Максим Козицький уже п’ять місяців очолює Львівську обласну державну адміністрацію, але лише тепер нам вдалося запросити його до участі в ZAXID.NET LIVE. Тим цікавішою, сподіваюся, вийде розмова. Адже поговоримо не лише про плани, а й про реальні досягнення, провали і скандали, пов’язані з Максимом Козицьким за цей час. Вітаю вас.
Доброго дня.
Давайте почнемо з коронавірусу і дивного протистояння між міською та обласною владою Львова. Тобто що ми приймаємо, що не приймаємо, як працює цей карантин?
Як на мене, в нас абсолютно конструктивна розмова і діалог з міською владою Львова. І за ці чотири місяці ми разом (і доволі професійно, як на мене) вирішували питання з коронавірусом. Тому що ми разом створили штаб волонтерський, який допомагав наповнювати лікарні в перший місяць, коли справді в лікарнях нічого не було. Справді разом залучали волонтерів і робили розподіл засобів індивідуального захисту і дезінфікуючих матеріалів, які нам приходили, – і це все була спільна робота.
На жаль, люди втомилися від карантину – ми це розуміємо. Але на своїй посаді ми чітко керуємося постановами Кабінету Міністрів, відповідно до яких і приймаємо обласні рішення техногенної безпеки в надзвичайних ситуаціях. В тій комісії надзвичайно адекватно прописано, що можна робити і що не можна. Як на мене, міська рада Львова абсолютно один-в-один разом з нами синхронно три місяці діяла і чітко відповідала на всі виклики.
В останні два тижні, як на мене, відбувся незначний збій, але ми звернули на це увагу міському голові і міській комісії та ТБНС. І вчора, наскільки я розумію, вони чітко провели всі свої рішення відповідно до рішень нашої комісії.
Бо коли ви кажете, що у вас відбувалася така хороша співпраця, то в публічний простір вихлюпувалося різне… От ви 24 червня заявили, що послаблення карантину у Львові суперечить позиції ЛОДА.
Абсолютно правильно – 24 червня, цей момент. Є чотири показники до постанови Кабінету Міністрів, які чітко висвітлюються на сайті МОЗ. Якщо область відповідає тим чотирьом показникам – то, відповідно, можна здійснювати послаблення. На 24 червня ті послаблення, які здійснені міською радою, не можна було здійснювати. Тому ми в п’ятницю і звернулися чітко на комісію ТБНС, також звернулися до головного санітарного лікаря, що просимо привести рішення міської комісії до рішень відповідних обласної комісії. І, в свою чергу (у вівторок, здається), міська рада, міська комісія ТБНС провела, а ми – в понеділок, відповідно до показників.
Ще 3 липня ви опублікували такий достатньо різкий відкритий лист до міського голови з вимогою закрити ресторани і фітнес-центри. Але вже через три дні обласна влада приймає таке ж рішення про відкриття ресторанів і фітнес-центрів.
Все відповідно до закону. Тому що на третє липня міська рада не мала права приймати таких рішень. Чому? Тому що не витримувалися два з чотирьох показників. Це виявлення у нас були: більш ніж 11 виявлених випадків на 100 000, і також показник…
Це по області ви маєте на увазі?
Ні-ні. Якщо брати по області – в цілому так. Але якщо брати місто – то місто, маючи 30% населення Львівської області, постійно займає дві третини нових випадків, виявлених на карантині.
А чому ви тоді в області не скасовували?
Тому що обласна комісія має право діяти на цілу територію. Ми вважаємо, що правильно було б діяти разом з містом Львовом.
Дивіться, буквально тоді ж – 17 червня – уряд опублікував такий собі «рейтинг регіонів по боротьбі з COVID-19», і там Львівщина зайняла останнє місце. Ви ніби навіть реагували публічно – вас це останнє місце обурило. Але в чому проблеми?
Як на мене, проблеми теж немає. Комісія, яка проводила обстеження, приїхала до нас 23 березня – а звіт був опублікований десь у середині червня. На цей час, коли приїжджала комісія, – це були перші дні встановлення карантину. Відповідно, як на мене, ми в цей момент якраз і ефективно готувалися до боротьби з коронавірусом. На цей момент по Львівській області і по Львову виявлених випадків майже не було, якщо брати відносні цифри на 100 000 населення.
В цей час якраз ми реально самостійно проводили кисень в ті лікарні, збільшили кількість точок цього кисню, самостійно займалися прийомом поїздів наших громадян, які приходили з-за кордону, самостійно встановлювали блокпости. Разом із волонтерами забезпечували лікарні засобами індивідуального захисту і дизрозчинами. І на цей момент, як на мене, ми справді готувалися до боротьби з коронавірусною інфекцією.
Тобто ви хочете сказати, що від перевірки до оприлюднення рейтингу пройшло три місяці? Від березня до червня?
Так.
Вам це в уряді пояснили? Чи ви так думаєте? Я думаю, що в уряді, все-таки, якось оперативніше працюють.
Насправді цей рейтинг був опублікований на сайті Кабінету Міністрів, наскільки я пам’ятаю. Ми не обговорювали це питання.
З іншого боку, тут ви останнє місце – а день перед тим з’явився такий рейтинг, здається, київського тижневика «Деловая столица», де ви вже перше місце отримали.
Я взагалі дуже спокійно ставлюся до рейтингів. Напевно, перш за все треба судити про виконані справи і що робиться. А рейтинги – це доволі суб’єктивна річ.
Ви вважаєте, за ці п’ять місяців вам же щось вдалося зробити, досягнути?
Перш за все, чи вдалося досягнути? Хай оцінюють люди те, що ми робимо.
Люди не встигають так швидко оцінювати, навряд чи це може бути критерієм.
Насправді ми на даний момент стараємося змінити самі процеси управління в обласній адміністрації. Ми справді хочемо зробити їх більш відкритими і прозорими, менш корупційними і менш бюрократичними. І справді хочемо наблизити владу до людей.
Це загальні слова, Мальський те саме робив.
Ні, я вважаю, що це не загальні слова. Той, хто стикається з процедурами, які були до нас і зараз, – то за моєї каденції я справді вважаю, що це досягнення. Я точно можу сказати, що ми боремося з корупцією. Це я вам кажу відверто. І ніхто не може сказати, що адміністрація, я чи моя команда хоч раз комусь затримували якісь рішення через якісь корупційні речі.
З другої сторони, це не є основним показником. Основний показник – те, що відчувають люди. Відчувають люди чи ні покращення – сказати важко, тому що в такий час боротьби з коронавірусом взагалі людям живеться важче, як на мене.
Ну, очевидно.
Крім того, є дуже багато об’єктивних причин, з якими треба боротися спільно. Ми цим намагаємося займатися. Ми справді вкладаємо гроші в інфраструктуру. Якщо брати кількість грошей, які йдуть на Львівську область цього року на дороги – то жодного року такої кількості грошей в Львівську область не приходило.
Цікавий момент. Ви це вже заявляли – про рекордну суму. Наскільки я пам’ятаю, там йдеться про 1,5 мільярда гривень на дороги, так?
Не зовсім так. 1,1 мільярда йде через Державний дорожній фонд, 300 мільйонів обласного бюджету і більш ніж 2,8 мільярда гривень іде через Службу автомобільних доріг на дороги Львівської області.
Тобто це сукупно скільки?
1,5 плюс 2,8 – це вже 4,3, так? Крім того, ми надіємося, що цього року буде справді розблокований кредит Республіки Польща на п’ять прикордонних пунктів пропуску. Я надіюсь, що справді цього року він буде розблокований. Тому що вже чотири роки, як ті кошти ніхто не використовує.
Але він заблокований з української вини.
Звичайно. Зараз вносяться зміни в міждержавну угоду. Я думаю, ті гроші будуть розблоковані. Я надіюсь, що в середині серпня «Дрог-Буд Україна», переможець однієї з ділянок, вийде на дорогу Яворів–Грушів.
По дорогах щось конкретне ви можете сказати? На моїй пам’яті це тільки завершили дорогу Львів–Пустомити–Меденичі, її нарешті відкрили в червні.
Всі кажуть, що її завершили, але тільки за минулий рік 700 мільйонів було в ту дорогу вкладено при вартості 1,4 млрд грн.
Розумію, я ж кажу – завершено. Її там чотири роки, здається, робили.
Звичайно, так. Давайте про плани. Як на мене, цього року ми все-таки зробимо об’їзну Трускавця там, де є провалля. Дозакінчимо документацію по Північній обхід Львова, розширимо на одну смугу частково Київ–Чоп на об’їзній Львова. Це з таких великих проектів. І прикордонні території.
Тобто північний обхід – це буде всього лиш завершення проектування, так?
Я надіюсь, що завершення проектування і викуп земельних ділянок цього року буде зроблено, щоб можна було стартувати наступного року. Зараз створена також державна комісія щодо можливості будівництва концесійної дороги, також про неї багато говориться.
20 років говорять.
Так, Краковець–Львів. І по плану весь цей і наступний рік має бути завершена проектна документація і викуп земельних ділянок під будівництво.
Трошки змінимо ракурс. 16 вересня ви очолили обласний осередок партії «Слуга народу». Наскільки я знаю, ви до того не були партійним у жодній партії?
Так склалось, що справді очолив. Очолю, тому що це був анонс. Справді, я буду очолювати партію.
Це вже подавалося як доконаний факт ніби – що ви вже очолили.
Так, це вже вирішений факт, просто документально ще не оформлено.
А який сенс, поясніть? Просто якась в нас така традиція… І ваш попередник, через одного, Олег Синютка очолював «Блок Петра Порошенка». Ну, тобто в нас голова ЛОДА завжди очолює осередок партії, яка при владі. Вам навіщо це?
Я вважаю, що не завжди, а коли справді довіряєш людям, з якими працюєш. Я справді себе комфортно почуваю в команді президента України, і мені комфортно працювати з людьми і разом з ними ділити спільні цінності. А якщо я ділю з ними спільні цінності, то мені треба і брати на себе спільну відповідальність. Я готовий брати цю відповідальність на Львівщині.
Ви сказали про спільні цінності. Але в цій партіє є, наприклад, депутат Бужанський (це депутат від тої ж партії), який вас публічно звинуватив у легімітизації нацизму. Це йшлося про дивізію «Галичина». І ви йому давали достатньо різку публічну відповідь. Які ж тут у вас спільні цінності з такими людьми?
Якщо брати Україну – все-таки доволі сформувалося по-різному. Але я вважаю, що я тут виріс, народився – і я чітко знаю, хто мій герой, яка моя історія, і яким я бачу своє майбутнє, майбутнє своєї держави. І ті самі цінності сповідує і президент України. Якщо є в партії інші люди, я… Україна велика. Їм теж, напевно, треба йти на вибори, в кожного з них свій виборець. Але я співпрацюю саме з президентом, з його командою, я чітко розумію їхнє бачення, їх проєвропейський вибір і вибір на користь НАТО.
Незабаром місцеві вибори. У вас є завдання отримати якісь результати на цих місцевих виборах?
Яке я собі завдання сам персонально ставлю – це, знову ж таки, привести в обласну раду, в місцеві ради нових людей. Нових людей з іншими цінностями.
У складі партії «Слуга народу»?
Так. Я вважаю, що це справді можливо зробити – оновити склади рад, і справді щоби люди об’єднувалися на рахунок цінностей, а не власного інтересу.
А ви стежите за рейтингами? Бо останні соціологічні опитування (зокрема і по Львову) показують суттєве зниження рейтингу «Слуги народу». І, в принципі, партія може і не потрапити в місцеві ради.
Я вважаю, що соціологія – це соціологія. А реальну картину ми побачимо на виборах. Ми ще активно не включалися у виборчу кампанію, не створили кінцевих штабів і не показували наших кандидатів на депутатів різних рівнів.
А можете розкрити, які кандидати?
На даний момент – у процесі формування.
До речі, багато говорилося про вибори мера Львова. «Слуга народу» як – буде висувати свого кандидата?
Обов’язково.
Можете назвати?
На даний момент ні. Але ми будемо висувати кандидата.
Добре. Хотів ще запитати у вас про протести стосовно створення Львівської ОТГ – цього так званого «Великого Львова». На сесії обласної ради вам навіть спробували висловити недовіру, ця спроба провалилася. Чому, на вашу думку, таке напруження навколо цього питання?
Ми з 1991 року вже маємо незалежну державу. І кожного разу ми піднімаємо питання децентралізації. Наскільки я пам’ятаю, це питання теж поставало за президента Ющенка, коли його не вдалося здійснити, і за попереднього президента. Чим мені подобається команда нинішнього президента – що вона справді виконує обіцянки, які давала. І процес децентралізації був завершений, кожен з нас тепер став членом громади. І так чітко відповідає: громадянин України і член громади. І вибори повинні відбутися у громадах, і це справді допоможе змінити якісний склад.
Як відбувалося саме формування львівської громади? Як на мене, то ми, зі своєї сторони, намагалися донести до людей, що розвиток громади Львова і суміжних територій можливий тільки в єдності і цілісності. Тому що це дасть можливість розвивати нові підприємства, створювати нові індустріальні парки, і людям буде де працювати. Не тільки львів’янам, але й тим територіям, які до них примкнуть.
Якщо дивитися на розвиток Львова – я теж можу спитати: а що таке Клепарів, чи Збоїща, чи Білогорща, чи Сихів? Чому ми не говоримо, що вони окремі? Ні, у Львові так само є ті громади, які ввійшли до складу Львова, – вони будуть мати, як на мене, синергію розвитку разом з містом.
Так, але просто частина мешканців цих територій, особливо місцева еліта – сільські голови чи міські голови, депутати – якраз стверджували, що ми хочемо окремо бути, і в цьому суть децентралізації.
Суть децентралізації в тому, щоби створити точки росту, точки економічного росту, і дати можливість людям отримати хорошу роботу, сім’ям – якісне місце, де проживати.
Цей процес – він уже завершений, чи це ще будуть суди і так далі?
Кілька громад зараз знаходяться в судах. Крім того, зараз ще не завершений процес децентралізації, тому що ще йде процес поділу на райони.
Хотів ще запитати… Стосунки з облрадою у вас, я так зрозумів, достатньо напружені?
Я завжди намагаюся знайти конструктивні речі. Тому що тільки в єдності ми можемо щось змінити на Львівщині. Завдання – не показати, хто правий, хто гірший, хто кращий, а справді щось змінити. Якщо не знаходити спільні точки дотику, то ніколи тут нічого не збудуємо. І нам ніхто Україну не збудує, і Львівщину ніхто не збудує.
А з тієї сторони є бажання шукати спільні точки дотику?
Часом є, часом нема.
Це ж вибори, критикувати діючу владу завжди зручніше…
Звичайно, так і відбувається. Кожного дня, через день маю мітинги під адміністрацією з новими вимогами. Деякі мітинги конструктивні, деякі – ні.
Виходите до людей?
Часом так, часом ні. Залежно від вимог, своєї зайнятості, присутності на цей момент.
Зрозуміло. Хотів зачепити ще одну важливу тему. Буквально днями вийшло розслідування журналістів Bihus.Info, які проаналізували вашу декларацію – і знайшли невідповідності. Знайшли, зокрема, ваш будинок на озері Задорожному, знайшли фірми офшорні. І?
Як на мене, це цікаве розслідування, але все, що там було знайдено, – все це можна побачити в декларації. Як не в моїй декларації, то в декларації моєї сім’ї.
Наприклад, про цей будиночок на Задорожному: з 2018 року викуплена земельна ділянка, можна зайти в реєстр і побачити, що там є власником мій батько. А на відео є моя маленька донечка, яку я дуже люблю, яка справді не дуже розрізняє, що таке її будинок чи не її будинок. Ми живемо всі разом в одному будинку, в кожного з нас по своїй квартирі. Для неї в 9 років доволі тяжко зрозуміти.
Будинок у Задорожному належить вашому батьку?
Звичайно. Це офіційно є в декларації і офіційно в реєстрі. І по тих всіх фактах, по тих всіх компаніях – також вони всі відображені в наших деклараціях. Я завжди відкритий до цієї розмови. Це для мене одна з самих простих розмов. Тому що якщо про проблеми Львівщини – в них треба вникати, вони глибші. А по тому, чим я займався все своє життя – я в цьому добре орієнтуюся, можу дуже вільно розповідати.
Я розумію. Вони так само знайшли, що ваш автомобіль, яким ви користуєтеся, він теж на батька записаний. Ви достатньо дорослий чоловік – не можете собі купити автомобіль?
У мене була інша машина, в мене був Volkswagen Touareg – це теж в декларації відображено. Просто я його, коли пішов на посаду, продав. Продав машину, тому що особливої потреби нема. У мене в жінки є вдома машина.
Але ж користуєтеся, я так розумію, Audi Q7?
Дуже рідко, але користуюсь. Тому що коли я виїжджаю в магазин, мені потрібно. Знову ж таки, в мене під хатою стоять дві-три машини: мого брата машина, жінки машина, батька машина. Це не проблема – я взяв одну з тих машин і поїхав.
Ваша родина багато займається бізнесом, і в цьому розслідуванні Bihus.Info була низка компаній, які є в офшорній юрисдикції. Ви зараз – державний чиновник, який має бути прикладом сплати податків і всього іншого. Офшори – це все законно, але це мінімізація податків. Як це пов’язується?
Сплата податків. За минулий рік нашою сім’єю сплачено більше 500 мільйонів в бюджети різних рівнів.
Але могло би бути більше, якби не офшори.
Чи могло бути більше? Могло би бути і набагато менше, тому що більшість цих компаній, які ви називаєте «офшорні», вони по своїй суті є компаніями для того, щоби входили іноземні партнери.
Я розкажу про одну з таких компаній, яка там також відображена. Це – кіпрська компанія. Всі кажуть «офшорна компанія». Як вона була створена? Це була створена компанія для будівництва одної з наших вітроелектростанцій. Туди зайшла наша компанія, зайшов данський пенсійний фонд, який розпоряджається грошима данських пенсіонерів. І потім ця компанія заходила в Україну. А знаєте, чому? Тому що датський пенсійний фонд, не довіряючи українському законодавству і правосуддю, відмовлявся інвестувати гроші.
Безпосередньо в Україну.
А знаєте, хто входив у цю компанію офіційно? Європейський банк реконструкції і розвитку й Фонд чистих технологій Світового банку. І цей проект був реалізований, гроші залишилися тут тільки завдяки такій конструкції. У нас компанія всю діяльність і всі податки сплачує саме в Україні. Крім того, сплачує відсотки Європейському банку реконструкції і розвитку саме з України.
Тому ті конструкції – це доволі юридичне питання. І по кожній з тих компаній, по будь-якій я можу дати аналогічне пояснення, як вона працює, коли вона була створена. Завдяки цьому ми все-таки і розвивали бізнес в Україні.
Ну але от дивіться, президент, в команду якого ви входите, якого підтримуєте, вже рік при владі. От ви бачите якусь можливість того, що ця вся ситуація, коли іноземні інвестори просто не довіряють українському правосуддю, зміниться? І скільки часу на це треба?
Це питання в кількох площинах. Це питання одне – в податковій площині, тому треба змінювати податкову систему адміністрування податків, як на мене, зведений податок на виведений капітал. І друге питання – правосуддя. Я вважаю, що справді система правосуддя має мінятися, і вона буде змінена. Так само, як і інші обіцянки, які давав президент України. Я йому в цьому буду допомагати.
Вважаєте, ще при його каденції?
Звичайно.
Дякую. Нагадаю, що сьогодні у нашій студії був Максим Козицький, голова Львівської ОДА. Мене звати Олег Онисько. Дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.