Тарифна революція е-квитка у громадському транспорті Львова

Як зміняться тарифи після введення електронного квитка у Львові

11:50, 17 листопада 2021

У Львові представили нові тарифи на громадський транспорт. Львівська міськрада винесла на публічне обговорення проект регуляторного акту про підвищення вартості проїзду та проїзних абонементів. Зміна тарифів цього разу не спонтанна і пов’язана з переходом усього громадського транспорту на автоматизовану систему оплати проїзду.

То чого ж нам чекати вже з нового року? Пропоную обговорити сьогодні у форматі програми «Стінка на стінку». Радий представити вам гостей студії: це Іван Велійка – голова Асоціації перевізників Львівщини та Орест Олеськів – керівник міського управління транспорту.

То що ж буде з тарифами і де взяти той електронний квиток? Давайте для початку я покажу нашим глядачам той самий документ, який оприлюднили напередодні, в якому розписані всі пропозиції. Тож у пасажирів, зокрема, з’явиться нова можливість пересідати, наприклад, із автобуса на трамвай чи тролейбус і навіть використовувати різні види абонементів. Але все по черзі.

Разовий електронний квиток вартуватиме все ті ж 10 грн – тут без змін. Але з е-квитком ви зможете пересідати з іншого транспорту впродовж 40 хвилин без жодної доплати. При цьому паперовий квиточок за готівку у водія коштуватиме вже на п’ять гривень дорожче – і це без можливості пересадки. Якщо ж хочете їздити без обмежень впродовж місяця, то доведеться купити абонемент – найдешевший коштуватиме 420 грн на 30 днів. Треба безліміт на три місяці? Будь ласка – 1200 грн. Піврічний буде на тисячу дорожчий. А якщо заплатите 3650 гривень авансом, матимете спокій на рік наперед.

Крім того, у громаді діятимуть і туристичні абонементи на один-два-три дні або ж тиждень. Проект нових тарифів на проїзд має ще пройти громадське обговорення, воно триватиме до 25 листопада. А вже цієї п’ятниці о 13:00 у форматі Zoom відбудеться представлення проекту рішення для мешканців Львова.

Отож, панове, нарешті маємо конкретні цифри, які можемо оприлюднити нашим глядачам: 10 грн електронний квиток і 15 грн за паперовий у водія. Все ж таки, це підвищення. Якщо говорити зараз, ми маємо 8,50 грн, якщо оплачуємо електронно, і якщо беремо на місяць наперед ту ж саму картку для електротранспорту – ще дешевше. Друге підвищення за рік. Оресте, що скажете?

Орест Олеськів: Ну, я б це не зовсім називав підвищенням. Це скоріше врівноваження. Тому що якщо ми порівнюємо електротранспорт – справді є підвищення. Якщо ми говоримо про перевезення автобусні – я б скоріше сказав, це здешевлення.

Так, залишаються на такому ж рівні автобусні перевезення.

Орест Олеськів: Тобто, по суті, збалансовуємо електротранспорт і автобусні, тому що ми формуємо єдину систему громадського транспорту за рахунок …

Іване Богдановичу, перед попереднім підвищенням тарифів ми з вами говорили: власне, коли йшлося про 10 гривень, називалась цифра в 15 – тоді ви казали, що це економічно обґрунтований тариф. Невже нарешті їздити буде вигідно?

Іван Велійка: На сьогоднішній день я думаю, що це очікуване рішення, довгоочікуване рішення. Тому що введення електронного квитка повинне зняти дуже і дуже багато проблем. Головні проблеми, які сьогодні гноблять транспорт, – це є пільгові перевезення, недостатнє відшкодування за них, і це є постійне виправдання про готівкові кошти. Хоча ми завжди говорили, що ми абсолютно виступаємо за безготівковий розрахунок – тому що готівкові кошти як такі нас не дуже цікавлять. Нас цікавить, щоби об’єм доходу на підприємстві був достатнім для того, щоби підприємство могло окуповувати свої витрати і розвиватися.

На сьогоднішній день введення електронного квитка дає можливість нам взагалі не цікавитися, скільки пасажир буде платити. Тому що місто зобов’язується оплачувати роботу транспортних підприємств за пройдені кілометри в день. Тому нас більше цікавить вартість одного кілометра, яку місто сьогодні готове оплатити. І ми знаємо, це було оприлюднено – ми знаємо, ми вже зробили певні прорахунки і знаємо вже, що це є і як воно буде виглядати.

Пане Іване, але при тому готівкова оплата залишається. Тобто 15 гривень – це буде квиточок паперовий у водія. І, вочевидь, у водіїв однозначно поменшає роботи.

Іван Велійка: У мене, наприклад, з даного приводу так само виникає питання, яким чином буде ця готівка обліковуватися у водія – чи місто подумало над тим? Тому що практично тут получається якийсь симбіоз – нам платять за кілометр проїзду, але певна частина готівки буде у водія. Як ця готівка буде обліковуватися, як вона буде здаватися і як буде зводитися оцей баланс?

А давайте зразу адресуємо запитання до Ореста: як буде обліковуватися оця готівка?

Орест Олеськів: Безпосередньо в кожному транспортному засобі вже встановлений пристрій, який видає квитки. Відповідно, кожен квиток обліковується і відразу вся інформація йде до нас.

Ага, тобто кинув гроші і пішов далі – вже не вийде?

Орест Олеськів: Не вийде, мусить бути квиток. Якщо раніше лежали квитки (тобто зараз лежать квитки – бери, скільки хочеш), то так вже не вийде, тому що приходить контроль. Зараз, з запуском електронного квитка буде працювати контроль не тільки в електротранспорті, але і в автобусах. Відповідно, якщо ви без квитка – ви отримаєте штраф і вас попросять вийти з транспортного засобу. Відповідно, кожен пасажир буде зацікавлений отримати квиток, тому водій вже собі не зможе ці гроші забрати чи якось так.

Тобто лівого кешу вже в нас не буде, так? Єдине, що пасажири будуть брати цей квиток, якщо дійсно в нас буде цей контроль, якщо будуть ходити контролери по автобусах і перевіряти. Так виглядає, що абонементи стануть вигідніші для проїзду в нашому львівському громадському транспорті. А чи взагалі готові львів’яни платити наперед авансом чималі кошти, мінімум 420 гривень і 3600 – це на рік?

Іван Велійка: Це все кожна людина може взяти калькулятор і порахувати – чи це для неї вигідно, чи невигідно. Я думаю, що в нас люди розумні, і вони дуже швидко зрозуміють, що якщо він бере абонементний квиток на місяць – це буде йому вигідніше, ніж він кожен день поїздивши, буде платити в ту і в ту сторону.

Тому я думаю, що це повинне бути закладено апріорі, що купити, зробити передоплату за свої поїздки вигідно для того, хто робить передоплату. В будь-якому випадку, якщо ти робиш передоплату за нафтопродукти, ти платиш менше, ніж якщо ти їх будеш купувати по факту оплати чи з розстрочкою платити.

Тут питання, чи людям це потрібно, як часто вони користуються цим громадським транспортом і чи він є на маршрутах. Оресте, ви часто їздите до Європи, дивитеся, як там це працює. Чи користуються попитом оці абонементи в тій самій Польщі, в європейських країнах?

Орест Олеськів: Наскільки я знаю, в Європі (зокрема в Польщі, Німеччині та в інших європейських країнах) абонементи є дуже популярні. І мешканці власне ті, які постійно живуть, користуються транспортом, переважно роблять ставку саме на абонементи – і річні абонементи. Саме тому ми також зробили ставку на річний абонемент – він є найбільш вигідний. Тобто це дуже легко порахувати: 3650 – це з розрахунком одна поїдка в день.

За 10 гривень.

Орест Олеськів: За 10 гривень. Тобто це насправді є вигідно, якщо ви постійно користуєтеся транспортом. Ви взагалі не хвилюєтеся, куди вам поїхати, коли поїхати. Тобто ви знаєте, що у вас є абонемент, і ви можете у будь-який час скористатися громадським транспортом. Це власне є важливо для того, щоби мешканці мали більшу лояльність до громадського транспорту. Це дозволить нам збільшити кількість пасажирів на громадському транспорті, і таким чином зменшити кількість закоркованості в місті, загазованості і зробити транспорт швидшим і більш прогнозованим для мешканців.

Ще один важливий кейс ми мусимо з вами обговорити – проїзд пільговиків. Тут також є чимало нововведень, про які мають знати, зокрема, такі категорії громадян, як пенсіонери, люди з інвалідністю, учасники бойових дій.

Так-от, перше й основне – це те, що для безкоштовного проїзду в міському громадському транспорті вже з наступного року вам треба отримати персоналізований Е-квиток. Просто зайти в салон і крикнути водієві: «Посвідчення!» – більше не актуально. Для цього в транспорті встановили саме оці жовті валідатори. І тільки з Леокарт ви зможете розрахуватися за свої 60 неоплачуваних поїздок протягом місяця.

Нагадую, що подати документи на отримання пільгової транспортної картки можна в усіх ЦНАПах Львівської громади. Ось перелік всіх точок, де ви можете у зручний для себе час оформити Леокарт.

Школярі також матимуть схожу картку з двома безкоштовними поїздками в день, але тільки під час навчального року – влітку доведеться платити.

Що стосується студентів Львова, для них обіцяють також ввести вигідний абонемент – місячний безліміт на весь громадський транспорт, включно з автобусами, маршрутками та електротранспортом, обійдеться у 210 грн. За піврічний абонемент проситимуть 1100 грн.

Наголошую, що це наразі проект. Оресте, до речі, скільки вже пільговиків подали документи на оцей персоналізований Е-квиток? Часу до січня у нас все менше.

Орест Олеськів: Вже досить багато подало – близько, наскільки я пригадую, 50 тисяч. Більше це моніторить ЛКП «Львівавтодор». Зараз уже бачимо, що зростає – особливо вже є інформація, що там уже тариф зрозумілий. Тобто люди вже більше розуміють, що справді Е-квиток наближається. Ми бачимо, що люди активніше подають документи. І справді треба не чекати, а подавати якнайшвидше.

І я б рекомендував не стояти в чергах, а використовувати «Кабінет мешканця» – ви теж не згадали, це ще один механізм, що можна зісканувати всі документи, подати електронно і не чекати в черзі.

Ну, і також вже працює з листопада Центр обслуговування пасажирів на Горбачевського, 9, куди також можна звернутися. Там є багато операторів, черги менші, ніж у міських ЦНАПах, і також можна подати на картку.

Тобто для розуміння наших глядачів, які є пільговиками, – виглядає так, що з січня, коли запрацює цей електронний квиток, і вони просто не матимуть оцього пластику, їх доведеться платити – так?

Іван Велійка: Я розумію, так. Це треба у міста питати.

Орест Олеськів: Ну, загалом так.

Іван Велійка: Хоча якщо дивитися з точки зору… Ми завжди до сьогоднішнього дня говорили про закони і про відповідальність. Але поки що закон говорить, що документом, який дає право на пільговий проїзд, є посвідчення. Тому тут, знову ж, будемо мати певний антагонізм, і ті ж пільговики…

Ну, пане Іване, з пільговиками в перевізників, особливо у приватних, окрема історія. Там спочатку був ліміт на кількість поїздок, кількість пасажирів у автобусі, потім оці години, коли вони могли їздити. І врешті під час карантину пільговики взагалі мали оплачувати проїзд, наскільки я пам’ятаю. І от 60 поїздок на місяць – зараз новий кейс має новий інструментарій, який відкриє нам електронний квиток. Чи стануть менше їздити без нагальної потреби ці люди? Як ви бачите? Чи, можливо, замало цих 60 поїздок?

Іван Велійка: Я не можу сказати, будуть вони менше їздити чи більше.

Водії маршруток завжди сперечалися, що, мовляв, забагато.

Іван Велійка: Тому що на сьогоднішній день насправді особливо ці категорії пільговиків, які мають право поїздок за рішенням сесії міської ради чи виконкому, – це є пенсіонери. Дуже багато було зловживань в питанні тому, що могли собі дозволяти кататися на маршрутках по базарах, вивчати ціни і т. д. Якщо людина буде знати, що вона може 60 поїздок зробити…

Дві на день.

Іван Велійка: Якщо вона зробить це… Це фактично не дві на день – це одна поїздка, бо є в одну сторону і в іншу. Тоді, напевно, вони будуть рахувати свої гроші і будуть зменшувати можливість зловживання цим.

Отака правда в перевізників. Яка правда в міста? Чи не замало однієї цієї поїздки туди і назад?

Орест Олеськів: Все-таки такий прорахунок, що вирішили, що це достатньо наразі. Далі будемо бачити, як це буде працювати, яка буде реакція. Тобто це теж стосується всіх решти параметрів, зокрема і часу пересадки. Зараз береться перший квартал для аналізу, як будуть працювати ці всі квитки. Також скільки, наприклад, буде купуватися разовий квиток. Якщо ми побачимо, що разових квитків купують багато, – це означатиме, що їхню вартість треба буде піднімати, наприклад. Те саме стосується кількості поїздок для пільговиків. Там будемо бачити по кожній картці статистику, і далі будуть вже прийматися рішення.

Наразі справді є необхідність обмежити кількість поїздок. Все-таки попит на громадський транспорт є у нас дуже великим.

Особливо в час пік.

Орест Олеськів: У час пік так, не задовольняється повністю. Наші можливості по кількості транспорту ще є недостатні, його потрібно закуповувати. Тому на даному етапі вимушений захід – обмеження цих поїздок.

Правила проїзду змінюються не лише для пасажирів, а й для перевізників – ви вже це згадували. Так, після запровадження електронного квитка будуть отримувати гроші перевізники безпосередньо за оці проїжджені кілометри. І так суми коливаються від 29 грн для автобусів і до 82 грн в електротранспорті. Що це означає для пасажира, для перевізника – і невже нарешті наші перевізники не будуть з’їжджати з маршрутів о дев’ятій вечора?

Іван Велійка: Однозначно, що з’їжджати з маршрутів ніхто не буде. Тому що кожен кілометр, виконаний автобусом, має оплачуватися містом – це по-перше. По-друге, за порушення графічності, тобто невиконання рейсів – я так думаю, поки що це не оприлюднено – будуть якісь штрафні санкції.

Це як буде відстежуватися? Через GPS-трекер?

Іван Велійка: Є центральна диспетчерська, є GPS-трекер, це дуже просто – і це відстежується і на сьогоднішній день. Ми знаємо, ми чітко володіємо…

А десь там натиснути, з’їхати неможливо?

Іван Велійка: Ні. Тобто нема змісту з’їжджати. Бо якщо водій буде з’їжджати з маршруту без поважної причини – відповідно, він за це буде так само відповідати своєю кишенею. Тому що в кінці місяця він прийде отримувати заробітну плату, і за ці речі водіїв, безумовно, будуть карати.

Тобто перевізники будуть зацікавлені в тому, щоби мати багато одиниць великого транспорту?

Іван Велійка: Щоби працювати по графіках, щоб виконувати всі рейси.

З мінімальним інтервалом…

Іван Велійка: І щоб забезпечувати ту кількість транспорту, яка запланована управлінням транспорту для роботи на тому чи іншому маршруті.

Тобто виходить так, що більше проїдуть – більше отримають. Оресте, а як ви будете контролювати іншу ситуацію? Можливо, перевізники вже будуть накручувати ці кілометри?

Орест Олеськів: Ні, ну накручувати… Буде чітко графік. Якщо більше наїздять – це вже відповідальність водія, перевізника.

Тобто чітко графік – з шостої і до двадцять другої чи до двадцять третьої?

Орест Олеськів: Так. мають здійснити стільки-то рейсів. Тобто якщо хтось здійснив зайвий рейс – вибачте, це ви вирішили собі так покататися додатково, бонус для міста.

Ну, і загалом перевізники теж тепер будуть зацікавлені їздити швидше. Тобто не відстоюватися на зупинках, як це є зараз…

На кінцевих…

Орест Олеськів: Не відстоюватися на кінцевих. Тому що буде вигідніше більш ефективно використовувати кожен транспортний засіб, щоб він наїжджав якомога більше кілометрів. Відповідно, це є економія і на водію, і на паливі, і на ремонті кожного автобуса.

Ще хочу продовжити питання контролерів. Вони тепер працюватимуть і в автобусах, не тільки в електротранспорті. Ви вже набрали штат цих людей? Це ж має бути величезна кількість, щоби перевіряти. Скільки, пане Іване, автобусів приватників у нас працює?

Іван Велійка: Можу сказати в загальному, що на сьогоднішній день заплановано в загальній кількості 461 автобус. Це і комунальне АТП, і приватні перевізники.

Ну, точно контролерів «Львівелектротрансу» не вистачить. Чи набрали вже цих людей і, за вашими прогнозами, скільки їх буде працювати?

Орест Олеськів: Зараз формується перевід усіх контролерів із електротранспорту на «Львівавтодор». Також у них є поза сто вакансій, які зараз шукають, наймають.

Виключно контролери?

Орест Олеськів: Виключно контролери. Тобто зараз триває набір цих посад. Загалом тут цікаво, тому що зараз дуже багато вакансій місто відкриває нових: це і контролери, і ми маємо теж інспекторів з паркування – шукаємо 70. Так що роботи вистачить нової.

Пане Іване, ваше бачення щодо контролерів – скільки їх має бути, щоби вони контролювали процес і з «зайцями», і тих самих водіїв, які можуть цю сіру касу проводити, бо звикли.

Іван Велійка: Знову ж таки, я думаю, що на перших порах кількість контролерів, може, треба і більше. Але коли контроль виконуватиметься ефективно, і всі будуть знати, що він дієвий і в будь-який час може відбутися, то буде вже і самодисципліна тих же пасажирів, які сідають і оплачують проїзд. Тому що викласти за безбілетний проїзд 200 гривень – то вже буде цей... Але яка кількість їх повинна бути, то це питання до міста. Тому що місто зацікавлене більше, адже ті кошти, які воно збере, будуть зменшувати ту суму, яку необхідно додатково додавати з бюджету.

Оресте, щодо схеми маршрутів, з якою можна вирахувати економічну складову Е-квитка – є вже такі дані? Наприклад, транспортна комісія вимагала цей документ з остаточними розрахунками та кількості кілометрів. Зокрема, Ігор Зінкевич у нас на ефірі про це казав – що він досі не бачив цих рахунків. Чи вони вже є сьогодні?

Орест Олеськів: Насправді ми давали Ігорю Зінкевичу попередні розрахунки, бо над цим працювалося з початку року. Зараз загалом прийнято, що ми будемо починати з діючої схеми. Існуюча економіка розрахована на діючу схему. Проте є логіка зміни маршрутів, незначна, для того, щоби зменшити дублювання маршрутів. І власне безкоштовна пересадка дає можливість по-іншому спланувати маршрути.

Тобто вони будуть закорочені?

Орест Олеськів: Здебільшого закорочені. Деякі продовжені, деякі закорочені, а деякі все-таки будемо скасовувати.

Пане Іване, що скажете про цю схему маршрутів?

Іван Велійка: Це є дуже важливе питання. І на сьогоднішній день я вам скажу так: якщо на сьогоднішній день використовувати ту маршрутну мережу із запланованою кількістю автобусів і з тим кілометражем, то на сьогоднішній день тільки автомобільному транспорту громадському місто мало би заплатити десь біля 1,3 млрд грн в місяць. При тому, що місто збере не більше 600 мільйонів.

Якщо взяти електротранспорт – я там не дуже сильно цифрами володію, але разом із електротранспортом це в районі мільярда дев’ятсот. Якщо врахувати, що на електротранспорт сьогодні, якщо це відповідає дійсності, платні до безкоштовних – один до трьох, то там ще треба додати орієнтовно 400 мільйонів. І це буде майже мільярд треба буде бюджету доплатити.

Тобто тут у вас є занепокоєння, що приватні перевізники будуть недофінансовані?

Іван Велійка: Це має бути занепокоєння в міста. Тому що якщо буде недофінансований транспорт, він не зможе працювати. Це однозначно. Але на сьогоднішній день моя думка – що маршрутну мережу треба міняти однозначно, маршрути треба закорочувати, бо немає змісту ганяти автобуси з Сихова в Брюховичі, умовно,. Бо якщо є можливість пересісти з одного транспорту на інший і не доплачувати – то для чого нам ці трансконтинентальні маршрути?

От ви зачепили важливу тему щодо проїзду в громадському транспорті Львівської громади. От Львів у нас став великим, і от… Що ви можете сказати мешканцям Зашкова, Підбірців? Вони ж теж чекають цього електронного квитка. І що це буде для них означати?

Іван Велійка: Я думаю, що оскільки наш голова Львівської громади прирівняв приміські маршрути до міських, то вони будуть користуватися всіма привілеями і всіма тими моментами, які будуть для міста Львова, однозначно.

Оресте, що ми можемо сказати мешканцям Львівської громади, що на них чекає з січня наступного року?

Орест Олеськів: Власне, як сказав Іван Богданович – передбачено, що аналогічно буде та сама вартість, що й для мешканців Львова. Тобто ті ж самі абонементи, ті ж самі 10 гривень за електронним квитком. По суті, не буде ніякої диференціації, всі мешканці Львівської територіальної громади будуть користуватися однаковими тарифами.

Ну, побачимо, як це буде працювати. Але оці тарифи, які винесли на громадське обговорення, не подавали на вивчення депутатів постійної транспортної комісії. Про це, знову ж таки, заявив Ігор Зінкевич – він є головою цієї профільної комісії. Як так сталося і чи не вплине це на всю процедуру?

Орест Олеськів: Загалом процедура формування тарифу не передбачає такого пункту, як винесення попереднє на депутатську комісію, хоча загалом ці питання проговорювались і саме в депутатської комісії є можливість доєднатися до публічного обговорення – тобто так завжди відбувалося при обговоренні тарифів. Я знаю, що члени депутатської комісії запрошувались на обговорення, яке відбудеться, як уже казали, в п’ятницю о тринадцятій годині. Власне там є можливість висловити свою думку. Тому що зараз триває процес обговорення, і саме рішення буде прийматися лише після проведення цих обговорень.

Це громадське обговорення буде в онлайн-форматі у зв’язку з пандемією. Як можна буде приєднатися до Zoom-конференції тим, хто цікавиться цією темою?

Орест Олеськів: Загалом ця інформація про Zoom є доступна на сайті Львівської міської ради https://city-adm.lviv.ua, є оприлюднено в ЗМІ. Є відповідний лінк, на який можна перейти і доєднатися без додаткових обмежень.

Пане Іване, хочу почути ще від вас, чи вплине запуск електронного квита у Львові на гравців ринку перевезень. Може хтось зникнути, хтось з’явитися?

Іван Велійка: Я думаю, що на сьогоднішній день у місті Львові сформована оптимальна команда, тобто приватні перевізники і комунальне підприємство. Тобто умови, які будуть сьогодні встановлені, вони десь прирівнюють всі підприємства. Вже немає такого, що приватним перевізникам нічого, а в комунальному підприємство чи в «Електротранс» вливають у статутний фонд і так дальше. Тобто це вже десь рівні правила гри. І зараз якраз у цих умовах буде конкуренція, тобто можна буде…

Добре, чи з цими правилами гри ви зацікавлені оновлювати рухомий склад, як це є в АТП-1?

Іван Велійка: Звичайно. Ми постійно добивалися оприлюднення цього тарифу за один кілометр для того, щоби зробити прорахунки. Тому що цей тариф має обов’язково враховувати інвестиційну складову. Тому що на сьогоднішній день ми розуміємо, що приватний перевізник для того, щоби оновити рухомий склад, у нього єдине джерело – іти в банк і брати кредит під високі проценти. А комунальне підприємство має можливість купляти за гроші громади ці автобуси або під гарантії міста брати гроші в іноземних банків, чого приватні підприємства не мають.

Але якщо сьогодні економічно вигідно працювати і місто буде виконувати свої зобов’язання по оплаті за виконану роботу – то за попередніми розрахунками ми бачимо, що буде можливість інвестувати кошти в закупку нового транспорту.

В оновлення рухомого складу… Підсумовуючи нашу розмову, хотів би почути ваш прогноз щодо запуску е-квитка. 13 січня – це остання дата, в яку, ми знаємо, мав би запуститися електронний квиток. Оресте, що скажете – чи встигаємо?

Орест Олеськів: Наразі все працює згідно з планом. Є встановлені дедлайни – 13 січня. І зараз вся робота ведеться, щоби встигнути всі моменти доопрацювати, закрити і запустити електронний квиток, який чекають львів’яни саме в січні.

Пане Іване, чи встигаємо по дедлайнах?

Іван Велійка: Я думаю, от попередньо було зачіплено тему комісії, депутатів. Це не дуже добре, що ми ці речі робимо і десь окремо, а потім хай депутати подивляться… Тому що тут дуже багато від них залежить. Адже запустимо ми електронний квиток чи не запустимо, залежатиме від того, чи будуть передбачені ті кошти, про які говоримо зараз, у бюджеті на 2022 рік. А це залежить від депутатів.

Бо тепер всі гроші йдуть не від пасажира водію, а від міста.

Іван Велійка: Так-так. Місто має розраховуватися. І сьогодні депутати можуть заблокувати це питання. Тому це досить серйозне питання, щоби переконати їх в тому, що це потрібно – і віднайти ці кошти, які необхідні для оплати за роботу транспорту.

Дякую вам. Що ж, електронному квитку у громадському транспорті Львова таки бути. І з цим вже ніхто не сперечається. Питання – коли все це запрацює на ділі. Та вже точно, що час пішов на місяці. Дякую за розмову Орестові Олеськіву – очільникові міського управління транспорту, та Іванові Велійці – голові Асоціації перевізників Львівщини.

Свої ж коментарі щодо теми е-квитка ви можете залишати під записом програми у соцмережах, адже діжитал-платформи Zaxid.net відкриті для вас 24/7. Залишайтеся і надалі разом з нами, побачимось в ефірі вже зовсім скоро.