В Ірані пройшов перший тур президентських виборів, які призначили після загибелі Ібрагіма Раїсі в авіакатастрофі. У другий тур виборів, який відбудеться 5 липня, пройшли реформатор Масуд Пезешкіан та консерватор Саїд Джалілі. Про це у суботу, 29 червня, йдеться на сайті телеканалу Al Mayadeen.
За словами речника виборчої комісії Ірану Мохсена Есламі, на цьогорічних виборах президента зафіксували рекордно низьку явку виборців – 40 відсотків. У першому турі єдиного кандидата-реформатора Масуда Пезешкіана підтримали 10,4 млн виборців, таким чином він посів перше місце. Кандидат-консерватор Саїд Джалілі посів друге місце – за нього проголосували 9,4 млн виборців.
Кандидат у президенти Масуд Пезешкіан підтримує переговори із Заходом та хоче налагодити відносини між Тегераном і Вашингтоном. Своєю чергою Саїд Джалілі є прихильником жорсткої антизахідної лінії.
Нагадаємо, дострокові вибори президента Ірану призначили після загибелі в авіакатастрофі Ібрагіма Раїсі. Як інформував ZAXID.NET, 19 травня, гелікоптер, на борту якого перебував 63-річний Ібрагім Раїсі, здійснив «жорстку посадку». Авіакатастрофа сталась поблизу села Озі, розташованого в лісах Арасбаран у північно-західній провінції Східний Азербайджан. 20 травня віцепрезидент Ірану Мохсен Мансурі в ефірі державного телебачення підтвердив загибель Ібрагіма Раїсі.
Міжнародні правозахисні організації та спеціальні доповідачі ООН звинувачували його у злочинах проти людства. За часів президентства Ібрагіма Раїсі, в Ірані посилили моральні закони, йдеться, зокрема, про зовнішній вигляд жінок та спосіб їхнього життя. Крім того, від початку повномастабного вторгнення Іран неодноразово звинувачували у порушенні резолюції ООН через продаж Росії безпілотників Shahed 131 і Shahed 136, якими окупанти систематично атакують Україну. Проте Іран заперечував постачання зброї для використання в Україні. Зазначимо, що на думку аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), смерть Раїсі не змінить нинішньої траєкторії іранського режиму, спрямовану на жорсткішу та консервативнішу внутрішню політику.