Вчора мало відбутись чергове засідання Львівської обласної територіальної виборчої комісії для розгляду питань заміщення шести «підвішаних» депутатських мандатів Львівської обласної ради. Процес, що тягнеться з липня 2022 року і через саботаж та бездіяльність виборчої комісії досі суттєво не зрушився з місця. Як результат в обласній раді фактичний склад депутатського корпусу становить 78, а не 84 депутати.
Попередня спроба ТВК провести засідання 19 вересня завершилась безславною, але такою типовою для комісії відсутністю кворуму. Були присутні лише 7 з 18 членів комісії при мінімально необхідних 10. Проте була висока ймовірність, що на засідання 26 вересня вдасться таки зібрати не лише кворум, але також буде намагання прийняти рішення про реєстрацією депутатом одного з шести кандидатів.
У порядку денному були усе ті ж шість питань, що й під час кількох попередніх засідань комісій. А саме про реєстрацію депутатом Львівської обласної ради Назарія Островського (УГП) замість Юрія Фольварочного (партія у січні 2022 року прийняла рішення про його відкликання, він більше року оскаржував у суді це рішення, але в результаті написав заяву про відмову від мандату за власним бажанням) і Ярослава Гасяка (ЄС) замість Григорія Козловського (написав заяву про складання депутатського мандату у травні 2022), а також про визнання обраними депутатами ради о. Миколи Біляка (ЄС) замість Миколи Седіла (написав заяву про складання депутатського мандату у червні 2022), Олега Іваша (ЄС) замість Володимира Квурта (у зв’язку із смертю у грудні 2022), Миколи Фрея (ЄС) замість Михайла Дзюдзя (позбавлений мандату у зв’язку з обвинувачувальним вироком суду у жовтні 2022) та Мирослава Карпінського (Голос) замість Іванни Герус (написала заяву про складання депутатського мандату у лютому 2023).
У цьому моменті варто детальніше пояснити особливість виборчих процедур, через спекулювання якими власне останні півтора року заблокований процес заміщення депутатських мандатів у Львівській обласній раді через бездіяльність Львівської обласної територіальної виборчої комісії. У Виборчому кодексі зазначено, що у разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради його місце займає наступний по списку кандидат політичної партії, яку представляв депутат, повноваження якого були припинено. У даному випадку це стосується чотирьох депутатів «Європейської Солідарності» і по одному обранцю від Української галицької партії та «Голосу».
На перший погляд усе дуже просто та логічно, коли наступний кандидат, який отримав за результатами місцевих виборів 2020 року найбільшу кількість голосів у виборчому окрузі, який представляв депутат, повноваження якого припинені достроково (незалежно від підстав) стає депутатом ради замість нього. Проте проблема у тому, що депутатські повноваження він не набуває автоматично. У Виборчому кодексі зазначено, що для цього територіальна виборча комісія має прийняти два рішення – про визнання його обраним депутатом і про його реєстрацію кандидатом у депутати ради. На перший погляд це формальні процедури для легітимації очевидного факту заміщення мандату, як це прописано у законодавстві. Але у цьому власне і полягає основна проблема, що без формалізації цього рішення територіальною виборчою комісією кандидат не може набути статусу депутата місцевої ради.
Саме саботування Львівською обласною територіальною виборчою комісією прийняття цих двох рішень у справі кожного з шести кандидатів на заміщення ними депутатських мандатів Львівської обласної ради є причиною блокування набуття ними статусу депутатів. Станом на сьогодні Ярослав Гасяк (з 18 травня 2023) і Назарій Островський (з 21 липня 2023) визнані обраними депутатами облради, проте досі не прийнято рішення про реєстрацію їх депутатами Львівської обласної ради, тоді як у справі Миколи Біляки, Олеги Іваши, Миколи Фрея та Мирослава Карпінського не прийнято навіть рішення про визнання їх обраними. Мовою політичних технологій це називається інструменталізацією виборчих процедур задля досягнення політичних цілей.
Водночас проблема блокування заміщення шести вакантних депутатських мандатів і тривалі судові оскарження довкола відкликання чотирьох депутатів фракції УГП зумовлені міжпартійною конкуренцією як у середині самої Львівської обласної ради (між фракціями «Європейська Солідарність» та «Слуга народу»), так і у її протистоянні з Львівською обласною військовою адміністрацією, перш за все, у контексті узгодження кандидатури нового голови обласної ради (у квітні 2023 року роботу попередньої голови Ірини Гримак було визнано незадовільною та проголосвано за достровокове припинення її повноважень, в результаті чого посада залишається вакантною, а тимчасовим виконуючи обов’язки спершу був перший заступник голови Євген Гірник, а з липня вони перейшли до Юрія Холода). І це розуміють самі учасники цього протистояння та усвідомлюють члени Центральної виборчої комісії, а реалізовуюють його руками частини членів Львівської обласної територіальної виборчої комісії шляхом «ручного керування» її діяльністю. І розрубати цей Гордіїв вузол може Центральна виборча комісія, яка з аналогічних політичних мотивів дуже мляво реагує на бездіяльність ТВК або розв’язання політичного протистояння у середині Львівської обласної ради та обранням нового голови ради (для чого наразі немає передумов та насправді особливої потреби для керівництва ЛОВА).
Якщо ж повернутись до самого засідання Львівської обласної ТВК 26 вересня, то у кінцевому підсумку воно не відбулось. Спершу усе виглядало обнадійливо, оскільки був наявний кворум - були присутні 10 з 18 членів комісії (мінімально необхідна кількість для роботи). І в момент коли мало розпочатись засідання пролунала повітряна тривога, що внесла певну метушню і після обміну думками було вирішено спуститись в укриття, щоб продовжити там свою роботу. Проте дорогою до укриття двоє членів комісії «загубились» і не дійшли до укриття. В результаті до укриття дійшло лише 8 членів ТВК, а це означає, що не було кворуму для відкриття засідання.
Не дочекавшись повернення двох членів комісії, після відбою повітряної тривоги, ТВК повернулась до зали для засідань, проте кількість членів була недостатня для початку роботи. Телефонні дзвінки до цих та інших членів комісії не увінчались успіхом, оскільки ніхто з них не відповів на дзвінок. Пристуні вісім членів комісії ще якийсь час чекали на те, що вдасться провести засідання, проте через відсутність кворуму усі розійшлись, а засідання ТВК вже традиційно так і не відбулось. Було складено акт про неявку членів комісії та акт про те, що засідання не відбулось.
Цікаво, що голова Львівської обласної ТВК Микола Городецький навіть вперше приніс із собою принтер для того, щоб наскільки можна припустити, оперативно роздрувати рішення, яке могла (мала б) під час засідання прийняти комісія, щоб відразу можна було б підписали постанову. Якщо резюмувати, то комісія була на відстані підключеного принтера до довгоочікуваного рішення, тоді як Львівська обласна ТВК ще досі не була такою близькою до рішення про реєстрацію одного депутата Львівської обласної ради.
Що ж насправді відбулось під час засідання 26 вересня? Усе вказує на те, що ТВК щонайменше могла і повинна була провести засідання, адже мав бути наявний кворум. Наразі ми цього не знаємо достименно, проте була ймовірність того, що за наявності кворуму комісія могла б прийняти рішення про реєстрацію одного з кандидатів у депутати.
На чому ґрунтується таке припущення? На наявності передумов, яких не було раніше. Станом на зараз по окремих кандидатах (кандидату) в організаторів блокування прийняття рішень Львівською обласною ТВК наразі вичерпався набір правових, формальних, казуїстичних приводів для подальшого блокування, які б дозволяли Центральній виборчі комісії мляво реагувати на бездіяльність ТВК без правових та політичних наслідків. Це створює додатковий клопіт для ЦВК, оскільки у такому разі проблема прийняття рішень переноситься з рівня ТВК на рівень відповідальності ЦВК.
Проте дуже вчасна повітряна тривога несподівано дала «кураторам» саботажу та ручного режиму роботи Львівської обласної ТВК формальний привід виправдати причину відсутності двох членів комісії для відсутності кворуму і в такий спосіб в черговий раз зірвати засідання комісії без потенційних правових наслідків для себе з боку ЦВК.
Оскільки засідання ТВК не відбулось, то його проведення перенесено на 28 вересня. Причина такої оперативності та регулярності (коли з 19 по 28 вересня відбуваєтсья три засідання комісії поспіль), чого раніше неспостерігалось полягає у тому, що 29 вересня має відбутись засідання Центральної виборчої комісії, під час якого розглядатимуться дві скарг Української галицької партії і однієї скарги від «Європейської Солідарності» про бездіяльність Львівської обласної ТВК. Через це до цього часу ТВК має «продемонструвати» результати своєю роботи, навіть якщо вони будуть мінімальними та імітаційними, як це було вже, наприклад, під час засідання комісії 21 липня 2023 року.
Заплановане на 28 вересня засідання ТВК дасть відповідь, якщо не на усі, то хоча б на окремі з вище зазначених питань та припущень. Враховуючи півторарічний досвід бездіяльності та саботажу комісії сподіватись на розблокування процесу заміщення депутатських мандатів до Львівської обласної ради не варто (для цього немає політичних підстав), проте очікувати на певні потенційні позитивні зрушення можна.
Отож, як ви розумієте, далі буде…