брати участь у війні проти Росії.
Суд першої інстанції не отримав від захисника Говорухи докази того, що справу сфальсифікували. Також у рішенні суд наголошує, що перебування Говорухи в Києві ніяк не доводить його невинуватість та не спростовує надані прокурором докази. Також у вироку йдеться, що Говоруха будучи на службі в СБУ усвідомлював наслідки своїх діянь в період збройної агресії Росії проти України, тому суд обрав майже максимальне покарання за ч. 1 ст. 111 ККУ – 14 років і 6 місяців позбавлення волі.
Мовчав до апеляції
Адвокати Максим Столяров та Юрій Панчук почали оскаржувати вирок в апеляції, вказували на численні порушення. Вони просили закрити кримінальне провадження проти Сергія Говорухи. Натомість прокурори Олексій Бондаренко та Андрій Грицан заперечують і вважають вирок законним та обгрунтованим, а всі долучені докази винуватості Говорухи належно оціненими судом.
ZAXID.NET побував на слуханні апеляції у справі екс-розвідника Сергія Говорухи, де озвучувались позиції щодо винесеного вироку 15 лютого 2023 року.
У суді Сергій Говоруха скаржився, що під час затримання його побили та не надали медичної допомоги, а також не забезпечили захисником. Саме тому відразу після затримання Говоруха нібито себе обмовив та визнав винним. Він написав заяву до Територіального управління ДБР у Львові, яке відкрило кримінальне провадження за перевищення влади або службових повноважень (ч. 2 ст. 365 КК України).
Проте прокурор Олексій Бондаренко в суді наголосив, що в матеріалах справи є документи із СІЗО. В них зазначається про задовільний стан Сергія Говорухи і наявність лише кількох синців, які не загрожують здоров’ю.
При особистому обшуку в екс-розвідника вилучили його телефон, вміст якого також оглядали в суді першої інстанції під час розгляду справи. Після затримання на пошту в його телефоні надійшов лист:
«Необходимы точные глоданные о местоположении турецких изделий [байрактарів]. Ижевск количество».
У суді Говоруха намагався доводити, що це слідчі під час затримання з його телефону зайшли на вищезгадану пошту з нібито підробленим листуванням, і що ані пошта, ані листування на ній йому не належать. Проте у протоколі затримання, який засвідчили поняті, зазначено, що Говоруха добровільно надав слідчим пароль до свого телефону та пошти. Під час затримання Говорусі надали захисника, до якого в нього не було претензій.
Під час судового розгляду з’ясувалось, що в матеріалах справи відсутні ухвали Київського апеляційного суду про надання слідчим дозволів на проведення НСРД, результати яких стали основою обвинувачення проти Сергія Говорухи. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, аби ворог не отримав секретні документи, особливо в Херсоні і Києві – їх знищили.
Адвокат Юрій Панчук намагався акцентувати на відсутності ухвал, але на думку суду, це жодних чином не впливає на доведеність винуватості Говорухи. У апеляційному суді прокурор Олексій Бондаренко зазначив, що подібна проблема є не тільки в цьому кримінальному проваджденні.
До того ж повномасштабне вторгнення Росії в Україну також вплинуло на дорозслідування додаткових обставин у діяльності Говорухи, які виявили слідчі. Колишньому контррозвіднику висуваються обвинувачення у проведенні підривної діяльності проти України.
Як співробітник СБУ Говоруха мав допуск до державної таємниці. Але через початок великої війни слідчі не змогли провести експертизи, аби встановити чи дійсно інформація, яку передав росіянам Говоруха була державною таємницею. Таким чином слідчі не змогли інкримінувати Говорусі шпигунство, бо через довести це було просто неможливо через знищені документи.
«Сергій Говоруха не обвинувачується в державній зраді у формі шпигунства, яка передбачає доведення, що інформація належить до державної таємниці. Ми інкримінуємо лише доведену частину – підривну діяльність проти України. Якби воєнний стан на той час дозволяв провести експертизу з питань державної таємниці, то я не виключаю, що з’явилася би ще одна кваліфікуюча ознака [шпигунство]», – наголосив в апеляційному суді прокурор Олексій Бондаренко.
Проте апеляційний суд все ж скасував вирок Сергію Говорусі через відсутність в матеріалах справи пам’ятки про права та обов’язки. Із звукозапису суд з’ясував, що на підготовчому засіданні 23 березня 2022 року суддя Людмила Мироненко не роз’яснила Говорусі його права.
Колегія суддів вважає, що вищевказані порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, що є підставою для скасування вироку, оскільки такі порушення не можна усунути в апеляції.
«Пам’ятка про права та обов’язки обвинуваченому Говорусі не вручалася, про що свідчить відсутність розписки обвинуваченого у матеріалах кримінального провадження, та про право на розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів обвинуваченому повідомлено не було, чим було порушено право обвинуваченого в доступі до правосуддя», – йдеться в рішенні апеляційного суду.
Після рішення апеляції адвокат Юрій Панчук обмовився, що це була його адвокатська стратегія. Ще задовго до вироку він нібито бачив відсутність пам’ятки про права і обов’язки, але до останнього мовчав, аби звернути на це увагу лише в апеляції. Для колегії суддів апеляційного суду у складі Ігоря Стельмаха, Ліліани Гончарук і Тетяни Урдюк такий аргумент адвоката видався достатньо вагомим і вони скасували вирок суду першої інстанції.
* Цей матеріал є частиною серії про злочини, пов’язані з війною в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.