Злива середи, 30 червня, застала мене дорогою додому. Раптово стало надто похмуро, гілки дерев почали «танцювати», схиляючись додолу, вітрюган повитягував порох і пісок з-під будинків і на одну мить Львів став схожим на пляж.
Пляж, який готується до буревію. Не забарився й дощ, який миттєво переріс у грозу. Вітер сягав майже 30 метрів на секунду, пішоходів здувало, вулиці перетворилися на річки. Видимість влітку традиційно обмежує туман, а того дня було погано видно через дощ. Вода густою пеленою вкривала все навколо.
240 повалених дерев і 7 з них впали на автівки. Інфраструктура не витримала такого навантаження. І якщо ми думаємо, що варто лише замінити комунікації, і під час грози Львів перестане нагадувати сцену з фільму про апокаліпсис, то ні. Бо справа не тільки у міських спроможностях (які все ж потребують поліпшення), а й у кліматичній зміні – незворотньому явищу, яке повільно, але впевнено насувається на увесь світ.
Глобальна зміна клімату
Глобальна зміна клімату – це суттєве й тривале підвищення середньостатистичної температури. Вона може охопити від десятка до мільйона років, просто упродовж тривалого часу ставатиме все тепліше. І тепліше. І тепліше.
Таке визначення може підштовхнути до думки, що глобальна зміна клімату призведе перш за все до глобального потепління – шаленої спеки, танення льодовиків. І так, і ні водночас. Адже кліматичні зміни призводять і до засух, повеней, штормів, ураганів, надзвичайно спекотних днів. Надто тепла зима, а потім – раз! і хуртовини, які на тиждень паралізують життя міста. Або ж спекотне літо, в якому раз-по-раз трапляються сильні грози.
«Досить часто про кліматичну зміну синонімічно говорять як про парниковий ефект, підвищення температури і так далі. Але насправді ось цей парниковий ефект і підвищення температури – це одні з причин кліматичної зміни. Тому що атмосфера нагрівається, і внаслідок цього змінюється фізика хмар, змінюються загалом всі процеси на планеті. І це передбачає те, що необов’язково на всій планеті стане на 3-5 градусів спекотніше, це означає, що природні процеси змінюються, і десь може це виливатися в такі наслідки, як інтенсивні понаднормові опади, коли за певний проміжок часу випадає півмісячна або чвертьмісячна норма опадів є. Або, наприклад, можуть з’являтися смерчі – це в Україні за останні роки було, коли в Херсонській області донедавна взагалі не знали, що це таке, і тут вони [смерчі – ред.] почали з’являтися», – розповідає виконавчий директор ГО «Плато» Микола Рябика.
Однак кліматична зміна змушує погоду кидатися у крайнощі: спершу – шалені зливи й підтоплені вулиці, а потім – неймовірна спека.
«Коли температура в місті ще більше нагрівається, ніж на околицях, внаслідок того, що багато закоркованих поверхонь. Тобто дуже-дуже багато таких факторів, те, що ми можемо не дуже помічати, але воно теж може впливати – це зміна біорізноманіття, зменшення або збільшення. Тобто в певних моментах, коли стає тепліше або холодніше, то в першу чергу комахи можуть змінюватися, якщо, умовно, в Україні буде підвищуватися й надалі температура, то можна очікувати, що з’являться якісь види, умовно, з Північної Африки, і вони стануть для нас небезпечними, тому що наші організми не пристосовані для них», – додає Микола Рябика.
Адаптація до нових реалій
Чимало країн світу вже починають адаптуватися до нових реалій глобальної зміни клімату.
«Наприклад, як у Гданську – у них уже близько трьох років працює система оповіщення, коли всім на мобільні телефони розсилаються про те, що буде, умовно, гроза, заховайтеся. Є інструкція, що робити в разі чого», – додає Микола Рябика.
У Берліні впроваджують заходи за концепцією «місто-губка», де зелені поверхні швидко поглинають опади у дренажні шари, і цим розвантажують систему міської каналізації. А в Парижі посилено дбають про дерева, їх щороку ретельно обстежують на відповідність до вимог громадської безпеки, аби не падали під час грози.
Ці стихійні метеорологічні явища можна контролювати адаптацією до глобальної зміни клімату. Однак тут доведеться реагувати заздалегідь, грати зі стихією в гру наввипередки.
«Я думаю, ми на такому тільки початку. Тому що це питання поступово актуалізується. Я не можу сказати, що в нас величезний прогрес в цьому питанні, але, порівнюючи з іншими містами України, в нас це ще на такому відносно гарному старті. Але, зважаючи на те, який досвід мають міста ЄС чи США, то ми надзвичайно відстаємо. В першу чергу треба думати над біодренажними системами – парки, басейни, якісь біодренажні канали, траншеї і дощові садки, тому що води надзвичайно багато. Це, звичайно, продовжувати – місто досить добре почало інвентаризувати дерева, але потрібно продовжувати. Це те, що може допомогти, щоб вони все ж менше падали. А найлегше, що можна зробити, це розробляти інструкції для населення, що робити до буревію чи до підтоплення, що робити під час і що робити після. Щоб люди були готові до цього, щоб запасалися відповідними ресурсами для безпеки», – розповідає виконавчий директор ГО Плато Микола Рябика.
Поліпшення кліматичних умов починається з однієї людини
Кожен із нас може зробити щось для того, аби допомогти природі адаптуватися до нових реалій. Наприклад, обирати продукти від локальних виробників – такі товари не потребують тривалого транспортування, відповідно, скорочують викиди вихлопного газу в атмосферу. А ще – за можливості змінювати пластик на інші, більш екологічні матеріали. Сортувати сміття, носити торбинки замість пластикових пакетів – словом, обирати більш екологічні речі побутового вжитку.
«У цьому випадку кожна людина, якщо вона екосвідома або хоче стати екосвідомою, кліматично свідомою, в першу чергу має робити щось в себе вдома, у своєму районі, у своєму подвір’ї і так далі. Це можуть бути заходи в з енергозбереження. Це правильне утеплення будинків, це раціональне використання ресурсів – тобто коли, наприклад, ставляться лічильники, і людина споживає саме стільки, скільки потрібно. Коли це ресурс, такий, як вода, коли, наприклад, енергія. Коли відходи не марнуються і не викидаються даремно, а, відповідно, людина знає, куди вони діваються, звідки вони беруться, як виробляються, і таким чином вона починає цінувати, що в неї є», – додає Микола Рябика.
Енергозбереження рятує (світ)
Серед причин глобальної зміни клімату, наприклад, є коливання сонячної радіації та виверження вулканів. Це процеси, на які людина не впливає.
Але є й причини, які регулюють люди: наприклад, використання викопного палива та неефективне споживання енергії. Парникові гази, які утворюються внаслідок діяльності людини, викликають посилення парникового ефекту. Надмірна кількість газів, які утворюються в результаті діяльності теплоелектроцентралі, великої кількості транспорту, промисловості.
У Львові в містян є змога запровадити вдома ефективне енерговикористання, і в цьому навіть фінансово допоможе місто.
«Енергоефективність у нас є для фізичних осіб і для юридичних осіб. Юридичні – це ми маємо на увазі ОСББ та ЖБК. Отже, для фізичних осіб у нас є програма енергозбереження, яка передбачає компенсацію 15% від тіла кредиту на впровадження заходів з енергозбереження. Є деякі обмеження, але загалом базові потреби сім’ї воно, в принципі, покриває. Залежить від того, який це будинок. Наприклад, всередині квартири – це заміна радіаторів, встановлення датчиків, заміна котла. Якщо маленький будинок, до 10 квартир, це може бути утеплення зовнішніх стін, утеплення покрівлі, утеплення труб», – розповідає начальник відділу супроводу ОСББ Львівської міської ради Сергій Солтис.
Можна й у співфінансуванні замінити вікна на енергозберігаючі металопластикові. Однак є чітке обмеження: ця послуга недоступна мешканцям історичного ареалу та пам’яток архітектури.
«Друга програма – «Теплий дім». Вона націлена на ОСББ і ЖБК. Вона працює також у тандемі з програмою «Енергодім» державного фонду енергозбереження, тобто наші ОСББ можуть ґрант від держави і паралельно ще компенсації від міста. Ми компенсуємо до 30% на всі заходи з енергозбереження, але в нас є обмежена сума: не більше 1 мільйона гривень на 1 ОСББ», – розповідає Сергій Солтис.
Також у Львові за підтримки GIZ триває проект «Енергоефективний район Сихів», головна мета – продемонструвати переваги комплексної модернізації житлового фонду у поєднанні із модернізацією системи центрального теплопостачання. Організатори відібрали ОСББ, для яких за кошти уряду Німеччини й у співпраці з Львівською міською радою було проведено енергоаудит – визначили, де будинок втрачає енергію, і які заходи необхідно вжити, щоб співвласники змогли зменшити втрати. Наступний крок – подача документів до Фонду енергоефективності для участі в програмі «Енергодім», яка передбачає грант для покриття до 70% витрат на комплексну модернізацію багатоповерхівки.
За кредитні кошти від ЄБРР у Сихівському районі «Львівтеплоенерго» також встановлює індивідуально-тепловий пункт.
Місто і люди
Головне завдання для міста – проаналізувати проблеми й створити сценарії розвитку. Адже глобальна зміна клімату – явище, яке з кожним роком тільки посилюватиметься.
«В Україні міста можуть використовувати програми сталого енергетичного розвитку і клімату, це можуть бути плани адаптації до наслідків кліматичної зміни. Вони можуть по різному називатись, але загалом все зводиться до того, щоби більшість секторів міста, 80-90% охоплюються цими програмами, для них розробляються певні рекомендації на випадок різних стихій, відбувається сповіщення населення», – розповідає Микола Рябика.
Та активіст додає: перш за все потрібні задокументовані кроки та ініціатива влади.
«Однак потрібно розуміти, це питання не вирішиться сьогодні-завтра, і за один рік, це процес, який триватиме десятки років. Та водночас зможе зекономити десятки чи сотні тисяч фізичних, моральних переживань і коштів», – завершує розмову Микола.