У Львові покажуть фільми українського кіноавангарду

Центр Довженка представить у Львові 11 та 12 вересня дві визначних роботи українського кіноавангарду з циклу Коло Дзиґи – «Хліб» (1929) режисера Миколи Шпиковського та «Одинадцятий» (1928) Дзиґи Вертова. Фільми будуть демонструватись в дворику Ратуші в рамках «Форуму видавців 2014».

Фільм «Хліб» Миколи Шпиковського (1929), заборонений протягом десятиліть й нещодавно відреставрований Центром Довженка, буде вперше представлено у Львові.

Після заборони «Шкурника», попереднього фільму Шпиковського, режисер намагався звернутися у «Хлібі» до кон'юнктурної на той час теми щойно проголошеної партією колективізації.

 «Хліб» має безпосередній зв’язок з роботами Довженка. Проте Довженко –епічний майстер, а Шпиковський – лірик. Принаймні так вважає Володимир Дев’ятнін, український режисер-мультиплікатор та кінокритик.

2012 року фільм було реставровано на замовлення Державного агентства України з питань кіно. 2013 року на Фестивалі німого кіно та сучасної музики «Німі ночі» відбулася репрем’єра фільму в написаному на замовлення фестивалю музичному супроводі білоруського інструментального тріо Port Mone.

Щодо Дзиґи Вертова (1896-1954), то це – постать наскільки значна, настільки й суперечлива. «Автор футуристичного кіноманифесту, винахідник кінематографічної лексики (кінооко, кінокі, кінопис), затятий шанувальник нового мистецтва відмовляв у праві на існування ... ейзенштейнівському кінематографу. Навіщо ці стилізації реальності, коли дійсність у своїх натуральних формах здатна стати художнім матеріалом у руках режисера? Своєю творчістю Вертов намагався переконати колег і глядачів, що справжнім твором кіномистецтва є лише документальний фільм. Однак факт, зареєстрований на плівку, ніколи не був для Вертова самодостатнім. Вертов, оперуючи тільки документальними зйомками, створював поетичний образ дійсності на основі монтажного з'єднання кадрів, вилучених з реального репортажного контексту. Режисер і не підозрював, який несподіваний потужний ривок зробив у своєму «кінописі». Тільки в 50-ті роки європейські кінематографісти відкриють для ігрового фільму справжній художній потенціал вертовської екранної поезії».

Про свій фільм «Одинадцятий»  Вертов говорив: «Фільм «Одинадцятий» написано безпосередньо кіноапаратом, не за сценарієм. Кіноапарат заміняє перо сценариста. «Одинадцятий» написано: 1) чистою кіномовою, 2) документальною мовою - мовою фактів і 3) соціалістичною мовою». «Одинадцятий» - документальний фільм, змонтований з кадрів радянської кінохроніки двадцятих років, розповідає про будівництво соціалізму в Україні.

Нагадаємо, що недавно найавторитетніший кіножурнал Sight & Sound назвав найкращим документальним фільмом всіх часів українську стрічку Дзиґи Вертова  «Людина з кіноапаратом»

Коло Дзиґи – серія започаткованих Довженко-Центром музичних кіноперформансів, в рамках яких відбуваються прем’єри відреставрованих українських німих фільмів в супроводі сучасної музики. Два роки тому Центр Довженко вже представляв покази з цього циклу у Львові. Тоді львів’яни понад чотириста гостей показів переглянули  фільми братів Кауфманів – «Людина з кіноапаратом» (1929) та «Навесні» (1929).Вхід на покази вільний.