Тріумфатори та невдахи Канн

17 травня фільмом Андре Деплешена «Привиди Ісмаеля» відкриється 70-й Каннський кінофестиваль. Програма обяцяє багато. І хоча фільмів ще ніхто не бачив, про них уже палко сперечаються в численних кафе на бульварі Круазетт, що є традиційними лаштунками фестивалю.

Як то прийнято під час ювілеїв, хочеться згадувати минуле. Тим більше, що «Золота пальмова гілка» є однією із найбільших нагород у світі кіно, перепусткою у його еліту. Але чи завжди із рішенням Каннського журі погоджують глядачі, які просто купують квитки до кінотеатрів?

Пропонуємо добірку фільмів, володарів головних призів Каннського кінофестивалю, які стали найбільш відвідуваними, і тих, які глядачі проігнорували.

Топ-5 володарів «Золотої пальмової гілки» та Гран-прі, які відвадала найбільша кількість глядачів:

«Плата за страх», 1953, реж.: Анрі-Жорж Клузо – 6,9 млн глядачів

«Третій чоловік», 1949, реж.: Керол Рід – 5,7 млн глядачів

«Летять журавлі», 1958, реж.: Михаїл Калатозов – 5,4 млн глядачів

«Апокаліпсис сьогодні», 1979, реж.: Френсіс Форд Коппола – 4,5 млн глядачів

«Чоловік та жінка», 1966, реж.: Клод Лелюш - 4,3 млн глядачів

А ось – 5 фільмів, на які прийшла найменша кількість глядачів:

«Благі наміри», 1992, реж.: Білле Август – 91,5 тис. глядачів

«Дядечко Бунмі, які пам’ятає свої минулі життя», 2010, реж.: Апічатпонг Вірасетакул - 127,5 тис. глядачів

«Смак вишні», 1997, реж.: Аббас Кіаростамі – 161,5 тис. глядачів

«Пані та панове», 1966, реж.: ПьєтроДжермі – 178 тис. глядачів

«Вічність та день», 1998, реж.: Тео Ангелополус – 181,7 тис. глядачів