У Львівському національному музеї вже «Гуцульське Різдво»

Експонують речі горян, датовані XIX – першою третиною XX ст.

КультураОксана Сенишин, 13 грудня 2016, 18:27 710 0

Схилити голову перед хатньою іконою, заспівати з колядниками і віддати шану предкам – запрошує Львівський національний музей імені Митрополита Андрея. Там зібрали неймовірну виставку «Гуцульське Різдво». З фондів музею і приватних збірок фахівці підняли унікальні речі, датовані XIX – першою третиною XX століть.

В експозиції музейники зробили кілька акцентів. Перший зал перевтілили в хижу горян: тут, власне, начебто й святкують саме «Різдво».

«Ми відтворили стіну гуцульської хати, ту, що навпроти вхідних дверей. Це основна стіна, де розміщували святковий стіл, де розвішені були хатні ікони на склі, на дереві, на дошці. Представлений фрагмент гуцульської вечері, святковий різдвяний посуд», – розповіла куратор виставки «Гуцульське Різдво» Любава Собуцька.

Саме в обрядових дійствах зимового циклу найповніше переплітаються християнські та язичницькі вірування гуцулів, уточнила Любава: «На Гуцульщині до хати на Різдво чоловік-гуцул – ґазда – вносив дідуха, в якому за давнім повір’ям оселялися душі предків».

Другий зал присвятили господарю – «Ґазді». Тут речі, якими він користувався: пістолі, ташка, табівка – шкіряні сумки, гарапники. Всі речі датовані XIX – початком XX століть.

А далі – «Коляда». У третьому залі, власне, можна розпізнати кожного, хто ходив від хати до хати, горланячи.

«Є Скрипичник, той, хто грає на скрипці. Є керівник гурту Береза, він з хрестом в руках – то ватаг гурту колядників. А зі скарбонкою той, хто збирає пожертви», – описав завідувач відділу експозиційної роботи музею Роман Зілінко.

Наступний зал – «Ґаздиня». Жінка не лише готувала стіл чи житло до Різдва Христа, а й себе вбирала в найкраще «лудинє», стрій. На шию клала згарди, венеційські коралі чи хрести.

А завершується виставка-вистава «Йорданом». Це вже, начебто, вихід на вулицю. Посередині хрест на взірець крижаного, якого на річці вирізають гуцули. Внизу ж – дзеркальний.

«В дзеркальному хресті відбивається фото гуцулів. Ми хотіли показати наше коріння, наших предків, про яких мусимо завжди пам’ятати, з якими мусимо говорити, яким мусимо дякувати. За те, що вони створювали нам те, чим ми пишаємося сьогодні. Основною ідеєю було побачити себе разом з предками», – пояснив художник проекту Остап Лозинський.

«На свято Андрея Первозванного ми завжди відкриваємо наші фондові виставки і показуємо те нове, якого, мабуть, глядач не бачив», – додав директор Національного музею Ігор Кожан.

А ще на експозиції – фонди Музею «Шевченківський гай», Інституту колекціонерства при НТШ та речі з приватних колекцій Косова, Криворівні і Львова.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук