12 та 15 вересня в Органному залі звучатиме музика Василя Барвінського. Камерний та симфонічний концерти з творів львівського генія підготували піаніст Яромир Боженко (Німеччина), скрипаль Яромир Бабський (Австрія), віолончеліст Ярослав Мигаль (Україна) та Ukrainian Festival Orchestra.
Цього року Україна відзначає 130-річчя видатного композитора Василя Барвінського (на фото). У Львівському органному залі найближчими днями відбудуться одразу два вечори музики українського «фенікса», твори якого були спалені 70 років тому, але не знищені. Ідейним натхненником концертів є піаніст Яромир Боженко, львів’янин за походженням, який уже давно мешкає та викладає у німецькому Ессені. Він запросив до співпраці відомого львівського віолончеліста Ярослава Мигаля, засновника камерно-симфонічного оркестру Leopolis та однойменного тріо, а також Яромира Бабського, першу скрипку в оркестрі Tonkunstler у Відні.
«Ідея створити декілька концертів з творів Барвінського в Україні та за кордоном з’явилася у мене давно. Під час нашого виступу зі скрипалем Яромиром Бабським в лютому цього року озвучив її дирекції Органного залу. Вони радо погодилися. За літо ідея викристалізувалася у камерний та симфонічний концерти», -розповідає Боженко.
Виступ 12 вересня розпочнеться Сонатою для фортепіано Des/Cis-dur у виконанні Яромира Боженка. «Я давно мріяв її зіграти. Це доволі непроста річ: три частини плюс варіації. Не так легко вивчається, але музика просто чудесна. Вона не набридає, не втрачає краси і щоразу відкривається для мене по-новому», – каже піаніст. Разом із Ярославом Мигалем вони зіграють «Думку», «Ноктюрн» та «Мелодію». Центральним номером концерту стане Тріо ля мінор для скрипки, віолончелі та фортепіано.
«Виконувати українську музику в Україні, в рідному місті, як на мене, дуже почесно. Атмосфера країни, міста, в якому жив і творив композитор, енергетика та сприйняття музики публікою надихають по-іншому, ніж на чужині. За відчуттями можна, мабуть, порівняти це з виконанням музики Моцарта в Зальцбурзі», – говорить Яромир Бабський.
15 вересня в Органному залі на гостей чекає «Барвінський Ґала»: Яромир Боженко та Ярослав Мигаль гратимуть із Ukrainian Festival Orchestra під керівництвом Івана Остаповича. У другому відділенні відбудеться світова прем’єра – Сюїта для віолончелі вперше зазвучить із симфонічним оркестром. Це аранжування здійснила львівська композиторка, лауреатка Шевченківської премії Богдана Фроляк. У першому відділенні звучатиме також Фортепіанний концерт.
«Василь Барвінський надзвичайно цікавий композитор і, на жаль, мало відомий публіці за межами України. Але приємно, що є зацікавленість та відкритість до української музики та до Барвінського зокрема», – каже Яромир Бабський.
«Програму, майже ідентичну львівській, ми будемо скоро грати у Кельні, Дюссельдорфі, Мюнхені, Відні, Будапешті. Зараз ідуть переговори про концерти в інших містах Австрії та Німеччини», – уточнює Боженко.
«Виступ у Відні відбудеться в рамках циклу концертів камерної музики одного з найбільших державних банків Австрії, в концертному залі старої ратуші. Щоб потрапити туди, треба пройти відбір серед багатьох запропонованих програм. І саме нашого Барвінського обрали», – додає скрипаль.
Музиканти хочуть просувати й інші українські імена в світі музики.
«Уже плануємо з колегами організувати концерт українських сучасних композиторів у Відні, адже попит на сьогочасну музику та на щось "нове" в Австрії є», – підсумовує скрипаль.
Василь Барвінський – композитор, піаніст, музичний критик, педагог, дириґент. Походив із видатного роду Барвінських, у якому були ректори, педагоги, видавці, музиканти. Вчився музики у Львові та Празі, з 20-ти років писав власні твори, у 23 очолив львівську консерваторію. Автор таких монументальних полотен, як «Українська рапсодія», «Заповіт», численних вокальних, фортепіанних, камерних та симфонічних творів. Керував хором «Боян», писав музикознавчі праці. 1948 року був заарештований радянською владою, під тортурами підписав документ: «Дозволяю знищити мої рукописи». Їх спалили прямо в дворі консерваторії. Барвінський отримав 10 років мордовських таборів. Після повернення із заслання решту життя поклав на відновлення по пам’яті власних творів. Повернути з попелу встиг не все, помер 1963 року. Через рік Барвінського реабілітували, але його твори були під негласною забороною ще майже чверть століття. З набуттям України незалежності музика Барвінського нарешті знову звучить на батьківщині та за кордоном.
Ми використовуємо