У Львові Галина Пагутяк розповіла, що людина повинна сама себе захищати

12 листопада у Львові в Книгарні «Є» відбулася творча зустріч із лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, українською письменницею Галиною Пагутяк. Модератором зустрічі був Віктор Неборак.

Віктор Неборак звернув увагу присутніх на останню книгу малої прози та есеїстки Галини Пагутяк "Потонулі в снігах", де письменниця подає автобіографію без цифр і дат, в якій є й втеча з дому в Одесу майбутньої літераторки. "Я не могла жити вдома. Рік жила в Одесі. Там збиралися втікачі з усього союзу, там же бачила і нонконформістів і маргіналів низького рівня. Різне бачила", - розповіла Галина Пагутяк.

За її словами, потім був університет у Львові, звідки через 2 роки "утекла" до Київського університету. "Якщо мені не подобається якесь місце в житті – я йду звідти. Це така моя вдача. Я не належу до тих людей, які здатні терпіти якісь знущання. Якщо працювати кілька років на одному місці, і бачити, що із початкової ейфорії, з якою розпочинали цю роботу, не залишилося нічого, і бачити, що це йде до розпаду… Я не знаю, як це можна терпіти…", - зізналася Галина Пагутяк.

Письменниця зазначила, що не любить втручання у своє приватне життя; розповіла, що сад і бібліотека – це два місця, які найбільш близькі її серцю. Окрім цього, письменниця зазначила, що свого часу працювала в Львівській картинній галереї "прибиральницею, касиром, службовцем і науковим працівником в одній особі". Лауреат Шевченківської премії зізналася, що їй не подобається час, в якому вона живе. "Ми живемо в час, коли цивілізація добігає кінця. І це відбувається буквально на очах, за 20 років йде страшенних розпад, не тільки в українській, а й в світовій культурі. Світова культура стала заручницею комерції, бізнесу. А коли руйнується культура, мистецтво – руйнується все. І цей розпад, як ракова пухлина розповзається. Фактично йде наближення ІІІ Світової війни, або кінець цивілізації… Не знаю, чи це така ІІІ Світова війна, якою нас лякали в часи "холодної" війни, чи це не буде війни, але цивілізації руйнується просто на очах, руйнується з шаленою швидкістю, і головне кожній людині зберегти свою цілісність", - зазначила вона.

"У мене, як і у багатьох є банківська картка, ідентифікаційний код, мобільний телефон, адреса в Інтернеті, літературний сайт, під час великих покупок записують адресу, телефон, дані вводять в комп’ютер… - з якою метою це робиться? Це теж контроль над нами. І мене просто вразило. І контролюють нібито з метою безпеки. Жахає що кожен крок наш зафіксований. Жахає, що людина стає заручником мережі. І цей контроль нібито для нашого блага. Але людину можна вламати в систему і держава її не захистить. В одній книзі, де мова йшла про тотальний контроль влади над людиною, була група людей, які чинили спротив. Людина повинна сама себе захищати. Там був один напис, які зробили ця група – "Не бійся. Будь собою. Відчувай. Думай. Захищайся" - це такий імператив кожній людині, яка хоче протистояти", - зазначила Галина Пагутяк.

Письменниця зізналася, що старається писати щодня, наперед не продумує схеми романів. "По ночах не пишу. Досі пишу від руки у зошиті. Коли передруковую на комп’ютер, редагую текст. Нічого не дописую, але викидаю зайве", - сказала літератор.