Встигаємо? Три місяці до запуску електронного квитка у Львові

У Львові зі запізненням на кілька місяців таки відкрили сучасний Центр обслуговування клієнтів громадського транспорту. Жовті валідатори вже добрих півроку тестують у салонах трамваїв, тролейбусів і автобусів, паралельно з цим у місті триває реєстрація пільговиків, яким уже в листопаді мали б видавати перші картки для проїзду «ЛеоКарт».

То коли ж у Львові запрацює електронний квиток і чи все для цього готово? Мої вітання, це програма «Стінка на стінку», і найактуальнішу інформацію обговоримо з гостями: я радий представити Миколу Власюка, керівника «Львівавтодору», й Ігоря Зінкевича, голову депутатської комісії транспорту та міської мобільності.

І перш ніж ми почнемо нашу дискусію, мушу апелювати до наших глядачів, адже від вас також залежить, чи запустять електронний квиток вчасно. Так, із 250 тисяч пільговиків у Львові заявку на виготовлення персоналізованої пільгової картки наразі подали лише 65 тисяч. Ідеться про майже три десятки категорій, включно зі студентами і школярами.

Ми для вас підготували перелік всіх адрес, де можна виготовити цю картку для безкоштовного проїзду у громадському транспорті Львова зразу після старту е-квитка. Знайдіть у цьому переліку найближчу до себе локацію і подайте врешті документи. Це займе лічені хвилини, але зекономить на ділі і нерви, і ваші гроші. Адже якщо нинішній пільговик не матиме цього пластику, він буде змушений платити за проїзд. І щоби потім не було черг і алярмів за картками, як-от зараз у центрах вакцинації.

Отож, пане Миколо, видачу перших е-квитків для пільговиків ви анонсуєте вже на листопад. Чи все збігається по термінах?

Микола Власюк: Все збігається. Ми плануємо, що в листопаді будемо планувати видачу пільгових карток для пільгових категорій мешканців міста Львова.

Як це буде виглядати? Це можна буде отримати персонально чи поштою, чи обов’язково йти в цей Центр обслуговування пасажирів?

Микола Власюк: Станом на сьогодні у нас прийнято 65 тисяч заяв пільгових категорій.

Ну, небагато.

Микола Власюк: Небагато, 65 тисяч. Ці люди, які здали ці заяви, отримують SMS на свій телефон і будуть запрошені у відповідне місце, де можна буде отримати свою персональну транспортну пільгову картку. Буде визначено місце, буде визначений час – вони приїжджають і цю карточку отримують.

Спасибі. Ігорю, депутати свого часу поставили чіткий дедлайн – 13 січня 2022 року. Від нього вже, напевно, відштовхується і «Львівавтодор». Ви самі якось вірите в те, що ми встигаємо за цим графіком?

Ігор Зінкевич: Ну, трошки… Не ми поставили дедлайн – ми запиталися з технічної сторони, з економічної сторони, з переговорами безпосередньо Європейського банку, яка потрібна позиція, тобто коли саме бачать можливість безпосереднього встановлення електронного квитка. Дійсно, не є секретом, але майже всі фракції Львівської міської ради, які зараз зайшли в цю каденцію, в принципі, у своїх програмах говорили про електронний квиток. Тому вже нелогічно було його десь втрачати, десь питання відкладати. Тому з першої майже комісії було запрошено безпосередньо керівника по напряму електронного квитка, який займається технічною стороною, щоби ми мали розуміння, коли саме можна буде запустити і на якому ми зараз є підґрунті.

Дійсно, на тій першій комісії транспортній було заявлено 13 січня 2022 року. Говорити терміни, скільки воно впроваджується, скільки ми обговорюємо, вже навіть не хочеться…

Та ми говорили про це з 2013-го чи 2014 року.

Ігор Зінкевич: Якщо дуже чесно говорити, то трошечки неправильна історія. У 2012 році лише почали обговорювати. Близько 2016 року були перші кроки зроблені щодо подачі заявки безпосередньо у Європейський банк. Близько 2018 року (і ми вже ту історію дуже добре знаємо) вже отримали підтвердження того, що ми можемо бути учасниками кредиту, який фактично можемо використати для електронного квитка. З 2019 року почалися чіткі переговори безпосередньо з представником Чехії щодо валідаторів, щодо системи, яку можна буде встановлювати. 2020-й – була певна технічна така зупинка. Не знаю, чому причина – у нас певним чином і керівники помінялися у 2020 році. Вже десь близько 2021 року, коли нова каденція прийшла, було призначено, був конкретний керівник, який тим займався, і фактично сама транспортна комісія займалася саме з ним – і сугубо з технічної сторони.

Тому що я все ж таки мушу сказати: у нас є дві сторони впровадження. Можна говорити – встановлення, і можна говорити – впровадження. Щодо встановлення ми певним чином перевищуємо графік. Хоча у мене є деякі питання щодо залишкової кількості валідаторів, які в нас лишаються, і чому ми не використовуємо договір, який, в принципі, з ЄБРР прописані були обговорення, не говоримо про приміські маршрути. У нас є залишкові кількості, які можна використати на приміські маршрути – враховуючи, що у нас ОТГ, і ми це неодноразово пробували підіймати. Не обговорюється. Ну, тут є дуже глобальне пояснення, що стосується економіки. У нас до сих пір не напрацьовані маршрути, які мають бути введені в електронний квиток. У даному випадку мені тяжко апелювати безпосередньо до пана Миколи, тому що він представник «Автодору» – це технічна сторона. Але є ще економічна, в якому зав’язується управління транспорту, в якому зав’язується департамент житлово-комунального господарства, тому що на даний момент управління під них відноситься.

У нас через то, що немає маршрутів… Нагадаю – ті маршрути, які в нас затверджені в поліції, все, норми дозволені, стосуються лише міста Львова. Ми там частково зараз міняємо щодо Львівської ОТГ. Загалом сітку маршрутів, яка би мала запрацювати під електронний квиток… В мене є зауваження щодо 40 хвилин, тому що хто користується громадським транспортом, він деколи і за півтори години доїжджає в теперішніх реаліях. Тому пересадковий білет все ж таки мав бути півтори години – це моє бачення. Але в подальшому ми можемо це адаптувати і говорити, чи це 40 хвилин чи півтори години.

Знову ж таки, у нас немає маршрутів. Ми не можемо порахувати економіку, ми не знаємо точно, скільки зараз фактично буде відбуватися кілометрів того чи іншого маршруту. Ми не знаємо, як ми будемо перші місяці – а так воно буде, ми з бюджету будемо оплачувати за перевезення сугубо за кілометр.

У нас є величезні перспективи щодо електронного квитка. Це річ, яка дасть можливість: перше – пасажиропотік, друге – потоки людей, які користуються, третє – ми чітко відмежуємо ті посвідчення, які (ми знаємо про них, ми чули) підроблені, і їх використовують, кидають.

Ми, врешті, робимо це все правильно. Але дуже сильно лякає зараз економічна сторона. 25 серпня цього року в нас дійсно була така нарада, де пан Микола був присутній, і управління транспорту мало передати за два тижні мережу нову представити або зміни до мережі існуючої. Хоч в мене особисто є зауваження – я там не спеціаліст, але в мене величезні зауваження до існуючої. Та, я думаю, кожен мешканець міста Львова має зауваження до нашої теперішньої мережі. Але вже два місяці… І є дуже великі питання до управління транспорту. І я дійсно зараз піднімаю на сесії Львівської міської ради питання звіту управління транспорту. Бо від них залежить їхня робота. Вони зараз мають адаптувати цю всю систему для того, щоби воно працювало.

Видати карточку – це одне. Ось економіка, наповнити бюджет – тобто передбачити кошти в бюджеті для того, щоби певний цей період перехідний, саме впровадження… Бо встановлення – дійсно 13 січня воно відбудеться. А от із впровадженням у мене зараз є дуже великі питання.

Тобто за технічну сторону ви як депутати не хвилюєтеся, вас більше цікавить економіка.

Ігор Зінкевич: Навіть більше – у нас з технічної сторони з депутатами є пряма лінія працювання з керівником «Львівавтодору», який представляє електронний квиток. У нас є графік, який він нам представив ще тоді, коли на комісії ми почали говорити, коли саме буде встановлено. Я бачу дійсно, що по встановленні (сугубо по громадському транспорті, який знаходиться на території міста Львова – це і комунальний, і приватний) фактично вони перевиконують свої плани.

Є дуже багато людей, які задають, чому до сих пір карточку не видано. Тому що є певний технічний процес наповнення інформації, виготовлення карточки. Ніхто не буде виготовляти одну карточку – зрозумійте, люди. Є певний процес, який зменшує ціну, собівартість того агрегату, тої роботи, яку мають робити.

Панове, але люди зараз нас дивляться – і їх більше цікавить, чи буде працювати цей весь процес. Пане Миколо, чи хочете відреагувати на слова депутата по економічній частині?

Микола Власюк: Ігор чітко доповідає. По економічній частині роботи ведуться. Я надіюся, що за тиждень управління транспорту представить ці всі питання. Я не можу коментувати, тому що то трошки роботи. Але робота, наскільки я знаю, ведеться по цьому напряму. По маршрутам також ведеться, я був безпосередньо перед ефіром…

Є у вас бачення по цих маршрутах власне – чи треба змінювати нам усю систему, зокрема з приміськими маршрутами?

Микола Власюк: Ми видамо результат уже після першого місяця, другого, третього роботи. Тоді буде чітко видно і транспортні потоки, і трафік, і які категорії переміщуються, де дублюються маршрути – це все буде видно. Ігор це сказав, і я, в принципі, підтримую. Тому що тут буде чітко видно за перший квартал, де що треба прибрати, що треба добавити, де щільність транспорту підвищити, де в час пік добавити маршрутних засобів і тому подібне. Тобто на ці питання електронний квиток відповідь дасть. Перший квартал – він буде таким дуже цікавим і має бути продуктивним у плані зміни мережі.

Зараз ми говоримо про зміну мережі, різні варіанти її розглядалися. Але зараз ми просто працюємо над теорією різних варіацій. Перший квартал роботи дасть відповіді на ці питання: були ми праві, неправі і по якому варіанту підемо.

І от, вочевидь, наших глядачів цікавить питання, як же буде виглядати ця картка для проїзду у громадському транспорті Львова. Бо ці жовті валідатори у трамваях і тролейбусах всі давно вже бачать, а от власне картки ніхто в руках не тримав. Так-от, що відомо? Пластикових карток «ЛеоКарт» буде три типи: загальна, персоналізована та туристична.

Так звана загальна картка буде призначена для регулярного використання містянами, її потрібно буде вам періодично поповнювати. Вона не містить жодних особистих даних про пасажира, однак для активації її потрібно просто авторизувати через окремий сайт. Купити загальну картку можна буде без будь-яких документів у мережі роздрібної торгівлі.

А от персоналізована картка міститиме вже ваше фото, ім’я, прізвище й інші особисті дані. Такі картки видаватимуть, зокрема, всім пільговикам, а також тим, хто сам подасть необхідні документи. Обіцяють, що всі персональні дані будуть захищені у системі «ЛеоКарт».

І третя картка – туристична. Вона призначена для короткострокових поїздок у необмеженій кількості, проте такі картки матимуть різний термін дії – наприклад, на день, два або тиждень.

Пане Миколо, це вже остаточний дизайн, який ми побачили, чи він ще розробляється?

Микола Власюк: Ні, карточки вже всі надруковані, карточки передані відповідним підрядником до нас. І нам залишається тільки на персоналізованих картах нанести інформацію: фотографію, прізвище, ім’я мешканця і внести інформацію про особу.

Зрозуміло. Ігорю, після запровадження е-квитка у Львові вартість разового проїзду може зрости навіть до 18 гривень – про це багато хто говорить. Що відомо вам і чи варто розглядати всерйоз тариф у 18 гривень вже сьогодні із січня?

Ігор Зінкевич: Знову ж таки, я дуже часто чую про 18 гривень. Але це питання карточки і, в принципі, теперішнього електронного квитка буде стосуватися оплати за день. Тому говорити про вісімнадцять – що, за день? Тоді це добре. Тому що ми зараз маємо мінімум дві поїздки: на роботу і з роботи. Якщо це говорити лише один раз – ну, яким шляхом тоді рахувати? Тому що персоналізована карточка вона функціонує, в принципі, абонемент – тобто ти придбав собі його на місяць, на півроку чи на рік. Ну, я надіюся – бо знаю, що на місяць гарантовано має передбачено бути, і на півроку, але в мене ще є бачення, що має бути передбачена і можливість на рік. Тому що людина планує собі свої поїздки, планує собі внести кошти. І ми вже маємо собі обігові кошти, щоби розуміти, як буде функціонувати. І чим швидше ми наповнимо саме абонементами, які люди закуплять, тим швидше ми зможемо не з бюджету діставати кошти, а сугубо перекривати ті витрати, які потрібні будуть для комунального підприємства, щоб надати ті послуги, тими коштами, які безпосередньо заплатили мешканці.

Щодо основного запитання, яке десь там стосується – вісімнадцять чи не вісімнадцять гривень…

Ну, глядачам варто зрозуміти, чи зросте вартість проїзду.

Ігор Зінкевич: Електронний квиток першочергово, чому я особисто стояв на ньому, перше – дає мені повну історію, як користується пасажир. Тобто пасажиропотік, якого ми ще з 2018 року навіть рішенням виконкому не зробили. Це дуже велика проблема, тому що в нас реально бардак із маршрутами у місті Львові. Вони дуже помінялися від першоначального свого положення, змінювалися технічно, кожен раз хтось давав якісь правки.

А що ви маєте на увазі бардак? Те, що вони дублюються?

Ігор Зінкевич: Проста банальна річ – що таке пасажиропотік? Це кожен мікрорайон має певну кількість людей, які кожен день виїжджають не на власному транспорті, а громадським транспортом. Значить, ми для нього маємо дати певну кількість автобусів чи то іншого транспорту, які взаємозалежні.

Ну, є ж начебто багато великогабаритних автобусів.

Ігор Зінкевич: Знову ж таки – як вони їздять, їхня технічна сторона. Як самим водіям автобуса їздити в центральній частині. Є дуже багато питань, які мають бути складені сугубо після півроку користування електронного квитка. Ми отримаємо настільки багато інформації, яка фактично дасть нам можливість розвивати, і вже підґрунтя цифр для того, щоби ми приймали рішення – а який транспорт ми будемо купувати, на який транспорт ми робимо ставку.

Але, знову ж таки, вертаємося до основного. З того моменту, коли електронний квиток вводиться в нас у місті Львові, ми оплачуємо не за людину, і людина нам не оплачує. І тут цікавий момент – оце в залежності від моделювання маршрутів у місті Львові. Якщо ми беремо в пріоритеті електротранспорт (а ми розуміємо, що затрати на нього в даному випадку є менші, тому що електрика, ніж двигуни внутрішнього згорання) – значить, їхню ставку, наприклад, це моє бачення: центральна частина – максимально, автобуси – по кругу. Я брав дійсно з певних таких переконань позиції, яку нам французи пропонували на «Євро-2012» за грантові кошти. Тобто радіальні маршрути, які фактично виконують їзду пасажира; а вже довозні – тобто ті самі автобуси, які не мають ні колії, ні тролейбусної мережі, використовувати максимально їх.

Дійсно дякую місту Львову за те, що у нас є така мережа. Її дуже треба зараз поправляти, вона в критичному стані у дуже багатьох моментах, бо пару років не було до того бажання розглядати. Але в пріоритеті розвитку міста. І згадуючи свою попередню каденцію, що ми проголосували за таку дуже популістичну ухвалу – що ми перейдемо повністю на електричний транспорт, має нас спонукати як депутатів максимально сконсолідувати.

І коли ти робиш ставку на електротранспорт, зменшуєш віражі маршрутів автобусів – ти зменшуєш оплату за кілометр. В даному випадку по тих підрахунках, які в нас є, це близько 120-110 гривень (я не знаю ще змін – якщо будуть представлені зміни, я зможу вас чіткіше назвати цифри) за кілометр оплату перевізникові. Фактично це і є затратна частина.

Тобто вони нарешті будуть уже зацікавлені їздити довше, а не з’їжджати з маршрутів о дев’ятій вечора?

Ігор Зінкевич: Про це навіть не розмовляється. Кожен водій тепер буде виконувати лише одну функцію – возити пасажира, що в нього і передбачено. У нього вже не буде потреби перевіряти той самий пільговий, не пільговий. Система буде працювати так, що не дає можливості «зайцям» використовувати громадський транспорт і не платити за нього.

Для того в мене зараз тоже є зауваження, бо по ЄБРР договорі я чітко читав: близько 30 інспекторів, які мають контролювати квитковий проїзд. Останню інформацію, яку я почув (може, ви будете мені апелювати і зміните) – 75. Я до сих пір вважаю, що це замаленька кількість, і нам уже треба прогнозувати...

Це враховуючи електротранспорт чи лише автобусні маршрути?

Микола Власюк: Весь, весь.

Ігор Зінкевич: І це мене дійсно трошки лякає. Тому що навіть під ту кількість транспорту, яка в нас була і нам видавали кредит, вони нам поставили певні рамки щодо 300 – перепрошую, не інспекторів, а контролерів. І це є чітка робота, яку вони мають виконувати для того, щоби це правильно функціонувало і не було зловживань.

Є дуже багато речей, які мають зрозуміти: ціна буде 75 гривень за кілометр, 110 чи 120. В тому залежить та сама робота інформаційна, ті самі карточки підготовані, можливість абонементів, які дадуть ціну нижчу, але бажання людини купити, бо вона місяць буде користуватися. Є дуже багато речей.

Спасибі. Так-от, ми говорили про оці місячні абонементи. А чи готові львів’яни їх купувати, за вашою статистикою?

Микола Власюк: Дивіться, ми запровадимо варіанти з абонементами – плануються і місячні, і квартальні, і річні, і семиденні, й одноразова поїздка. Тобто варіанти будуть різні. Зараз вони будуть дані на затвердження, і там уже буде прийнято рішення, і перелік їх буде, скільки там буде їх видів – чотири, п’ять, шість і тому подібне. Вони будуть цікавими для мешканців, тому що вони будуть значно дешевшими, ніж базова ціна проїзду.

От ваші економічні розрахунки про що говорять? Те, що ми говорили – про 18 гривень за проїзд?

Микола Власюк: Люди будуть приємно здивовані з розрахунків. Так що дочекаємося рішення відповідних органів місцевого самоврядування, де вони оголосять. Зараз я не можу наперед говорити, тому що ці питання мають пройти відповідні комісії – і будуть оголошені. Але те, що ми зараз бачимо попередньо, – що для мешканців має бути цікаво.

І те, що електронний квиток таки запрацює вчасно – закрадаються сумніви навіть у тих людей, які ще вчора переконували нас у зворотному. Зокрема я кажу про Андрія Білого – посадовець впродовж чотирьох років займався питанням транспорту та інфраструктури, він був одним із головних кураторів електронного квитка у мерії свого часу. Ми не раз запрошували саме його до нашої студії, та от нині Андрій Білий вже не працює у Ратуші, але продовжує вести свій урбан-блог на YouTube. І от в одному з останніх своїх відео він зосередився і на запуску електронного квитка у Львові. Пропоную почути, що він думає про перспективи запуску е-квитка у січні 2022 року.

***

Андрій Білий (експерт з міської мобільності, влогер): «Міського голову хочуть сильно підставити з електронним квитком. І в мене ще одне відчуття, ще одна причина вважати, чому електронний квиток з 13 січня просто фізично не зможуть запустити. Новий директор прийшов і вирішив серйозно міняти команду. Можливо, це правильне рішення, можливо. Але, напевно, треба дуже підходити обережно – особливо в такі процеси, коли електронний квиток в активній фазі, коли всі процеси налагоджені, і треба просто робити і не заважати. Міському голові хтось радить замінити директора, що вже дуже серйозно похитнуло команду, і представники банку приїжджали і вже намагалися перенести терміни на півроку, друзі, щоб ви розуміли. Тому що є суттєві зміни в команді».

***

Пане Миколо, ну, звичайно, вас буду просити першим прокоментувати слова пана Андрія Білого. То власне чому за три місяці до запуску електронного квитка ви, зокрема, змінюєте команду? Поясніть логіку.

Микола Власюк: Про команду… Не можу зрозуміти, про яку команду говорить – можливо, про команду Андрія Білого? Ну, в принципі, ключові особи, які працюють по електронному квитку – вони працюють, тих людей підсилили. Такого, щоби в чистому вигляді бачити те, що говорить Андрій Білий, – це його думка особиста, мабуть.

Зрозуміло. Пан Андрій Білий у своєму блозі каже, що приїздили вже представники банку – мовляв, йшлося вже про відтермінування термінів. Що ви про це знаєте, пане Ігорю?

Ігор Зінкевич: Знову ж таки, коментую по Роману Леву, тому що не чув інформації, щоби його звільнили.

Йдеться про інших людей, не про Романа Лева.

Ігор Зінкевич: А Роман Лев у принципі займається технічною стороною. Щодо економічної сторони – там багато людей зав’язані з різних відділів. У тому числі управління транспорту Орест Олеськів як був при Андрію Білому, так він і зараз є – тобто там нічого не помінялося. Ми всі це знаємо.

Щодо банку – я нічого, чесно, не чув. Але тут, скоріше за все, треба звертатися до керівників підприємства – якщо вони приїжджали, то тільки до них. До депутатів точно…

Є певні люди, безпосередньо і представники, спостерігачі, ми з ними спілкуємося, є контакт. У нас дійсно була певна розмова за звільнення попереднього керівника напрямку електронного квитка. Вони дійсно говорили про те, що заміни саме керівників, які ведуть технічну сторону, заторможують процес приблизно на три-чотири місяці, розказавши нам історію, яка відбулася з попереднім, до Романа Лева – це Журбенко. Які питання складалися, чому так сталося, вже на цей час тяжко визначитися. Але щодо питання того – це спостерігачі. Банк видає кошти і він, фактично, ставить… Ми свою сторону закидуємо, він свою сторону – і ми по тому рухаємося.

Якщо говорити про спостерігачів – дійсно, вони і є для того, щоби нас консультувати і нас більш-менш направляти. Я знаю, що вони максимально працюють із представниками комунального підприємства, тому що це їхня основна робота. З нашої сторони депутати можуть сказати, якщо є якісь такі проблеми зміни керівників… Ну, до мене особисто не зверталися. Я знаю мінімум двох людей, які представляють спостерігачів за даним проектом. Зараз не було звернень – отак я можу сказати. Банк до мене точно не звертався.

А оця ситуація, що каже пан Андрій Білий про те, що хтось хоче підставити міського голову? Чи не депутати це?

Ігор Зінкевич: Якщо говорити про підставу, то вона дійсно в мене є, і вона в мене є до сих пір. Я ж говорю ще раз: до технічної сторони введення електронного квитка в мене зараз немає таких зауважень. Є багато проблемних речей, але це новостворений продукт, який при використанні, коли починаєш його запускати, вони і будуть виникати.

Питання економічної сторони. Я просто маю певне застереження – ви самі говорите, лишилося два-три місяці. І я на початку програми вам пояснював, що є бюджет, і ми певний цей перехідний період впровадження маємо пережити. Що означає пережити? Тобто ми маємо в бюджет уже закласти певну суму коштів – чи то по 75 гривень за кілометр, чи то по 110, яка в нас буде стратегія подана. Тут дійсно дуже багато питань. Але, знову ж таки, я неодноразово питався в управління транспорту, в мене є не одна комісія, починаючи з липня…

Як і коли ми будемо вирішувати всі ці питання?

Ігор Зінкевич: В липні не надані маршрути. В червні я почав вже говорити, щоби ми взяли за принцип запропоновану мережу 2012 року французами, де розробили повністю пасажиропотік. Не підтримало управління транспорту. Знову ж таки і знову ж таки говорю: депутати – це орган, який має отримати від управлінця вирішення проблеми і погодитися з ним чи ні. В даному випадку депутати взяли на себе функцію підганяйла до управління транспорту, тому що ми не бачимо… Та і, в принципі, люди, які займаються електронним квитком, можуть це визнати – тому що в них немає цифр. А цифри – це є основа основ, яка дає економічну складову всього електронного квитка і подальшого його збереження і функціонування.

Тому в мене до сих пір є величезні питання щодо мережі. Я чую від вас і чую від пані Ірини, і в мене завтра знову зустріч. Тому що в нас зустріч по мережі, напевно, в місяць по два-три рази відбувається в пані Ірини. Пані Ірина більше контролює цей процес управління транспорту, бо в них є цифри, і очікує від них інформації. І в мене є зауваження саме до Ореста Олеськіва щодо ненадання інформації – ні мені як депутату… Бо я також хочу зрозуміти і хочу для себе прорахувати, скільки буде цей кілометр коштувати. Бо коли ця буде інформація – повірте, це вже не є складний процес. Бо коли ти рахуєш пасажира, який платить кошти чи не платить кошти (має пільговий) – це одне. А коли ми чітко знаємо, які в нас маршрути і скільки це кілометрів, я чітко можу рахувати економіку. І це є дуже важливий процес, який, на жаль, до сих пір управлінням транспорту не наданий.

Я от думаю, наші глядачі зараз сидять перед екранами, вони слухають про оці всі розрахунки – але в них є, можливо, інші запитання. Хочу нагадати нашим глядачам, що у Львові діє гаряча лінія електронного квитка. Зателефонувавши за цим безкоштовним номером, який ви зараз бачите на своїх екранах (0-800-303-007), ви можете отримати відповіді на всі запитання, які вас цікавлять. Оператори приймають дзвінки з понеділка по четвер з 09:00 до 18:00, у п’ятницю з 09:00 до 16:45. До речі, а скільки ви опрацьовуєте дзвінків за добу?

Микола Власюк: За добу опрацьовуємо від тисячі до двох тисяч дзвінків. Це опрацьовуємо.

Які найчастіші запитання ставлять львів’яни?

Микола Власюк: Як записатися в чергу, як отримати карточку, які документи з собою необхідно мати. Тобто типові питання, які цікавлять людей, які хочуть отримати пільгову карточку.

Дивіться, є ще одне цікаве питання. Водночас із запуском е-квитка проїзд можна буде оплатити паралельно з QR-кодом, я так розумію, в Приват24, оплата навіть у водія – тобто ці всі варіанти залишаються?

Микола Власюк: Давайте я скажу, які варіанти є, для того, щоби люди зорієнтувалися. Оплатити можна буде транспортною пільговою карткою – раз, неперсоніфікованою транспортною карткою – два, QR-кодом на смартфоні (це мобільний застосунок) – три, звичайною банківською карточкою – чотири (є відповідне місце на валідаторі). І крайній варіант – це купити разовий квиток у водія, який автоматично система зараховує як оплату.

Тобто, давши якусь суму грошей, яка буде визначена для разового квитка – а разовий квиток буде найдорожчим у порівнянні для того, щоби давати людям стимул працювати безготівкою. Тому що це елемент, який створює додаткові незручності: він відволікає водія, він визначає порядок, що необхідно буде ті кошти здавати й обліковувати – ціла процедура.

Ви готові назвати оцю найдорожчу суму, яку доведеться заплатити на сьогодні?

Микола Власюк: Ні. Я, можливо, і готовий її назвати – але називати не буду, тому що поки рішення не прийнято і не озвучено, це буде моя особиста…

Ігор Зінкевич: Це буде пропозиція, після якої депутати мають погодитися на ту ситуацію. Ми маємо скоригувати. Тобто з самого початку було бачення того, що це має бути різна цінова політика, і це правильно. І щодо того, щоби зменшити кількість обігу готівки. Ну все-таки хочеться нагадати – у нас ковід, в нас реально величезні проблеми, і від того також ніхто не застрахований – ні водії, ні пасажири. Тому обмін саме цей – це є важлива річ.

Звісно. Підсумовуючи нашу розмову, ваш прогноз щодо запуску електронного квитка саме 13 січня 2022 року?

Ігор Зінкевич: Знову ж таки, я не маю сумнівів, що він запуститься. Я говорю про введення повноцінного електронного квитка.

Запуститься з якого боку?

Ігор Зінкевич: Це фізично.

З боку «Львівавтодору»?

Ігор Зінкевич: Так.

Чи з боку пасажира?

Ігор Зінкевич: Знову ж таки, немає проблем. Кожна людина зможе з 13 січня, я впевнений у тому, придбати собі квиток чи абонемент, у тому числі зможе подати всі документи й отримати пільгове. Він буде функціонувати і буде працювати. Тобто вся технічна сторона до 13 січня – дивлячись, як воно зараз працює, в мене немає зауважень.

В мене є зауваження по бюджету – а це все ж таки гроші громади міста Львова. І мене дуже сильно хвилює, чи ми стратимо 1,3 мільярда за рік, щоб цей електронний квиток запустити, вже повноцінно працював, чи 950 мільйонів. Тому що зараз коливається система тільки від того, як ти побудуєш маршрути для того, щоби забезпечити.

Я погоджуюся повністю з паном Миколою, що за три-чотири місяці ми адаптуємо ті маршрути – тому що в нас появиться нарешті пасажиропотік, який з 2018 року ніяк управління транспорту не може зробити. Бо в нас на жодному комунальному підприємстві, яке відповідає за перевезення, немає навіть…

Частковий моніторинг був.

Ігор Зінкевич: Немає статиста – звільнений останній у 2019 році. Повірте, я це провіряв. Заради того я брав, скільки працівників працює на комунальних підприємствах, які надають послуги перевезення, і чи є хоч одна посада заповнена статиста. А така є, і така має бути для того, щоб ті підрахунки робили. Ну, але півбіди з того. В нас єдина проблема, саме основне, – це скільки ми затратимо коштів нашої громади, щоби воно запрацювало. Є варіанти, і зараз оптимізуються… Тому пан Микола і говорить те, що ми чекаємо від управління транспорту маршрути з надією оптимізувати ціну за кілометр.

Ігорю, спасибі – завершується, на жаль, час нашої програми. Ще від вас хочу коротенько почути ваш прогноз: чи стартуємо ми з електронним квитком 13 січня?

Микола Власюк: Стартуємо.

Спасибі. Отож, менше трьох місяців лишається до офіційного запуску електронного квитка у Львові. Звичайно, ми тримаємо кулачки, щоби команді «Львівавтодору» все вдалося в терміни. Направду не заздрю їм, бо відповідальність чимала, і кожна помилка буде розглядатись мало не під мікроскопом нашого суспільства. Зрештою, якщо це конструктивна критика – це також завжди добре. Для цього зібралися сьогодні у цій студії і ми.

Я ж дякую за розмову моїм гостям – Миколі Власюку, керівнику «Львівавтодору», та Ігорю Зінкевичу – голові депутатської комісії транспорту та міської мобільності. А це була програма «Стінка на стінку». Чекаю і на ваші коментарі під цим випуском в інтернеті. Цифрові платформи ZAXID.NET до ваших послуг 24/7. Будьте з нами, щасти.