У Києві вперше в Україні провели АВО-несумісну трансплантацію печінки чотиримісячній дитині

Трансплантологи київського «Охматдиту» вперше в Україні провели АВО-несумісну трансплантацію печінки чотиримісячному хлопчику із Чорнобаївки, який потрапив до лікарні з жовтяницею, млявістю, збільшеним животом, знебарвленим калом та темною сечею. Після ретельного обстеження у дитини діагностували біліарну атрезію, яка вже спричинила цироз і печінкову недостатність. Врятувати її могла лише трансплантація печінки. Але не було жодного сумісного донора. І тоді, аби врятувати малюка, спеціалісти вирішили провести АВО-несумісну трансплантацію.

У малюка та його батьків були різні групи крові. Хвороба прогресувала, функції органа стрімко погіршувалися. Хлопчик потрапив у відділення анестезіології. Іншого шансу на життя, окрім пересадки, не було.

У світі відома практика проведення трансплантації органів тоді, коли група крові донора і реципієнта не збігається. Це називається АВО-несумісною трансплантацією. У дорослій медицині такі випадки поодинокі, дитяча — ще складніша. В Україні таких операцій раніше ніколи не проводили, повідомили у лікарні.

«АВО-несумісна трансплантація – це вихід із ситуацій, коли ми не маємо можливості виконати трансплантацію за стандартними умовами сумісності пари донор-реципієнт. Це актуально і для нашої країни, де вкрай низька (2-3 донори з діагностованою смертю мозку на 1 млн населення) донація органів після смерті. А можливість виконання цього типу трансплантації демонструє найвищі кваліфікаційні та експертні можливості нашого центру», – каже лікар-трансплантолог Олег Годік.

«Ми знали: або чекаємо і втрачаємо дитину, або наважуємось на новий для України крок. У медицині є моменти, коли неможливе треба зробити можливим – просто тому, що іншого виходу немає», – додає лікарка-гепатологиня Анастасія Морозова.

Спеціалісти детально проговорили кожен крок і кожен ризик. Командою зібрали консиліум, вивчили міжнародні протоколи, отримали консультації від колег за кордоном і розпочали підготовку до операції.

Тато хлопчика військовослужбовець, нині він на фронті. Тож було ухвалено рішення трансплантувати частину печінки від мами. У неї ІІ група крові, у дитини – І. Щоб знизити ризик відторгнення через різну групу крові, хлопчику заздалегідь провели курс заміни плазми крові і призначили спеціальну імуносупресивну терапію – препарати, які допомагають уникнути відторгнення органа.

Спеціалісти постійно контролювали титри анти-А і анти-В. Це показники, які свідчать, скільки в організмі дитини залишилось антитіл, що можуть відторгнути нову печінку. Вони мають бути на дуже низькому рівні. Тому навіть перед самою операцією ще раз набрали аналіз. І тільки після того розпочали хірургічне втручання.

Операція тривала понад 20 годин. Команда спеціалістів успішно провела трансплантацію печінки. Післяопераційний період Максим провів у відділенні анестезіології. Станом на сьогодні орган прижився, малюка виписали додому і він щотижня приїжджає до лікарні на обстеження.