У Ахметова і Порошенка відреагували на законопроект Зеленського про олігархів

У п'ятого президента вважають, що зменшити вплив великого бізнесу на ухвалення рішень можна через зміни антимонопольного та антикорупційного законодавства

11:24, 26 травня 2021

У власника «Метінвесту» та ДТЕКу Ріната Ахметова, а також п’ятого президента України, лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка негативно оцінили ініціативу Володимира Зеленського щодо законопроекту про олігархів.

Так, у Ахметова головною проблемою України вважають не окремих осіб, а корупцію, несправедливі суди, неефективне управління і популізм.

Про це «Радіо Свобода» заявила прес-секретарка Ахметова Анна Терехова, говорячи про намір президента Володимира Зеленського обмежити вплив олігархів на законодавчому рівні.

«Ми не можемо коментувати закон, оскільки його текст ще не оприлюднено, але ми переконані, що головна проблема нашої країни – не окремі особи, а корупція, несправедливі суди, неефективне управління й популізм. І вважаємо, що держава має спрямувати всі зусилля, насамперед, на боротьбу з цими явищами. Від цього виграють усі і сама держава, і бізнес, і суспільство», – сказала Терехова.

Вона також зауважила, що протягом понад 20 років його фінансово-промислова група SCM будує свій бізнес «не на домовленостях із президентами й урядами», а завдяки «системній та ефективній роботі».

«За ці роки і президенти, й уряди, і політичні еліти змінилися багато разів. Але ми вірили і продовжуємо вірити в Україну та інвестувати в нашу економіку і промисловість. І залишаємося найбільшим платником податків, роботодавцем і національним інвестором. Це означає, що в основі нашого зростання лежить не лояльність урядів, а системна й ефективна робота. СКМ – це бізнес, який не потребує жодних преференцій. Єдине, що нам потрібно від будь-якого уряду – це чесна конкуренція й рівні правила гри для всіх», – наголосила Терехова.

Своєю чергою, речники Порошенка заявили «Радіо Свобода», що він є «першим і поки що єдиним українським політиком, який свій бізнес передав в управління всесвітньо відомій компанії з бездоганною репутацією», а його бізнес-активи утримують лідерські позиції на ринку «завдяки успішному менеджменту та високоякісній продукції».

«До початку політичної діяльності Порошенко досяг певних вершин в бізнесі, але жоден з його активів не було отримано шляхом приватизації. Компанії, створені Порошенком, ніколи не мали та не мають монопольного статусу на жодному з ринків. Вони не користувалися пільгами з державного бюджету чи доступом до природних ресурсів, не здійснювали і не здійснюють тіньового політичного впливу», — йдеться у коментарі.

За словами представників Порошенка, законодавча ініціатива щодо позбавлення олігархів впливу загрожує засадам європейської демократії в Україні.

У Порошенка наголосили на важливості зменшення впливу великого бізнесу на ухвалення бюджетних та політичних рішень і запропонували це робити через системні зміни антимонопольного та антикорупційного законодавства.

Окрім того, речники Порошенка заявили, що саме за його президентства ряд українських олігархів частково втратили свій вплив.

Нагадаємо, 11 травня секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що під час розробки закону про олігархів, апарат Ради національної безпеки та оборони виходить із того, що до цієї категорії можна «впевнено зарахувати 13 осіб».

Закон про статус олігарха: що відомо

15 квітня президент України Володимир Зеленський запропонував РНБО та Офісу президента разом із Антимонопольним комітетом розробити законопроект про статус олігарха.

За словами Зеленського, майбутній закон має бути спрямований на те, щоб перетворити олігархів на бізнесменів.

«Тому що ми підтримуємо великий бізнес, будь-який бізнес в Україні. А вплив олігархів на Україну – на вибори, на економіку, на закони, на Верховну Раду – цього допустити більше не можна», – заявив тоді президент.

27 квітня віце-спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що у законі буде прописано сім критеріїв, які вказуватимуть на те, що людина є олігархом. Статус олігарха отримуватимуть ті, хто підпадає під щонайменше три критерії з семи. При цьому повного переліку критеріїв Стефанчук не назвав, а лише зазначив, що йдеться про фінансові параметри і вплив на політику.